Прима: На вогневих рубежах була така собі лотерея

Український біатлоніст Артем Прима підбив підсумки чоловічої естафети в Обергофі, яка відбулася 7 січня.

- Артеме, була дуже адреналінова гонка. Як відпрацювали на фоні сильного туману, шаленого вітру і не дуже гарної траси?

- Погодні умови в Обергофі завжди екстремальні, тут завжди і вітер, і туман, і сніг, і дощ – все тут є. Коли приїхали сюди, побачили, що траса дійсно була в дуже поганому стані. Представники оргкомітету намагались щось зробити краще, але вона була дійсно погана. Що стосується гонки, то до всього ще й додався туман і сніг якийсь такий маленький був, дуже сильний вітер. От в таких умовах працював.

- Перша стрільба вам не дуже добре вдалася, втім, ви впоралися, у чому причина промахів, здалося, начебто попали у сильний вітровий порив?

- Можна сказати, на вогневих рубежах була така собі лотерея. Комусь трошки більше пощастило, комусь – менше. Щодо моєї стрільби лежачи, то спочатку ніяких проблем не було, перші три постріли провів чітко, в своєму ритмі. А потім промахнувся четвертим і п’ятим пострілом. Дивлюся, а вітер почав змінюватися, працював на виніс. А вітер змінювався під час кожного пострілу, був то сильнішим, то слабкішим, то справа, то зліва. Через те було дуже нелегко стріляти в таких умовах. На стійці також намагався стріляти у своєму ритмі. Ми прийшли великою групою, і знов був поривчастий вітер, довелося почекати трохи. Я заспокоївся, і можна було працювати.

- Після новорічної перерви ви виходите на старт третьої гонки, як себе почуваєте на трасі?

- Хочу сказати перш за все спасибі сервісу, сьогодні були чудові лижі. А щодо моєї фізичної форми, то можу констатувати те, що на даний момент форми ніякої немає. Сьогодні трохи краще себе почував, міг потриматись трохи, потерпіти на останньому колі. Так сьогодні ж і дистанція була 7,5 – одна з самих коротких, побачимо, що буде далі. Я стараюся в кожній гонці, викладаюсь на повну, як на трасі, так і на стрільбі, де треба включати і голову. Але це біатлон, і на даний момент немає тих кондицій, тієї форми, яка була ще в тому році. Буду сподіватися, що потроху вийду з цього, потроху переварю ту роботу, яку зробили влітку (я так розумію, що вона дається взнаки), щоб вийти все ж на нормальний рівень.

- Мабуть, бачили наших вболівальників на стадіоні та на трасі?

- Так. Дякую вболівальникам, тут, в Обергофі, багато наших прапорів. Вболівальники кричали, підтримували… Підтримують і наші родини, тож всім величезний привіт від всіх хлопців, ми відчуваємо цю підтримку. Дякую нашим захисникам, які дають нам можливість виступати тут, робити свою справу і виступати за Україну.

Взагалі, Обергоф — таке особливе місце... Атмосфера тут просто божевільна, як і в Рупольдінгу, Антхольці чи Нове Мєсто. Постійно стоїть гул, а німецькі вболівальники підтримують не тільки своїх, а взагалі всіх спортсменів. Що стосується атмосфери, то тут все на вищому рівні. Ще б з трасою щось зробити, щоб була в нормальному стані — взагалі було б добре.