Олександр Волчков: Футбол давно ступив за межі просто гри

Досвідчений захисник Олександр Волчков, який зараз виступає за комсомольський "Гірник-Спорт", поспілкувався з журналістом UA-Футбол і розповів про вірменський період кар'єри, а також про своє повернення в Україну.

- Після кількох років за кордоном Ви повернулися до України. Що змінилося в українському футболі?
- Змінилося багато. У першу чергу думав, коли повернуся назад, все буде тільки розвиватися, але доля нашої країні запропонувала інший сценарій. Рівень футболу, на мій погляд, став трохи слабшим. Багато фінансових проблем у клубах, людям не до футболу. Але дивлюся з оптимізмом у майбутнє.

- У "Гірник-Спорт" Ви потрапили по досить цікавому шляху: "Арарат" - "Алашкерт" - "Зоря" (Бєльці) - Комсомольськ.
- Це взагалі історія, яка для мене самого дуже дивна. Я грав у "Арараті", все було добре, крім результатів. Але я грав всі матчі і потрапив у поле зору "Алашкерта". За пару ігор до кінця чемпіонату мені запропонували перейти в "Алашкерт", я взяв час на роздуми. Так як в "Арарат" прийшов новий тренер, почав обіцяти прекрасне майбутнє і що з нового сезону все буде добре. Потім була гра з "Мікою" і тренер мене раптово змінює в першому таймі. У перерві накричав на мене, звинуватив у всіх смертних гріхах. Якщо чесно, не зрозумів у чому саме мене звинуватили, на яких підставах.

Загалом після такого ставлення потім був "Алашкерт". Там тренер сказав, що розраховує на мене. Я приїхав на збори, заявили мене в Лігу Європи, але раптово розвалилася "Міка" і людей вісім перейшли в "Алашкерт". Захисників стало більше, ніж людей на стадіон ходить, й від легіонерів в команді вирішили відмовитися.

Агент запропонував варіант із "Зорею". Я приїхав, там тільки все починалося, збирали нову команду. Мені там все подобалося. Я б хотів продовжити там грати, але знову стався дивний випадок і українських легіонерів не заявляють. Незрозуміло з якої причини, але там багато політичних справ. Новий мер не всім подобається і йому ставили палиці в колеса. Загалом, щоб там не було, а факт є факт - нас відправили.

Далі ми з Пашею Івановим поїхали в "Говерлу". Там були деякі нюанси. І тут з'явився варіант з Комсомольськом. На той момент результат в команді кудись пропав, але ось ніби налагоджуємо.

- Були в "Говерлі"? Ви ж хотіли працювати з Грозним. Що не зрослося?
- Так, тиждень тренувався з ними. Тренер, як і думав - відмінний. Але не зрослося, оскільки там зробили ставку на молодь.

- В "Гірнику-Спорті" Ви швидко завоювали місце в основі. Як взаєморозуміння з партнерами, адже передсезонні збори з командою не проходили.
- Взаєморозуміння знайшли швидко, мені дуже подобається як побудований процес у нашого тренера [Ігоря Жабченка]. Така гра імпонує мені. Не було ніяких проблем з адаптацією. Після поїздок по світу було приємно повернутися в рідне мовне середовище. У "Гірника-Спорту" є все для того, щоб грати спокійно у футбол. Стабільне фінансування, хороший стадіон, уболівальники на трибунах.

- Команда видала непогану серію, але що сталося в матчі з "Нивою"?
- Всі задаються цим питанням. Але так вийшло, що в той день пощастило більше "Ниві". Нам неприємно було програвати після успішної серії, але це футбол.

- Через вилучення в тому матчі Ви попустили знаковий матч із "Зіркою"...
- Так, той матч [із "Нивою"] був не найкращим для мене: вилучення, пенальті. Але робота над помилками зроблена. Я дуже хотів зіграти із "Зіркою", але хлопці молодці, вирвали перемогу у лідера.

- Наступна гра проти "Іллічівця" стане останньою в цьому році. Є шанс обійти маріупольців в таблиці.
- Зараз Маріуполь, напевно, навіть цікавіший за "Зірку". Дуже чекаю цього матчу. Думаю, буде класна гра. Ну і, звичайно ж, ми зробимо все можливе, щоб здобути перемогу і закінчити рік у гарному настрої.

- Повернімося трохи назад, у Ваш легіонерський період. В Естонії Ви стали чемпіоном країни, а у Вірменії виступали за легендарний клуб. Якщо подивитися, то від "Арарату" залишилося тільки ім'я...
- Дуже сумно. Там дуже люблять цю команду. У "Арарату" є своя база велика, але поля запущені. Будується новий корпус, там буде готель, спортзал. У команди є потужні покровителі, але, мабуть, їм не зовсім до футболу. Зараз там працюють люди, які дуже приємні в спілкуванні, але далекі від професіоналізму. Все робиться на любительському рівні. У команди багато вболівальників по всьому світу, які пам'ятають минулі успіхи і просять повернути їх улюблений клуб на вершину. Однак поки це не вдається. Хоча у мене дуже теплі спогади про Єреван і "Арарат". Шкода, що так вийшло.

- В Естонії, що в "Левадії", що в "Локомотиві", Ви грали разом із співвітчизниками, в "Арараті" були єдиним українцем. Як почувалися в новій команді?
- В "Арараті" була дуже інтернаціональна команда. Там немає ліміту, тільки воротар повинен бути з вірменським паспортом. Я приїхав до Вірменії в січні на збори в Сочі. Мене тепло прийняли. Вірмени привітний народ. Вони мене за легіонера не рахували, бо російськомовний і українець. З хлопцями з Перу, Мексики, Франції теж проблем не було. Всі привітні, веселі. Мені дуже шкода, що не вийшло у тренера Сурена Чахаляна в "Арараті". Дуже приємнп, грамотнп і цікава людина. У цьому інтернаціональному колективі не всі хлопці розуміли, що взагалі від них вимагають. Хоча тренер багато часу приділяв тактиці, теоретичним заняттям, готував відео суперників. Малюнок гри вимальовувався, а потім після відходу Сурена знову все посипалося. Потім прийшов новий тренер, любитель бігу. У нього були великі амбіції, але як тренер він дуже слабкий.

- А чемпіонат який сильніший: Естонії, Вірменії чи все ж наша Перша ліга?
- У Вірменії сильніший, ніж в Естонії. Але ось влітку там "Міка" посипалася, "Улісс" розвалився, оскільки вони тепер роблять проект з "Армавіром". У Вірменії було цікаво, так як з восьми команд кожна могла відібрати очки у кожної. Я думаю, що можна порівняти Вірменію з нашою верхньою частиною Першої ліги. Може, "Пюнік" тільки виділяється. "Пюнік" і в нашій вишці б непогано виглядав. "Ширак" і "Алашкерт" зараз теж на рівні. Але, що точно краще у Вірменії, так це поля: вони там відмінні.

- А вболівальники?
- Уболівальників багато у "Арарату", але вони всі за межами країни. На стадіонах не так багато, але от на "Гандзасар-Капаней" і "Ширак" багато ходять людей. Однак не так багато, як хотілося б для таких стадіонів. На "Гірник-Спорт" більше людей ходить, ніж на "Арарат". Але там вболівальники активні. Писали мені багато, підтримували, хвалили. Називали мене одним з кращих легіонерів за останній час. Приємно дуже. Хотілося, щоб клуб їх теж радував

- Ваша особиста думка є вболівальницький інтерес до Першої ліги або максимум - це дізнатися рахунок через інтернет?
- Тільки в невеликих містах, на кшталт Комсомольська. Ну, ще поглядають таблицю бомбардирів або команди які готуються вийти до Прем'єр-ліги. А так особливо не відчувається інтересу. Футбол давно ступив за межі просто гри. У століття інтернету уболівальник хоче більшого від команд, турніру, хай не вищого рангу

- Яке завдання стоїть перед командою на сезон?
- Перемагати в кожному матчі. Торік "Гірник-Спорт" вдало виступив, подивимося, чи вийде в цьому році у нас. Але для досягнення у нас є непогана команда, класний тренер, нормальні умови для тренувань і віддані вболівальники. До речі, на мій погляд домашні трансляції у "Гірника-Спорту" одні з кращих у Першій лізі.

- Серед команд-суперниць хто найбільше сподобався?
- Однозначно відповісти не можу. "Зірка" непогана. Охтирка з гарною атакою, хоча не схожа в цьому сезоні на себе. Ось чекаю Маріуполь, я дивився кілька нарізок їх ігор, дуже непогано так виглядають. В принципі всі команди більш-менш рівні. Але нам приємно буде вигравати у кожної команди.

- У всієї команди такий же бойовий настрій, як і у Вас?
- З цим у нас проблем немає. Команда молода, рветься у бій. Ми в кожній грі виходимо грати на перемогу. Бувають і помилки, але нічого страшного.

- А як вважаєте, є шанси у "Гірника-Спорт" зайняти місце вище п'ятого при даній щільності в таблиці?
- Теоретичні є, звичайно. Дуже сподіваюся, що в кінці сезону ми будемо вище п'ятого. Але будемо йти до цього поступово.

- Скільки ще діє Ваш контракт?
- Мій контракт до кінця чемпіонату, до літа.

- Надалі готові залишитися в Комсомольську?
- Поки не можу відповісти однозначно. Багато від чого залежить все. Може ще вийде поїхати пограти закордоном, а може і далі буду корисний у Комсомольську. Життя покаже, а кар'єра футболіста така, що загадувати складно.

У матеріалі використані фото ФК "Гірник-Спорт", ohtuleht.ee і armsport.am