Президент Арсеналу-Київ: "В мене немає амбіцій в першу чергу вийти в УПЛ"

UA-Футбол поспілкувався із Олексієм Кікірешко - президентом і власником футбольного клубу "Арсенал-Київ", який на сьогодні є лідером першої ліги і в цьому статусі піде на зимову перерву у чемпіонаті.

Ви уже подали заявку на проходження атестації для участі в УПЛ?

Сьогодні визначаємось із завданнями. Отримали вимоги для участі в УПЛ в наступному сезоні. По цих параметрах десь підходимо, десь - ні. Будемо створювати інфраструктуру і той образ клубу, який підійде для участі в Прем’єр-лізі.

Завдання перед командою стоїть вийти в УПЛ?

Першочергове завдання команди - показувати якісний футбол. Щоб гравці, які пройшли з нами шлях з другої ліги в першу, теж виросли, показували якісний футбол і приносили задоволення вболівальникам. Якщо в результаті команда вийде в Прем’єр-лігу - то ми не проти.

Тобто, ви хочете, щоб команда сама доросла до такого рівня?

В мене немає амбіцій в першу чергу вийти в вищу лігу. Не має сенсу виходити туди і показувати неякісний футбол. Нам потрібно зміцніти як склад, створити команду клубу “Арсенал”.

Як ви оцінюєте готовність команди - вона достатньо міцна для УПЛ?

Місцями - так. Але потрібна стабільність.

Яка саме стабільність? Ігрова?

Звісно. Ми - гравці, вболівальники - очікуємо певного рівня гри. Вийшовши на поле, вони повинні це показувати. Щоб не було провалів і ми були еталоном стабільності.

В інфраструктурі що вам потрібно ще покращити?

Фінансові показники. А так все більш-менш.

Стадіон. Де будете грати, якщо вийдете в УПЛ?

Або тут в Щасливому будемо грати, просто дореконструюємо трибуни і роздягальні, каси і все решту. Щоб відповідати усім вимогам. Або Київ - розглядаємо кілька стадіонів.

Які стадіони?

“Старт” - це те, чого ми можемо торкнутись, воно найближче до нас. Зрештою, це й інші стадіони, які сьогодні приймають матчі УПЛ.

“Оболонь-Арена”?

Ні, навіть не запитуйте про це. “Динамо”, НСК чи Баннікова - побачимо. Хочеться мати свій стадіон. Але поки це “Старт” та інші.

Ви будете його орендувати?

Побачимо.

База в Щасливому у вашій власності?

Так.

Тобто, ви ще можете побудувати тут в Щасливому стадіон?

Ну тут місця не вистачить. Хіба тільки поставити трибуну на 2-3 тисячі глядачів. Щоб 4 800 в сумі було. Але все одно хочеться в Києві грати.

Ви обіцяли самоокупність “Арсеналу”. Вдається?

Багато показників сьогодні самоокупні. Не буду говорити які саме.

Фінансуванням клубу займаєтесь лише ви як бізнесмен?

Так. Тільки я. Це повністю моя власність.

І ви ще не готові настільки серйозно говорити про наміри піднятись в УПЛ?

В нашій країні економічна ситуація настільки швидко змінюється, що загадувати на півроку вперед складно. Наш бізнес залежить від цієї ситуації в країні.

Але атестацію будете проходити?

Обов’язково.

Роботою головного тренера Сергія Литовчнека задоволені?

Цілком. Він виріс, зміцнів, розкрився. Ми з ним ще грали колись, два роки тому. Тренувались. Я його ще як гравця пам’ятаю. Амбіційний, завжди прагне перемог. Найголовніше - він може пояснити людям як на найвищому рівні, так і на примітивному, чого він вимагає. Це найголовніше в роботі з колективом. Не просто - я тут розумний і класний, а ви - ніхто, тому робіть, як я вам скажу. Це блокує самовіддачу і відношення. А тут створюється єдиний колектив за рахунок відношення. Тут більше можна говорити не як про тренера, а як про людину. Він виріс у відношеннях із людьми.

Які конкретно ваші амбіції у цьому клубі?

Я періодично ще граю. Кожен день тренуюсь із хлопцями. І мені важливо довести, що 40 років - це ще не межа для футболіста. Якщо в тебе є бажання грати - треба просто працювати над собою і досягати своєї мети. Не важливо, скільки тобі років. Правильне харчування, щоденний спорт, турбота про своє здоров’я і так далі - це приносить плоди. Важливо показати наступним поколінням, що “стремление и труд все перетрут”.

Це бажання і рухає вперед цей клуб.

Це можна робити і в аматорському клубі. Чому ви займаєтесь професійним клубом?

В аматорських змаганнях ми все виграли. Тепер перейшли в професійний футбол. Всюди ми виграєм, то що нам залишатись на цьому рівні? Чому ж нам тоді не випробувати себе в вищій лізі?

Є такий вислів: "Нема межі у вдосконаленні". Вам сподобалась гра, а уявіть, які емоції у мене. Заради цих емоцій і робиться будь-яка дія в бізнесі, творчості, спорті. В будь-якій сфері діяльності, якщо в тебе немає цих емоцій - немає і сенсу цим займатись. За цими емоціями я і прийшов у футбол.

Але в силу віку і зайнятості я не можу себе повністю віддати футболу, тому буду іноді дивитись збоку.

Як ви оцінюєте прогрес клубу?

Кожен у нас виріс. Ми і в інфраструктурі стільки досягнули - вісім полів побудували. Плюс дитяча школа міцніє, збільшується кількість людей. Займатись клубом це непроста справа - в усіх проявах: організації, спортивних деталях. Це складний процес.

Слава Богу, у нас є поряд “Шахтар”. Ми бачимо, як організований клуб. “Шахтар” сам по собі унікальний. Таких клубів за організацією в Україні немає. Тому нам пощастило бути з ними в цій кооперації і отримувати велику кількість знань. Умовно безкоштовно, на відносинах.

Як саме ви співпрацюєте із "Шахтарем"?

Вся академія "Шахтаря" базується у нас, на нашій базі. І ми бачимо, як це все організовується і беремо найкраще. У цього клубу все найкраще.

Ваша академія теж тут займається?

Тренування в Києві, а тут проводимо ігри.