Львівські Матрацники. Тактичний аналіз матчу Шахтар - Карпати

Мірча Луческу продовжує активно шукати варіанти розташування гравців на полі для з’єднання ланок команди. Розкритикований наставником Фернандо після матчу з «Дніпром» сів на лавку через відсутність руху вперед з м’ячем і малої спрямованості передач вперед, хоча бразилець і є виконавцем, в значній мірі зорієнтованим на захист, і радше мав би бути заміною Гюбшмана.

Цього разу з Томашем в центр поля вийшов Фред. По грі з «Карпатами» це виглядало вирішенням проблеми, але потрібно також говорити, що львів’яни працювали значно нижче по полю, ніж дніпропетровці, тому тиску на центр поля не було. Ілсіньо - справа зі змішенням до середини в тих рідких випадках, коли Фред опускався в низ для виходу в атаку в першій її фазі, з завданням покривати простір, не допускаючи розривів між лініями нападу. Пересуваючись вище по полю, Ілсіньо тиснув на коридор між Гітченком і Костевичем.

Таким чином наставник «Гірників» вирішив проблему руху м’яча між лініями команди. Наприклад, поява Кости чи Тайсона в позиції правого вінгера давала б більше тиску в зону між захисниками і півзахисниками «Карпат», але могло б дещо розтягнути лінії нападу і створити проблему руху м’яча. Едуардо на місці, яке зазвичай належить Тейшейрі, був значно вищий та здійснював більше руху на вістря - в атаках «Шахтар» працював в системі «4-1-3-2» - і тільки при втратах м’яча бразило-хорват розташовувався нижче від Адріано, перекриваючи можливий розвиток атак через Чачуа або Голодюка, в залежності від позицій на полі центральних півзахисників львів’ян.

Дуглас Коста, як і в попередньому матчі проти «Металіста», розташувався зліва, більше звужував до середини, відкриваючи простір під Соболя. Якщо в атаках Едуард достатньо добре витримував ширину поля, то в захисті його гра залишила більше питань. Практично всі атаки «Левів» з кросами в штрафний майданчик пройшли через правий фланг нападу гостей.

Підсумовуючи задуми Луческу, відзначаємо, що всі перестановки гравців покликані для кращого контролю м’яча і використання всієї ширини поля, що проти цього суперника працювало дуже добре, але з огляду на якість гри «Карпат», робити повноцінні висновки ще зарано, оскільки гості практично не тиснули на «Шахтар» в центрі поля і постійно допускали тактичні помилки на флангах, що дозволяло досить легко "Гірникам" утворювати чисельну перевагу на окремих ділянках поля.

Формації команд

Аналізуючи гру «Карпат» проти «Волині», ми відзначали, що в умовах розрідженого простору Федорчук, якого Севідов продовжує використовувати в позиції десятого номера, мав можливість десь компенсувати недостатню майстерність роботи з м’ячем часом, який надавав йому суперник. Цього разу в Валерія не було достатньо часу на прийняття рішень і на роботу з м’ячем, що відразу позначилось на діях самого футболіста.

Формація «Карпат» також відштовхувалась від системи «4-2-3-1», але якщо в «Шахтаря», це було ближче до «4-1-3-2», то у львів’ян - ближче до «4-4-2». Ми вже неодноразово говорили, що гра в захисті, зорієнтована на партнерів по команді і м’яч в системі «4-4-2», має цілком зрозумілі недоліки, тому за умови швидкого переміщення м’яча між гравцями групи атаки суперника на флангах будуть виникати вільні зони. Наприклад, мадридський «Атлетико», який на сьогоднішній день є взірцем такого типу побудови захисту, компенсує ці недоліки величезним об’ємом роботи, чого не було в цій грі від львів’ян. Тому спроба перенести досвід команди Дієго Сімеоне на український грунт провалилася.

Підопічні Севідова відмовились від тиску в середині поля, розташовуючись на власній половині. На перший погляд, досить чіткі «4-4-2», в обороні - достатньо компактно між лініями, але рух коробки захисту з флангу на фланг повільний, що постійно дозволяло “Гірникам» отримувати чисельну перевагу. Окрім цього також маємо вести мову про погану реакцію від гравців «Карпат» на зміну ситуації. Фактично вони реагували лише по факту на зміщення суперників по зонах. Можна зрозуміти індивідуальні помилки від Костевича, який замість того, щоб тримати власну зону, висувався постійно для тиску на гравця з м’ячем, але ці помилки молодого виконавця були лише наслідком тактичних помилок досвідченого Голодюка.

«4-4-2» дозволяє легко формувати трійки при обороні, зліва це мала б бути трійка низько в захисті Костевич – Голодюк – Бартуловіч, ближче до центру Костевич – Гітченко – Голодюк. Але відсутність, по-перше, хорошого руху від Голодюка, а, по-друге, командного руху всієї коробки захисту, дозволяло діючим чемпіонам легко користатись з цього недоліку. На поверхні отримуємо індивідуальні помилки Костевича, які були викликані:

а) відсутністю звужень від Голодюка, що дозволяло Срні, Ілсіньо та Фреду утворити ситуації три в два на фланзі;

б) використанням зону за спиною Костевича, адже Гітченко і, відповідно, вся лінія захисту реагувала лише на появу гравця в цій зоні, а не вела зміщення до флангу відразу при розвитку атаки правим крилом господарів поля.

Окрім цих явних недоліків організації захисту «Карпат» були і індивідуальні помилки при розіграші стандартних положень. Наприклад, Костевич програв фактично всі єдиноборства Едуардо, але чому саме він при стандартах грав з бразило-хорватом? Адже очевидно, що бразилець значно переважає фізично Володимира. Всі ці чинники разом дозволили господарям легко довести свою перевагу на полі.

Заміни від Севідова не змінювали нічого в тактичному плані, замість Зеньова – Бохашвілі. Це більш явний перехід на «4-4-2» в атаках, Федорчук при цьому змістився на праве крило і працював по ширині поля, як і Сергій до цього. Луческу також не змінював систему гри, працюючи попереду здвоєним центром. Тайсон більше звужував до середини, Бернард більше грав в ширину. Загалом після 3:0 темп гри значно впав і «Гірники» легко довели матч до логічного завершення.

Підсумки

По перерві Олександр Севідов вочевидь вказав Голодюку на його тактичні помилки, і в другому таймі Олег значно краще рухався до флангу, насичуючи там зони. Відповідно і зменшились недоліки гри Костевича. Так була індивідуальна помилка від Олега, яка призвела до третього голу, але загалом було більше осмисленого руху в захисті. На фоні таких «Карпат» говорити про «Шахтар» досить важко, надто багато гості дозволяли робити господарям на полі…