Карпати на Арені-Львів: Може, й справді прокляті?

Напередодні нинішнього матчу, в якому «Карпати» в рамках п’ятого туру Прем’єр-ліги приймали запорізький «Металург», згадував історію з поверненням «зелено-білих» з «Арени-Львів» на «Україну» два з половиною роки тому. Тоді перші клубні особи з серйозними обличчями говорили, що вимушені повернутися з нового стадіону на старий через нефартовість споруди, побудованої до чемпіонату Європи-2012. Відверто кажучи, чути такі аргументи від офіційних посадовців кумедно. Бо то ж стадіон винен, що клуб не здатен домовитися з Артемом Федецьким і той не тренувався з командою впродовж зимових зборів. То тренера треба відправляти у відставку лише після чотирьох матчів на чолі команди.

Але менше з тим. Нині «Карпати», відкривши у першому таймі з допомогою зрізки від капітана гостей Віталія Лисицького рахунок, наче й контролювали ситуацію. Так, їхні дії не були видатними, однак за майже 90 хвилин поєдинку «Металург» не створив поруч з ворітьми Олександра Ільющенкова жодного справжнього моменту. І не скажеш, що «Карпати» досягли такої надійності якимось надзвичайними діями в обороні. Робоча гра, котра, здавалося, веде до робочої перемоги.

Однак коли до завершення основних 90 хвилин залишалося чотири секунди, Дмитро Льопа подав штрафний, м’яч просквозив уздовж усього штрафного майданчика, не зачепивши гравців як однієї, так й іншої команд. Молодий Микита Татарков, вибігши з-за спини Дениса Мірошниченка, підставляв груди ледь не на лінії воріт. Далі – більше. Льопа, отримавши пас від іншого екс-карпатівця Руслана Платона, посадив на газон одночасно Балажіца, Даушвілі та Пластуна і спрямував м’яч під поперечину – 1:2.

То може це справді прокляття? Адже попередні матчі «Карпат» на «Арені-Львів» теж отримували драматичну розв’язку.

10 грудня 2011-го. «Карпати» - «Динамо» - 0:1

Впродовж усієї зустрічі підопічні Павла Кучерова виглядали, як мінімум, не гірше за суперників, мали найреальніші нагоди вразити ворота Максима Коваля. Достатньо сказати, що вперше серйозно потурбувати Андрія Тлумака гостям вдалося лише на 60-й хвилині. Гра вирівнялася лише після вилучення Михайла Кополовця на 66-й хвилині. А потім була пов’язана з використанням піротехніки пауза, гол Брауна Ідейє на 88-й хвилині і ще кілька гольових нагод львів’ян впродовж 13-ти хвилин доданого арбітром часу. Після цього матчу Кучеров пішов у відставку.

11 березня 2012-го. «Карпати» - «Таврія» - 2:3

То був перший для «Карпат» домашній поєдинок у 2012-му. З новим тренером Володимиром Шараном на чолі. Повна перевага господарів упродовж майже години ігрового часу, яка матеріалізувалася в голи Лукаса та Олександра Касьяна. Втім, потім сталося щось незбагненне. Абсурдне порушення Лукаса на Максимі Калиниченку у власній карній зоні, реалізований Сергієм Назаренком пенальті й на 62-й хвилині рахунок скоротився до мінімуму. Далі – автогол Степана Гірського і м’яч Антона Шиндера з подачі Калиниченка.

25 березня 2013-го. «Карпати» - «Олександрія» - 1:1

Перед цим матчем Шаран розумів, що навіть нічиєї йому не пробачать. Розуміла це й команда, через що грала якось скуто, невпевнено. На самому початку поєдинку травмувався і більше донині так і не повернувся на поле оборонець «зелено-білих» Ігор Ощипко. Нервова, напружена гра, у якій «Карпати» вистраждали свій гол на 68-й хвилині, коли красивим дальнім ударом відзначився Лукас. Після того львів’яни, здавалося, контролювали ситуацію і таки мали здобути потрібну з точки зору боротьби за виживання перемогу. Та на 90-й хвилині неймовірним ударом передніми ножицями з 15-ти метрів ворота Тлумака вразив Олексій Довгий. На наступний поєдинок «Карпати» виводив вже Юрій Дячук-Ставицький. Уже при ньому львів'яни програли на "Арені-Львів" 0:2 донецькому "Металургові". І то була, мабуть, єдина безапеляційна поразка. Але...

…Чотири матчі – чотири драми. Як тут не повірити у щось потойбічне? Втім, згадайте Аґату Крісті, точніше слова, вкладені нею в уста детиктива Еркюля Пуаро: «Якщо якась не переобтяжена розумом панянка наплете вам всіляких нісенітниць про підроблені скарабеї, куплені у якогось шахрая, то це зовсім не означає, що треба скептично ставитися до єгиптології в цілому. Багато вчених вважають, що незвичайні явища існують доти, поки їм не знаходять пояснення, і справа тут зовсім не в тому, що примариться якійсь міс Тріпп».

Цікаво, чи говорили б ми про нефартовість «Арени-Львів», якби Шаран мав у обоймі добре підготованого лідера, а Йовічевіч готував команду з тим же списаним з «Карпат» Льопою під рукою? Звісно, драматичні поразки – то одна зі складових футболу.

Однак той, хто дбає про банальні речі, нарікає на всілякі прокляття вкрай рідко. А прості речі, як у театрі, починаються з вішалки. Або від кас на стадіоні. Керівництво «Карпат» любить рахувати кожну копієчку. Однак щойно команда повернулася на «Арену-Львів», як уболівальники відчули проблеми навіть з тим, щоб потрапити на стадіон. Ось що розповів UA-Футболу прихильник «Карпат» Тарас:

- Коли прийшли, то побачили, що відкрита лише одна каса. Простояли 40 хвилин і просунулися вперед приблизно на десять метрів. І в цю мить виходить касир і каже, що квитки закінчилися. Через десять хвилин жінка повернулася. Достояли. Квитки продавалися лише в один сектор. Коли йшли на стадіон, то черга розтяглася не менше, ніж на 100 метрів. Ми зайшли на трибуни якраз коли «Карпати забили гол (на 30-й хвилині – авт.). Сидіння займає хто які хоче, півтайму сварки з тими, хто зайняв чужі місця. Клуб кричить: нема грошей. Наша сім’я вчотирьох залишила 240 гривень. Хотіли квитки дорожчі, на ліпші сектори. Але купували, що було.

Так чому ми бідні?