Спритність рук і ніякого обману, Або чому йде нагнітання на суддів

Минуло чотири тури в чемпіонаті України, але ми вже встигли побачити в матчах красиві комбінації команд, забиті м'ячі, несподівані результати, і суддівські помилки підопічних Лучано Лучі. Як то кажуть, який же футбол без помилок футболістів і арбітрів. Футбольне співтовариство почало хвилюватися: три тури, а ми не бачимо такої вже звичної рубрики Post scriptum, в якій можна прочитати коментарі від "фахівця" Комітету арбітрів. Спочатку подумалося: невже вирішили закрити рубрику, щоб не смішити публіку своїми "висновками", котрі відбілюють арбітрів? Як сказав в одній з футбольних передач гість програми: "Коли бачиш такі коментарі, складається враження, що читаєш твір "Записки божевільного". Важко не погодитися.

А ще у Ф.М. Достоєвського в романі "Біси" один з героїв вимовляє такий діалог: "...Друг мій, я все життя моє брехав. Навіть коли говорив правду. Я ніколи не говорив для істини, а тільки для себе... Я, може, брешу і тепер. Головне в тому, що я сам собі вірю, коли брешу". Це вам нічого не нагадує? Точно – згадуєтьс цей діалог, коли читали в минулому сезоні, а зараз читаємо після 4-го туру, коментарі з надр Комітету із захисту арбітрів. Вразила чергова "правда" щодо відмазки дебютанта, перевернувши з ніг на голову момент, в якому арбітр Кривушкін в матчі "Олександрія" - "Арсенал-Київ" на 68-й хвилині не поставив пенальті у ворота киян.

Коментар від Комітету арбітрів:

68 хв. Як це випливає зі стоп-кадру, нападник «Олександрії» головою грає у м’яч (чисто випереджаючи суперника) і одразу після цього воротар «Арсеналу» також завдає удару по м’ячу (м’яч змінює траєкторію і йде вгору через удар воротаря), який після цього влучає у нападника. Тобто йдеться про ігрове єдиноборство між двома гравцями і не про що інше. Не було потреби у призначенні 11У і, як би була застосована система ВАА, то після перегляду гра була б поновлена арбітром спірним м’ячем

Головне – робота рук, і ніякого обману. Слідкуйте за руками. Автор від Комітету підтверджує, - а це найголовніше і ключове, - що нападник грає в м'яч, чисто випереджаючи воротаря! І після цього, як було на полі в дійсності, воротар гостей, не встигаючи зіграти в м'яч, завдає руками удар в голову олександрійцеві Ковальцю. Це порушення карається 11-метровим ударом. Крапка – і сперечатися тут немає про що. Але після коментаря епізоду матчу 16-го туру минулого чемпіонату "Зоря" - "Верес", коли Сергійчук прямою ногою атакував ребра воротаря Луніна, а Лучано не побачив жодного порушення, та ще з екрану телевізора віщав, що голкіпер сам грав небезпечно, складається враження, що в моменті з Ковальцем воротар просто погладив останнього по голові.

Хотілося б торкнутися матчу цього ж туру: "Шахтар" - "Ворскла". Тут можна погодитися з коментарем того, що в забитому "гірниками" третьому м'ячі ніякого офсайду у гравця "Шахтаря" і близько не було. Алан Патрік перебував рівно на одній лінії з передостаннім футболістом команди полтавчан. Також можна підтримати рішення арбітра і Комітету в епізоді з падінням Марлоса не призначати пенальті у ворота "Ворскли".

61 хв. Арбітр правильно продовжив гру тому, що № 4 «Ворскли» не скоїв жодного порушення у боротьбі за контроль над м’ячем проти № 11 «Шахтаря». Рішення є правильним.

Але є одне "але". Якщо в цьому епізоді Комітет дійшов висновку, що немає порушення, то чому в матчі "Динамо" - "Шахтар" на 78-й хвилині, коли в боротьбі з Морозюком впав Патрік, італійський "спеціаліст" вважає, що арбітр Можаровський помилився, не призначивши 11-метровий удар у ворота киян? Але ж два епізоди ( "Динамо" - "Шахтар" і "Шахтар" - "Ворскла") дуже схожі. В одному випадку Можаровського Комітет вважає винним, в іншому Балакіна – ні. Справедливо і чесно по відношенню до арбітрів в обох випадках було б визнати їхню правоту.

Пригадується зустріч 13-го туру "Динамо" - "Шахтар" в минулому сезоні. Арбітр Романов. За рахунку 0:0 Бутко в своєму штрафному майданчику грає навмисне рукою в м'яч. Безперечний 11-метровий удар у ворота "Шахтаря", плюс жовта картка порушнику. Романов чомусь проігнорував кричуще порушення. Нечесне рішення судді дозволило донеччанам вивезти очко з "Олімпійського". Але найсумніше те, що пізніше було написано в Post scriptum: арбітр молодець, ніякого порушення не було, м'яч випадково потрапив в руку захиснику. Навіщо Лучано говорив на біле чорне? На догоду кому потрібно було "відмазувати" Романова? Ці питання залишаються без відповідей.

Як мені бачиться, йде нагнітання на суддів від одного з клубів, і в цьому, на жаль, йому допомагає Комітет арбітрів. Дивіться: будете помилятися проти нас – будете "відпочивати", якщо в нашу користь – будете судити далі. Адже не дарма в одній з останніх футбольних передач так уважно "по кісточках" розібрали дії арбітра Балакіна. Знайшли, що він не дав пенальті у ворота полтавчан, що не вилучив гравців суперника, скасував нібито чистий гол, не давав штрафні і т.д. Звідси ми бачимо різний підхід в покаранні суддів, і різні коментарі від Комітету – по ситуації. Якщо так справа піде й далі, то наступна гра "Шахтар" - "Динамо" стане головним болем для Комітету арбітрів – кого призначити. За останні два роки Можаровський та Труханов за черговістю, як на варті, змінювали один одного, заступаючи на пост під назвою "українська класика". Але їх показово "відшмагали", щоб іншим не кортіло. І не дай Боже помилитися проти "елітного" клубу. Ось і дожилися, а вірніше допрацювались, що крім цих двох арбітрів більше нікого призначити. Інших пробували – суцільні скандали. І це показник "плідної" і якісної роботи Комітету арбітрів. І останнє. Чи буде Комітет також карати винних арбітрів незалежно від примхи якогось клубу, як це зробили з нашими провідними арбітрами? Будемо стежити. Робота рук, і ніякого обману...

Редакція не несе відповідальності за зміст дописів в болгах