Найпопулярніший суддівський спостерігач в українському футболі. Лучі багато контролює, але мало робить

У минулому сезоні були відрізки, коли для суддівських експертів було обмаль роботи – все проходило тихо, мирно і гладко. Однак ще тоді я заявляв, що річ не в поліпшенні якості арбітражу, а в пониженні якості футболу. Більшість матчів були прохідними, простими для суддівства, тому не губилися на рівні Прем'єр-ліги навіть новачки.

Однак цього сезону ми бачимо трохи іншу картину. "Шахтар" пішов у відрив, а "Динамо" загрузло в боротьбі за другу сходинку. "Десна", "Олександрія", "Зоря" демонструють непоганий футбол, добре влилися в еліту й новачки "Дніпро-1" з "Колосом" – і одразу погіршилися справи з арбітражем. Безпідставно вилучають, призначають надумані одинадцятиметрові, плутають гравців, роздають необґрунтовані жовті картки, не карають за відкриту грубість, а хтось просто обирає неправильну манеру роботи – про всі ці "болячки" українського арбітражу ви можете прочитати у наших щотижневих розборах найрезонансніших подій. А систематизуємо усе це ми в кінці першої та другої частин сезону.

Нині ж, в контексті чергового суддівського скандалу (матч "Колос" - "Динамо"), хотілося б звернути увагу на інший цікавий нюанс – роль Лучано Лучі у всій цій каруселі. На недільному матчі він виконував роль суддівського спостерігача і повинен був оцінювати роботу бригади на чолі з Андрієм Коваленком. Але ми бачили, що він користувався радіозв'язком як ніхто інший зі спостерігачів і отримував підказки, швидше за все, з кімнати VAR, де тестувалася система відеоповторів. Це за яким таким статутом? Невже Лучі тут всесильний? Якщо ти вже виконуєш роль суддівського спостерігача, то роби це на рівні з іншими, а не на привілейованих умовах.

Це перше. Друге. Для Лучано Лучі матч між "Колосом" та "Динамо" став уже восьмим в якості суддівського спостерігача у десяти турах (!). У найближчого "переслідувача" за кількістю відпрацьованих матчів (ним є Володимир Петров) – чотири. Вдвічі менше. А у кожного з решти 26-и спостерігачів – не більше трьох матчів (у дев'ятьох – взагалі по одному поєдинку). Це якесь знущання над демократією і справедливістю.

Спостерігачі, що працюють в Комітеті арбітрів УАФ, повинні отримувати приблизно однакове навантаження. А Лучі, виходить, і жнець, і швець, і на дуді грець – в трьох іпостасях на одному поєдинку: голова Комітету арбітрів УАФ, зв'язковий комітету з тестування VAR і суддівський спостерігач. Такій продуктивності позаздрив би сам Юлій Цезар. Хоча ще треба розібратися – продуктивність це чи жадібність (бо за кожну роль, за кожен відпрацьований матч Лучано дістає додаткові гонорари).

Я не працюю в Комітеті арбітрів УАФ і не претендую на роботу в ньому. Але мене така ситуація бентежить з точки зору відношення до колег, серед яких багато поважних і заслужених людей. Людей, які зробили для українського футболу значно більше, аніж італійський "ділок". Лучі заповнив собою весь простір, фактично монополізував функції спостерігача, досі лише тестує систему VAR в той час, як в топ-лігах, єврокубках і навіть в сусідніх до України чемпіонатах система вже працює на повних обертах. А розвитку не відбувається. Ба більше, українське суддівство в епоху його (і його колеги Колліни) правління не просто не розвивається, а деградує. Судіть самі: процес зміни поколінь провалений, досвідчені арбітри втратили стабільність, а на міжнародній арені ми не здатні тримати марку навіть в поєдинках за участю команд калібру Андорри (пам'ятаємо серію помилок Миколи Балакіна в поєдинку між збірними Франції та цієї карликової країни).

Це точно не той напрямок, в якому повинен рухатися український футбольний арбітраж, без нормального функціонування якого, як показують щотижневі події в УПЛ, Кубку і Першій лізі, приречена на застій та деградацію й сама Гра.