Незрозуміла стратегія Каштру, Супряга досі сирий для Динамо. Експерти про 20-й тур УПЛ

Колишній тренер донецького "Металурга", "Говерли", "Карпат", "Металіста", "Маріуполя", а нині футбольний експерт Олександр Севідов і екс-арбітр ФІФА Сергій Шебек підбили підсумки 20-го туру чемпіонату України

"Дніпро-1" - "Динамо" 3:1

Звичайно, раннє вилучення на 4-й хвилині у киян зумовило подальший хід подій у матчі. Зараз "Динамо" не настільки сильне, аби вдесятьох обігравати дніпрян. У першому таймі гра була абсолютна рівна, майже без гольових моментів, і м'яч, забитий на 45-й хвилині, виглядав якось нелогічно. Після перерви хвилин 10-15 динамівці діяли за інерцією, а потім склалося враження, що у них не було сил виходити в атаку, і не було групи підтримки попереду, почали утворюватися великі розриви між усіма лініями. Та й "Дніпро-1" не пропонував нічого особливого. І тут Михайленко, побачивши розбалансованість гри "Динамо", випускає швидкого і свіжого Супрягу, який може створити тиск попереду. І це спрацювало. Тільки вийшов – два торкання м'яча і два голи.

Для нападника потрібно опинитися в тому місці, куди летить м'яч, і це він продемонстрував. А третій м'яч забив, продавивши захисників, скориставшись їхньою помилкою, втік, вийшов один на один і катнув технічно круглого повз воротаря. Потрібно віддати належне, виконання було на найвищому рівні. Так, нападник – безсумнівно талановитий, але, думаю, для київського клубу ще сируватий, тому його і відправили в оренду в "Дніпро-1". До цього матчу він не був основним гравцем в Дніпрі, виходячи частіше на заміну. А вже після хет-трику напевно застовпить за собою місце в складі.

"Динамо" зіграло в захисті потворно, особливо це стосується центральної пари Шабанов та Попов. Два голи були забиті по центру з їхньої зони, і третій по центру з виходом Супряги один на один. При такій невиразній грі, для динамівців нічийний результат був б хорошим підсумком, я і для дніпрян, але щастя звалилося несподівано. Адже не скажеш, що були сильнішими. Адже за півтора тайму, граючи в більшості, господарі майже нічого не створили біля воріт киян.

"Динамо" має додавати від гри до гри, але ми цього не побачили. Адже в попередньому матчі з "Ворсклою" хоч і перемогли, але залишилося багато питань про готовність команди після зимової паузи. І зараз стався провал. Команда просто не бігла, і це було особливо помітно по Сидорчуку. У другому таймі йому настільки важко було повертатися після рейдів вперед, що здавалося – вже кінець чемпіонату, гравці "наїлися" футболом і думають тільки про відпочинок. У динамівців не вистачає креативу попереду, думки і останньої передачі, яку може зробити Буяльський. А старань одного Вербича поки мало. Вийшов на заміну Циганков, але це бліда тінь того лідера, якого ми бачили. Видно, що йому ще треба набирати форму через ігри. Хоча міг відразу ж забити. Але мабуть, це був день не "Динамо", а бенефіс Супряги. Що насторожує, кияни грали не з найсильнішими суперниками – "Ворсклою" і "Дніпром-1". Поки гри немає, і як наслідок втрачають очки в боротьбі за друге місце. Олександр Севідов.

"Десна" - "Маріуполь" 4:0

У першому таймі була досить нервова гра, і кінцевий рахунок напевно не відображає, того що відбувалося на полі. Два стандарти – два голи. У "Десни" це вийшло, плюс третій м'яч теж зі стандарту, тільки з дуже сумнівної "точки". Матч проходив з великим відсотком браку з боку обох команд. "Десна" заспокоїлася і розкрилася тільки після третього гола, і стала схожа на команду, яку ми звикли бачити. Почали грати спокійно в пас, відбувалися виходи з оборони в атаку.

Що ще цінного в активі Рябаконя, так це кадрові придбання перед весняною частиною сезону, це дозволяє тренеру безболісно варіювати складом. Якщо з "Шахтарем" на флангах грали Картушов і Гуцуляк, то в цій грі їх замінили безболісно Калитвинцев і Кузик. І це серйозний козир в руках у "Десни" в боротьбі за Лігу Європи. А "Маріуполь" за матч фактично нічого не створив біля воріт чернігівців, тому з такою грою не могла команда розраховувати хоча б на нічию. Заслужена перемога господарів, але, можливо, не з таким розгромним рахунком для гостей. Олександр Севідов.

"Львів" - "Олександрія" 1:1

Виграшна гра, яка обернулася для олександрійців нічийним результатом. В останні сезони підопічним Шарана завжди важко даються матчі після довгих пауз перед початком або поновленням чемпіонату. Згадаймо, як довго вони розгойдувалися влітку, показуючи невиразну гру, і лише до осені в матчах Ліги Європи постали в усій красі. Команда грала завзято, проявляючи характер, і навіть в програних поєдинках заслуговувала приємних слів. І ось знову це все кудись поділося.

Якщо в попередньому матчі, де "Олександрія" вдома програла "Колосу", можна було б зробити знижку на кадрові проблеми, не грали 6-7 основних гравців, то проти "Львова" склад був наближений до оптимального. У першому таймі команди нічого не показали, грали в середньому темпі, без креативу і без моментів. До того ж, з великим браком у передачах, іноді елементарно "пороли" в простих ситуаціях. Як приклад – на 31-й хвилині Запарожан зробив передачу в нікуди, змусивши Шарана від злості стрибати на місці, висловлюючи невдоволення підопічному. Як відчував, що виграшний матч може закінчитися сумно. До того моменту "Олександрія" вела в рахунку 1:0. Чи не перша осмислена атака закінчилася успіхом. Не забарився довгий закид у штрафну площу суперника, де Банада продавив захисника і, вигравши боротьбу, скинув м'яча на Мишенка, а дебютант класним ударом зльоту забив. На цьому команда і заспокоїлася. Більше виразних дій з боку обох команд не спостерігалося.

На початку другого тайму суперники обмінялися небезпечними ударами. Особливо вразив постріл Гречишкіна зі штрафного під поперечину, але воротар зробив сейв. Здавалося, у другому таймі після вилучення Татаркова "Олександрія" зможе без проблем довести матч до переможного кінця. Тільки для цього потрібно було зіграти з агресією, включити швидкості. Але гості були впевнені, що можна продовжувати грати не поспішаючи, розхолоджено і перемога припливе сама в руки. Тільки з цим були не згодні господарі, підловивши на контратаці олександрійців. Альваро, скориставшись помилкою Шендрика і Вантуха, проскочив між ними, вийшов один на один з воротарем і технічно забив. Не створивши за гру жодного гольового моменту, "Львів" дочекався свого шансу, вкравши з-під носа перемогу у олександрійців, які люб'язно подарували нічию підопічним Мелік'яна. Сергій Шебек.

"Колос" - "Карпати" 2:1

Непроста перемога для ковалівців, яку могли перетворити на нічию. І винні були б самі. Володіли ініціативою до 60-ї хвилини, ще в першому таймі забили два м'ячі, і могли спокійно без нервів довести матч до прийнятного результату. Але потрібно віддати належне "Карпатам", що не змирилися і боролися до кінця. Матч показав, що два компоненти зараз превалюють у "Колоса" – це божевільна самовіддача і емоції. Коли якийсь з цих компонентів починає вичерпуватися, то ковалівці моментально втрачають нитки гри. Це говорить, що у Костишина насправді не так багато висококласних футболістів.

За хвилин 25 до закінчення гри "Карпати", скориставшись втомою господарів, почали прибирати ініціативу в свої руки, з'явилися моменти, і в одному з епізодів гості скоротили рахунок. А останні компенсовані хвилини, могли для "Колоса" перетвориться на неприємність, а "Карпат" могли принести рятівне очком. Ось де потрібен VAR, після перегляду якого, арбітр міг би зважитися вказати на "точку" за гру рукою. І як тут не погодиться з думкою багатьох тренерів: всі повинні бути в рівних умовах. Або VAR для всіх, або ні для кого. Адже "Карпати" борються за виживання і кожне очко для них як "золоте", вони знаходяться зараз в стресовому стані. Олександр Севідов.

"Зоря" - "Олімпік" 1:0

Перед поновленням чемпіонату ми говорили, що "Олімпік" може поборотися за першу шістку, а тепер після подій двох турів можна констатувати, що будуть боротися за виживання. Протягом 75-и хвилин на полі була одна команда – це "Зоря". У першому таймі при тотальному домінуванні луганчан вони створили один по-справжньому гольовий момент, де Юрченко після прострілу справа з шести метрів примудрився не влучити у ворота. "Олімпік" тут же відповів, упустивши шанс забити. Дегтярьов головою пробив у руки воротарю.

Друга половина проходила в тому ж ключі, господарі атакували, гості всією командної захищалися, постійно перебуваючи за лінією м'яча. І лише в кінці гри, коли вже не було куди діватися, "Олімпік" нагадав про свою присутність на полі. Їм довелося атакувати, розуміючи, що немає різниці, з яким рахунком програвати. І в кінцівці могли вирвати потрібну нічию, створивши два моменти, щоб забити. Але ж можуть коли треба, показавши, що є потенціал для атаки. Тільки так треба грати не останні 5-7 хвилин, а з самого початку матчу. До пропущеного м'яча вони не створили жодної осмисленої атаки, думаючи тільки, як не пропустити, окопавшись в обороні. "Зоря" була сильніше суперника, виграла гру десь з часткою везіння, коли безтурботно грала в обороні, дозволивши супернику створити моменти. Але весь час везіння не буде. Боротися за Лігу чемпіонів і мати біля своїх воріт стільки моментів – це неприпустимо. Думаю, Віктор Скрипник отримав поживу для роздумів. Олександр Севідов.

"Ворскла" - "Шахтар" 1:0

Абсолютно заслужена перемога полтавчан без всіляких знижок на те що "Шахтар" грав напіврезервним складом, це проблема "гірників". Команда билася на полі, показавши характер. На тлі торішнього чемпіона і без п'яти хвилин теперішнього склалося враження, що полтавчани борються не за виживання, а за призові місця. Аналізуючи гру "Шахтаря", можна констатувати, що без Степаненко була повністю програна боротьба в центрі поля, де Скляр і Пуцлін "перекусили" гравців "Шахтаря" в середині поля. У донеччан не знайшлося жодного лідера, хто міг би вести гру, а Марлос один "в полі не воїн". Поставили вперед Дентіньо, але він зіграв на дуже низькому рівні. При атаках "Шахтаря" насичення в штрафному майданчику полтавчан дорівнювало одному гравцю. І як вони хотіли відігратися? А чому б не дати шанс з перших хвилин зіграти Сікану, тому ж Вакулі? Незрозуміла стратегія Каштру. Може, існує ліміт на бразильців в "Шахтарі"?

А ось робота Максимова приносить свої плоди. У першій грі з "Динамо", де полтавці ні в чому не поступилися киянам, пропустивши лише на останніх хвилинах, могли розраховувати на нічию. А в цій грі вистрілили, залишивши дуже гарне враження, саме по-футбольному. Команда грамотно побудувала гру від оборони, а потім добре виходила в атаку, не раз створюючи проблеми біля воріт "гірників", могла забити не один м'яч. Так, клас "Шахтаря" вище, ніж у полтавчан, але ми побачили, як можуть безстрашність, ігрова дисципліна і самовіддача побити і перевершити клас. "Ворскла" здобула стратегічно архіважливу перемогу, і вона не випадкова. Своєю грою команда це показала і довела. Олександр Севідов.

Фото - СК "Дніпро-1", "Олександрія", "Зоря"