Олександр Філіппов: Наздогнати Мораеса - не самоціль, голи - це частина моєї роботи

Одним з героїв минулого туру Прем'єр-ліги став нападник чернігівської "Десни" Олександр Філіппов, який приніс своїй команді одне очко завдяки точному удару в кінці виїзного поєдинку з київським "Динамо". Для 27-річного бомбардира, який забиває з туру в тур нинішньої весни, цей гол став вже тринадцятим в чемпіонаті. До речі, стільки ж очок завдяки результативним ударам Філіппов приніс в поточному чемпіонаті в скарбничку "Десни". Після матчу на столичному "Олімпійському" нападник чернігівців дав ексклюзивне інтерв'ю кореспонденту UA-Футбол.

- До фінішу чемпіонату ще далеко, але вже зараз можна припустити, що сезон-2019/20 найбільш вдалий у вашій кар'єрі. Чи поділяєте цю думку?

- Попереду ще дійсно багато ігор. А з приводу статистики, то з цим я згоден. На сьогоднішній день для мене це найбільш результативний сезон, і дай Бог, щоб бажання рости на професійному рівні підкріплювалося ще більшою кількістю голів і результативних дій. Сподіваюся, що найбільш вдалі сезони в моїй кар'єрі ще попереду.

- Вашу бомбардирські досягнення можна розділити на два умовних періоди. Першу половину своїх м'ячів ви забили в перших дев'яти турах, а другу почали в грудні, після чотирьохматчевого мовчання. Правда, ця серія взяла свого роду тайм-аут в зимових іграх з "Динамо" і "Шахтарем", в яких "Десна" поступилася з однаковим рахунком 0:1.

- Якщо чесно, то на таке навіть уваги не звертаю. За тим, після яких саме ігор йде та чи інша серія, не слідкую - просто виконую свою роботу. Перед кожним матчем намагаюся налаштовуватися на чергового суперника. Десь виходить, десь ні - це ж футбол. Ясна річ, що всі хочуть виграти, прагнуть до максимальної кількості перемог. Я зосереджений на турнірних справах, тому якихось закономірностей або паралелей у власній результативності не шукаю.

- У ворота "Динамо" в Києві в цьому сезоні ви забиваєте вже не вперше. Який з голів для вас запам'ятався більше - вересневий, коли "Десна" виграла 2:1, або той, що забили в неділю?

- Кожен гол по-своєму важливий. У згаданій першій грі ми перемогли, і та перемога стала для "Десни" дебютною в поєдинках з "Динамо". Вона тим більш цінна, що була здобута на виїзді. До того ж, і мій гол вийшов хорошим. Він мені запам'ятається. Вчорашній м'яч в ворота динамівців теж став переломним, дозволивши зіграти внічию. Головне, що обидва моїх голи в Києві принесли очки "Десні".

- Ви завжди напоготові в спробі спіймати суперника на помилці на чужій половині поля?

- Так, завжди до цього готовий. Потрібно постійно бути максимально сконцентрованим, щоб при нагоді зіграти на випередження, "прочитати" ситуацію. Добре, що саме так вийшло в неділю і мені вдалося забити м'яч.

- Згоден. З одного боку VAR - це справедливість, адже систему відеодопомоги арбітру не обдуриш. Але з іншого занадто довгі паузи збивають з ритму, губляться темп і нитки гри. Коли після кожного спірного епізоду йде перегляд, а потім виноситься сумнівний вердикт, це не йде на користь футболу. В інших матчах нашого чемпіонату я бачив, що призначали зовсім дурні пенальті, яких не було й близько.

- Може, арбітрам не варто покладати занадто великі надії на VAR, а бути сміливішими в прийнятті власних рішень?

- Мабуть, так. Хоча в грі є спірні моменти, які все ж краще переглянути. Адже навіть після цього остаточне рішення все одно приймає суддя. Останнє слово за ним - чи то на підставі його бачення епізоду, чи після звернення до системи VAR.

- У нинішньому сезоні "Десна" забрала у столичного гранда половину очок. Вдалося підібрати ключі до гри "Динамо"?

- Та ні. Просто ми самі прекрасно розуміємо, що з такими суперниками у нас подвійна мотивація. У матчах подібного рівня дуже хочеться брати очки. Ми і з "Шахтарем" грали гідно, обидва рази програвши з мінімальним рахунком 0:1. Незважаючи на це, в тих іграх ми мали хороші можливості домогтися як мінімум нічиєї. Але нічого страшного. Зате в матчах з "Динамо" вдається забирати очки у суперника - і це головне.

- Як вважаєте, з чим може бути пов'язана нестабільність в турнірних справах "Динамо"?

- Важко сказати, адже це не моя команда. Думаю, відповідь на це питання краще знає тренерський склад "Динамо". Мабуть, в київській команді йде якась перебудова, і тренери стали більше довіряти молодим українським гравцям. Напевно, не все в них виходить, звідси і такий результат.

- Із спадом в грі київських динамівців в нинішньому сезоні шанси на успіх в боротьбі за друге місце у інших команд помітно підвищилися. До подібних випробувань "Десна" вже дозріла?

- Важко заглядати наперед. Як воно буде - ніхто не знає. Ти можеш опинитися на четвертому місці або ж після однієї поразки скотитися ще нижче. А з огляду на велику щільність, після однієї перемоги можна піднятися і на другий рядок у таблиці. Ми хоч і максималісти, але займати друге місце нам, мабуть, зарано. Тому намагаємося не дивитися далеко вперед, а робити крок за кроком від гри до гри. Дай Бог, якщо у нас це вийде - значить, ми на друге місце заслуговуємо.

- Чи могли уявити перед початком чемпіонату, що шанси поборотися за медалі для "Десни" можуть стати реальністю?

- Такі припущення були, але при цьому ми з деяким побоюванням заглядали в новий сезон. Разом з тим самі розуміли, що минулий чемпіонат був для "Десни" переломним. Ми притиралися до нового рівня, понюхали пороху Прем'єр-ліги. Зберігши кістяк, посилилися хорошими виконавцями - звідси і результат. Ми діємо як єдиний згуртований колектив, і це найголовніше.

- Судячи з того, з якою спритністю останнім часом ви забиваєте м'ячі, мимоволі виникає думка: чи не маєте наміру наздогнати лідера бомбардирської гонки - Жуніора Мораеса?

- Наздогнати його важко, до того ж, для мене це не є самоціллю. Я анітрохи не зациклений на тому, щоб партнери обов’язково віддавали тільки мені паси, щоб наздогнати Мораеса. Немає у мене такого, повірте. Головне - щоб "Десна" вигравала, а хто буде забивати м'ячі - це питання другорядне. Я - нападник, і це є частиною моєї роботи. Добре, що це у мене виходить, і я маю можливість приносити очки своїй команді.

Фото - ФК "Десна"

- Цієї зими "Десну" не оминули кадрові зміни. Гравці, що прийшли в команду, зуміли вписатися в її гру?

- Звичайно! Кожен з них вніс певний внесок в її результати. Упевнений, що це тільки мінімум того, що ці футболісти на даному етапі змогли зробити. Хлопців, що прийшли в команду взимку, чекає хороше майбутнє, адже все тільки починається! Можна не сумніватися, що вони ще не раз допоможуть "Десні".

- Останнім часом ведуться розмови про те, що ви потрапили на олівець тренерського штабу збірної України. Мрієте опинитися в її рядах?

- Зрозуміло! Кожен футболіст про це мріє, і я не виняток. Я дуже цього чекаю, і дуже сподіваюся, що коли-небудь мене викличуть до національної збірної. Для того, щоб моя мрія здійснилася, буду робити все від мене залежне.

- Контактів з кимось із представників збірної у вас ще не було?

- Ні, поки не було. Чекаю на телефоні (посміхається).

- Що в "Десні" зараз обговорюється більше - тема VAR чи коронавірус?

- Обговорюємо те, що неможливо уникнути. У тому числі і тему коронавірусу. Порожні стадіони і тиша на трибунах - все це, звичайно ж, пригнічує. Взяти хоча б вчорашній матч. Ти виходиш на красень-стадіон "Олімпійський", а враження таке, ніби це товариська гра на зборах. Заходиш в роздягальню і не зрозумієш, що відбувається. Ні вражень, ні радості - ні-чо-го! Таке відчуття, що світ завалився. Немає ні емоцій, ні якогось запалу. Важко це, звичайно. А що стосується VAR, то буквально парою-трійкою слів обговорили з хлопцями. Подивилися повтор, кожен висловив свою думку - і все.

- Яка думка з приводу незарахованого голу у грі з "Динамо"?

- Потрібно ретельно переглядати епізод. Як я зрозумів, суддя більше дивився, чи було порушення на Гітченку. Але дивитися повтор без віртуальної лінії важко. Як мені здалося, Старенький може навіть був на одній лінії з гравцем "Динамо".

- Ви сказали про порожній "Олімпійський". Але ж до цього трьома днями раніше порожнім був і стадіон імені Гагаріна в Чернігові, де "Десна" приймала "Ворсклу" в кубковому чвертьфіналі.

- Так, було дуже важко. Тим більше, це була перша гра. Можливо, звідси і такий результат ( "Десна" поступилася в тому матчі 0:1 і вибула з розіграшу - Прим. В.К.). Напевно, ми були не налаштованими відповідним чином. І справді: виходиш на поле, бачиш порожні трибуни і не розумієш, чому так? Ніяких емоцій. Але ж ми знаємо, як підтримують нас чернігівські вболівальники! Всі ті очки, які ми здобули в домашніх матчах, вдалося заробити і завдяки нашим вірним шанувальникам. Без них нам було б дуже важко.

- У Чернігові почуваєте себе комфортно?

- Звичайно. І мені, і моїй родині в цьому затишному і приємному місті досить комфортно. У Чернігові мене і моїх близьких все влаштовує.

Фото - ФК "Десна"

- Де найбільше любите бувати?

- Як і у всіх містах - в центральній його частині. Більшою мірою ми з дружиною і дитиною гуляємо в парках, а в Чернігові їх вистачає!

- З ким з одноклубників підтримуєте дружні стосунки?

- У нас дружний колектив, тому їх підтримую з усіма хлопцями. Навіть ті, хто тільки недавно прийшов в "Десну", абсолютно безболісно влилися в колектив. Багато з них були знайомі один з одним і раніше, адже до цього перетиналися в тому чи іншому клубі. І нехай не завжди вдається зустрітися після тренувань та ігор, під час зборів завжди спілкуємося і неодмінно всією командою кудись вибираємося. Можна сказати, такий собі team-building. Усе це лише сприяє згуртуванню колективу.

- Є у вас особисті вболівальники?

- Як і у кожного футболіста, ними є члени моєї сім'ї і друзі. Тут в Чернігові вони приходять на матчі, "вболівають" за нас. Спасибі їм велике за підтримку, яку я відчуваю завжди - як під час гри, так і після.