Павло Ребенок: Доводиться швидко бігати, щоб поліція не спіймала

Гравець лівого флангу "Ворскли" Павло Ребенок розповів про тренування на карантині й пригадав дебют за полтавців.

- Через жорсткі обмеження на пробіжки прокидаюся дуже рано. Доводиться швидко бігати, щоб поліція не спіймала (посміхається).

- Бігаєш в масці?

- Вона в кишені, як і паспорт.

- Зараз у чемпіонаті вимушена перерва. Для тебе, як і для інших футболістів, у кого вік наближається до 35-ти, час тікає чи ти про це не думаєш?

- Я про це не думаю після 30-ти. У такому віці головне - здоров'я. Є дуже багато прикладів, коли футболісти грали до 40-ка. Важливо, як ти себе почуваєш, а не скільки тобі років за паспортом.

- З твоїх слів можна зрозуміти, що ти ще не награвся?

- Однозначно. Я сповнений сил і бажання допомагати своєму рідному клубу, а це – Ворскла.

- Ти дебютував у складі полтавців, коли тобі було 19 років. Пам'ятаєш цей момент?

- Звичайно. Це було 25 липня 2004 року в поєдинку з Металістом. Ми хоч і програли - 0:1, але для 19-річного пацана це була незабутня подія (посміхається). Шкода, що Владислав Прудиус не забив пенальті, а то могли б зіграти з харків'янами і внічию.

- Тоді "Ворсклу" очолював Володимир Мунтян...

- Так. Перед виходом на заміну Володимир Федорович сказав, щоб я просто грав. Тренер розумів, що вимагати від мене чогось надприродного було нереально (сміється).