Циганікс: Хтось з гравців Зорі повісив в роздягальні латвійський номерний знак "Цига 97"

Хавбек "Зорі" Андрейс Циганікс, який став гравцем луганської команди цієї зими, прассказал про адаптацію в колективі.

- Ви тільки в січні цього року перейшли в "Зорю". Вже адаптувалися до нової команди?

- Я був з "Зорею" на зборах у Туреччині. За цей час ми провели достатню кількість тренувань - працювали інтенсивно і в дворазовому режимі.

Я така людина, яка не відразу йде на контакт, всіх обіймає і цілує. Мені потрібно до всіх придивитися і знайти ключ до спілкування. У мене взагалі друзів не багато по життю. А Туреччина мені дуже допомогла. Коли місяць живеш з хлопцями в одному місці, то краще їх пізнаєш.

У "Зорі" відмінний колектив і чудова атмосфера. Хлопці вміють пожартувати, щоб побачити твою реакцію - дурник ти чи ні. Мені відразу дали кличку - називають евробляхою. У мене родичі живуть в Харкові. Коли я розповів своєму дядькові, то він дуже сильно сміявся. Сказав, що це жорстко.

З одного боку, це може бути образою, адже евробляха - це не завжди щось позитивне. Але так, як це хлопці зробили, це реально смішно. Вони повісили в роздягальні латвійський номерний знак "Цига 97". Це хороший підхід і він зарахований. Правда, я так я не дізнався, хто це зробив.

- Хто самий гумористичний в команді?

- Як я зрозумів - це Хомченовський. Він роздає всім кликухи. У нього дуже прямий, іноді своєрідний гумор. Він класно сміється і від нього виходить позитив. Вони разом з Вернидубом весь час підколюють. Не буду озвучувати все, що вони мені наговорили, але це реально смішно.

- Ваш друг Джоель Абу-Ханна більше всіх допомагав з адаптацією?

- Так, це один з тих, кого я дійсно можу назвати другом. Звучить трохи дивно - німець допомагав латишеві адаптуватися в Україні в команді, в якій сам перебуває півроку. Але це дійсно так. Коли я прийшов, то він мені все показав і розповів.

Його дуже тепло прийняли в "Зорі". Він приємна і проста людина, яка допоможе в будь-який момент. У нього хороша психологія та менталітет цікавий, щира посмішка. Він як качка - його поринеш в воду, він вирине і отряхнется, ніби нічого не сталося. Джоель багато де грав і багато всього бачив, пережив багато труднощів. А зараз потрапив в колектив, де хлопці йому дуже допомагають і підказують. Він уже російську вивчив і може більш-менш нею розмовляти.