Скрипник: Підкупило те, що Зоря стала третьою силою, підставляла підніжку Шахтарю і Динамо

Головний тренер "Зорі" Віктор Скрипник розповів, як він опинився в луганському клубі, і які перші кроки були зроблені на цій посаді.

- Як надійшла пропозиція від "Зорі"?

- Мені подзвонив Сергій Васильович Рафаїлов. Чую: "Здрастуйте, це Сергій Васильович". Не зрозумів відразу, який Сергій Васильович. Зв'язок пропадав в розмові і не почув прізвище. Він передзвонив: "Це Сергій Васильович Рафаїлов". Тоді зрозумів, хто це каже, адже людина футбольна, я стежив за українським футболом, знав, хто це.

Поспілкувалися, він запропонував очолити команду. Відповідаю: у вас тренер, якого я добре знаю і поважаю. У відповідь: та ні, все йде до того, що Юрій Вернидуб від нас йде.

Кажу: коли піде, тоді і зателефонуйте. Незабаром читаю, що Юрій Миколайович залишив "Зорю". На наступний день дзвонить гендиректор і питає: "Чи читали новини? Можна з вами зустрітися". Так і вийшла "Зоря" Луганськ.

- Чи були озвучені завдання в "Зорі"? Можливо, мета вийти в Лігу чемпіонів?

- Можливо, в якихось клубах ставляться завдання виграти трофеї, але в "Зорі" такого не було. Робота тренера це копітка робота. Якщо ставити завдання, що якщо не потрапляємо в Лігу чемпіонів, то ви йдете, який тренер на це піде? Може, і підуть аби підписати контракт.

Підкупило те, що в останні роки "Зоря" була третьою силою, боролася за бронзу, підставляла підніжку "Шахтарю" і "Динамо". Я теж все це бачив, дивився топові ігри чемпіонату України.

- Є бажання побудувати клуб за європейським зразком, як в Німеччині?

- Покращувати треба деталі, а не революцію робити. А в "Зорі" не треба було нічого сильно змінювати. Треба було лише якісь нюанси підправити.

У кожного свої можливості і здібності. Так само і в "Зорі" - є свої можливості. Якщо сказати, давайте ось так, це може бути неприйнятним для українського футболу, і воно тут взагалі не пройде. Хіба у нас є щотижневі турніри малюків, де можна скаутам їздити дивитися? Слава богу, є команда 19-річних, вони тут поруч у нас на базі.

Інша справа - ставлення до дисципліни, це так. Мені не потрібні каталоги штрафів. Я зібрав команду і сказав: Виведіть свій звід правил, яких ви хочете самі дотримуватися. Вони хороші дисципліновані хлопці, які склали звід правил.

Кажу: тепер ви вирішуєте, скільки ви хочете платити, якщо хтось порушить. Напишете 5 гривень, буде 5 гривень. Напишете 1 грн, буде 1 грн. Я ні слова не сказав про суми.

Це самодисциплінує команду, тому що ти за це голосував і сказав своє "так". А через тиждень ти приходиш і запізнюєшся на 15 хвилин. Ось що ви зробите тоді? Ви скажете: я ж це сам сказав, я там був. Воно непомітно, але це дуже дисциплінує команду.

Це прості психологічні речі, які розвинені всюди. А якщо зробити це з-під палки (запізнення - 1000, зайва вага - 3000), то кожен захоче тебе обдурити, тому що це тренер чи президент зробив. І гравець вже проти тебе.

Ось що я застосував, що працює в Німеччині. Ну і прихильність до клубу, але для цього треба більше часу.