Видовище в Полтаві, надлом Десни, респект Колосу. Експерти про 27-й тур УПЛ

Колишній тренер донецького "Металург", "Говерли", "Карпат", "Металіста" і "Маріуполя" Олександр Севідов, а також екс-арбітр ФІФА Сергій Шебек діляться своїми враженнями від минулого туру чемпіонату України.

"Маріуполь" - "Львів" 3:0

Олександр Севідов: Максимум, на що міг розраховувати "Львів", це на гол престижу. Швидко забитий м'яч Фоміним визначив хід матчу, а його другий гол перевів гру в спокійне русло. Після цього завдання "Маріуполя" була довести гру до логічного і переможного результату, з чим він і впорався. В кінці поєдинку забили і третій гол.

У першому таймі у "Львова" окрім старання нічого не виходило, а помилки в обороні призвели до нівелювання всіх їх потуг. За 45 хвилин не створили жодного моменту. І лише в другому таймі під кінець матчу "городяни" трохи активізувалися, завдавши протягом трьох хвилин три удари. Один у виконанні Приймака був небезпечним: м'яч пролетів в декількох сантиметрах над поперечиною. Великі проблеми спостерігалися у львів'ян особливо при переході з оборони в атаку, де футболісти втрачали позиції, часто обрізалися, дозволяючи супернику організовувати контратаки. Так і був забитий другий гол.

Якщо попереду "Львів" ще щось намагався створити, то гра в обороні - це найбільша біда. До невиразної гри львів'ян можна додати проблему: їм доводиться постійно їздити тисячі кілометрів, що природно виснажує гравців, які виглядають не свіжими. Цим і скористалися азовці. Заслужена і впевнена перемога "Маріуполя".

"Ворскла" - "Дніпро-1" 2:0

Олександр Севідов: У цьому матчі полтавцям воздалося за дві гри, де вони грали непогано, вели і не змогли утримати переможний рахунок. Матч вийшов цікавим, динамічним і швидкісним. Перша ж хороша атака господарів закінчилася взяттям воріт. Коли на початку другого тайму гості пропустили другий м'яч, мабуть, у них стався надлом. Вони вже особливо не вірили в успішний результат гри. За інерцією ще атакували, створили кілька хороших моментів, щоб скоротити рахунок. Переломним моментом виявилося, коли Адамюк мав забійний шанс, але воротар зіграв на біс, виручивши команду.

Так, "Дніпро-1" більше контролював гру, але господарі показали ефективну роботу на контратаках, після яких забивали свої м'ячі. Вчепилися в перемогу зубами і не збиралися ділитися з суперником навіть нічиєю. Вони цю перемогу вигризли, заслужили, при цьому показавши хорошу реалізацію моментів. Але, незважаючи на поразку, і "Дніпро-1" заслуговує на похвалу. Команди показали привабливий і якісний футбол, який пройшов на одному диханні. У матчі було все: пристрасть, азарт, боротьба за кожен м'яч, де ніхто не хотів поступатися. Плюс, команда продемонстрували хорошу техніку і тактику.

Для Максимова це було принципове протистояння. Він пам'ятав, що саме в Дніпрі в його дебютному матчі суддя на Коркішку поставив абсолютно несправедливий пенальті, і команда програла 0:1. Тому, коли вже в Полтаві арбітр Шурман, на думку Максимова, помилився в призначенні 11-метрового удару, знову ж проти його команди, він не витримав і почав пресувати служителя Феміди. Як ми побачили, це допомогло і принесло команді три очки. Арбітр відмінив попереднє рішення, і через кілька хвилин полтавці, провівши відмінну контратаку, повели в рахунку. Добре проявили себе Степанюк, який забив два м'ячі, відзначимо і Кане з хорошою швидкісною технікою.

"Шахтар" - "Олександрія" 3:2

Сергій Шебек: На порядку денному стояло питання - чи зможе "Олександрія" психологічно відновиться після двох матчів, де пропустила 10 м'ячів, і попсувати нерви без однієї гри чемпіону? Частково змогла, але її вистачило на 10 хвилин початку другого тайму.

У першій половині "Шахтар" володів тотальною перевагою, причому робив це упівсили. Можна було споглядати, як команди стоячи спостерігали один за одним. "Шахтар", повівши в рахунку, почав без опору перекочувати м'яч по полю, на кшталт запрошуючи олександрійців: ми забили, нам цього достатньо, а якщо вам потрібно, то, будь ласка, атакуйте. А відповідь читалося так: ми б раді, але не можемо.

Олександрійці відкочувалися всією командою за лінію м'яча, притискаючись до свого штрафного майданчика в розрахунку не дати розігнатися швидкісним "гірникам", думаючи про гру на контратаках. І лише тільки одна в кінцівці тайму по-справжньому була небезпечною, коли Лучкевич вийшов на воротаря, але діяв невдало.

А на початку другого тайму команда Шарана приємно здивувала, зумівши на короткий період нав'язати свою гру господарям, забила два м'ячі, а потім немов злякавшись успіху, знову скиснула. В діях "Шахтаря" відчувалася впевненість, мовляв, хлопці не хвилюйтеся, заб'ємо, скільки треба для перемоги. Так воно і сталося. Але на 57-й хвилині матчу стався ключовий момент, який міг відсунути чемпіонство "гірників" на наступний тур, коли за рахунку 1:2 Ковалець мав реальний шанс забити третій м'яч. І тоді "Шахтарю" довелося б забивати ті ж три м'ячі. А це вже було б непосильним завданням.

І тут же Каштру робить "золоту" заміну: Тете двома забитими голами підтверджує, що ні в цій грі, ні в чемпіонаті на сьогоднішній день рівних "Шахтарю" немає. "Олександрія" нічого не змогла показати, так як на даний момент її рівень, особливо фізичний, чим раніше славилася команда, не дозволяє боротися на рівних з суперниками вищими за класом. Упевнена і очікувана чемпіонська перемога "Шахтаря". І знову позначився індивідуальний клас виконавської майстерності гравців донеччан. А для олександрійців можна вважати успіхом, що програли не з розгромним, а з гідним рахунком.

"Десна" - "Зоря" 1:2

Олександр Севідов: Перемога луганців виглядала закономірною, без шансів для "Десни" хоча б на нічию. Команда Рябоконя була не схожа на себе, стався якийсь злам в її грі. Там не встигли, там не добігли, там не відірвалися, програвши все в швидкості, в швидкості прийняття рішень, у створенні моментів, яких за гру і не було. Чому так сталося, відповість сам Рябоконь. Може наставник прорахувався зі складом, тому що в кожній грі йде велика ротація.

Перший небезпечний і він же гольовий момент "сіверяни" створили, вдумайтеся, аж під кінець матчу. Що впало в очі, це прорахунок в підготовці піку до даної гри. Команда просто не бігла, виглядала втомленою, інертною.

Сказати, що "Зоря" стрибнула вище голови, не можна. Вона грала як зазвичай в свій футбол, розкривала зони, вкочувала м'яч в штрафну, те, що робила протягом останніх матчів. Група атаки "Зорі" була на голову швидшою за групу оборони "Десни". Потрібно відзначити, що з поверненням на поле Вернидуба, з'явилася стрункість в грі захисту луганців, що також зіграло свою роль у перемозі.

"Зоря" була сильнішою, тому заслужено перемогла. Що дивує - "Десна" безвольно віддала вікторію супернику. Ось цього ніхто не чекав!

"Динамо" - "Колос" 2:1

Сергій Шебек: Рівна гра, яка повинна була завершитися внічию, якби не втрутилися потойбічні сили в особі арбітра Бойка. "Колос", незважаючи на поразку, вкотре показав характер, бійцівські якості, і навіть граючи в меншості міг розраховувати на перемогу. Чого тільки вартий при рахунку 1:1 на 84-й хвилині матчу вихід один на один з воротарем киян ковалівця Антюха, якому не вистачило холоднокровності і майстерності поховати всі потуги динамівців. Забий він в той момент, навряд чи "Динамо" могло розраховувати на успіх.

А те, що гра "біло-синіх" була як потуги - це факт. У першому таймі до 20-ї хвилини кияни володіли незначною перевагу, що не принесло їм ніяких дивідендів. Потім "Колос" поступово вирівняв гру, збив атакувальний запал суперника і перемістив акцент своїх дій на половину поля господарів. Команди створили кілька небезпечних моментів після стандартів і за допомогою дальніх ударів. Після таких ударів і навісів від Богданова Бущану довелося серйозно попрацювати.

Другий тайм почався з хорошого підключення і проникнення в штрафний суперника Миколенка, який бив небезпечно в кут, але воротар потягнув підступний удар. І тут же відзначився Бущан, який парирував 11-метровий удар все того ж Богданова. Через кілька хвилин в швидкій атаці Буяльський б'є, але на стороні стає кращий друг голкіпера - стійка. Потім "Колос" в свої ворота отримує "точку", і залишається на 30 хвилин грати в меншості.

Здавалося, "Динамо" на класі спокійно дотисне суперника. Але не тут-то було. На жаль, з класом у "динамівців" зараз проблеми, тому ковалівці створили для них проблему. Вони не здалися, продовжували битися, нав'язували киянам свою гру, зрівняли рахунок, а ближче під кінець мали шанс забити і повести в рахунку. І це граючи в меншості! Але тут несподівано кияни отримали шикарний "подарунок" від арбітра у вигляді 11-метрового удару, який і вирішив долю цього драматичного поєдинку.

Важка і вимучена перемога "Динамо" з присмаком гіркоти. Є перемога, але немає гри. Знову доводиться констатувати, що попереду у "динамівців" триває криза. За гру нападник Русин не створив жодного моменту, немає ні гостроти, ні індивідуальних якостей. А "Колосу" респект за незламний характер. Немає перемоги, але є приваблива гра.