Герой футбольного дня. Дмитро Хомченовський

Після фінального свистка в матчі "Зоря" - "Десна" (1:1) частину вболівальників вибухнула гнівними коментарями на адресу луганської команди за те, що вона, мовляв, не боролася за "срібло". Але правда в тому, що якби не один фантастичний удар "Зоря" могла залишитися і без "бронзи".

Четверта в сезоні гра підопічних Скрипника та Рябоконя показала тільки те, що вони одного і того ж рівня. В жодної зі сторін не було вирішальної переваги по грі - класичний матч на три результати. Влуч тоді Будківський головою не в поперечину, а на 15 см нижче - і 5-6 млн євро за участь в груповому раунді Ліги Європи дісталися б "Десні".

Але Філіп не влучив. А Хомченовський з набагато більш незручного становища виконав в кращих традиціях Роббена, Мессі та інших лівоногих чарівників м'яча. Чим і зробив різницю.

Взагалі в лобових матчах, коли на кону стоїть все, на вагу золота виконавці, здатні впоратися з тиском і видати на-гора все краще, на що здатні. Дмитро Хомченовський - якраз з такої категорії.

Пам'ятайте, як він ще молодий, з довгим волоссям у вирішальний момент підійшов бити штрафний у ворота "Легії" в кваліфікації ЛЄ - і поцілив прямо в кут? Шкода, команду Вернидуба тоді це не врятувало. Хоча було близько.

Саме після того штрафного Дмитро і поїхав за кордон - спершу іспанська Сегунда, потім Польща, а далі взагалі в "Урал" занесло. І на жодній зупинці показати щось путнє не вийшло. Причому бог з нею, з Сегундою - іспанський чемпіонат специфічний, складний, особливо для атакуючих хавбеків. Але в Екстракласі Хомченовський явно міг більше, однак щось пішло шкереберть.

Коли він повернувся в "Зорю" два роки тому, то це навіть не всі зрозуміли - мовляв, навіщо Луганську збиті льотчики? Але на практиці для обох сторін все склалося більш ніж добре. Хомченовський, подихавши рідним повітрям, знову знайшов упевненість, адаптувався до вимог Скрипника і забив кілька важливих голів в сезоні. Наприклад, переможний у ворота "Динамо" в грудні - диво, а не м'яч.

"Зоря" ж в особі Дмитра отримала перевіреного, досвідченого бійця, який готовий закривати будь-яку позицію на флангах. На відміну від молодих Кочергіна, Кабаєва або Михайличенка, він уже не рветься за кордон - навпаки, майбутнє Хомченовського пов'язано тільки з УПЛ. І при цьому Дмитро ще не старий - 30 років при сучасній фармакології ідеальний вік для футболіста. Сезон-другий він ще обов'язково попилить на високому рівні. А якщо пощастить, то й довше.

Зрештою, "Зорі" з її кадровою текучкою потрібен такий собі хранитель традицій в складі. Микита Каменюка вчора завершив кар'єру, а крім нього з тієї самої "вернидубівскої" "Зорі" залишилися тільки Вернидуб-молодший і Хомченовський. На них тепер особлива відповідальність.

І судячи з того, як заряджено грав Дмитро у фінальній грі сезону, він налаштований не підвести.