Руслан Костишин: Колос вболівальники люблять за характер

Не встигли схлинути емоції після історичної перемоги над київським "Динамо" (2:0) і крупного виграшу у "Дніпра-1" в півфіналі плей-офф Прем'єр-ліги за путівку в Лігу Європи (4:1), як ковалівський "Колос" знову здивував уболівальників, взявши гору і у фінальному матчі над "Маріуполем". Тепер сільська команда представлятиме Україну в єврокубковому турнірі.

- Які емоції відчували після поєдинку з "Маріуполем"? - насамперед цікавлюся у Руслана Костишина.

- Хороші. Навіть і не знаю, як точніше їх описати... Була величезна радість. Шкода тільки, що все так швидко минуло.

ГЛЯДАЦЬКИЙ ДЕСАНТ З КОВАЛІВКИ ТА ОБЛАСТІ

- Наскільки складно було протистояти такому супернику, як "Маріуполь"?

- Важко було, адже це хороша команда, в якій дуже швидкі футболісти. У "Маріуполя" є досвід виступів у Лізі Європи, до того ж, в складі грає кілька чемпіонів світу. Та й досвідчених гравців вистачає.

- В який момент відчули, що перемога буде за "Колосом"?

- Коли пролунав фінальний свисток. До цього була дуже напружена гра, і в ній могло статися все, що завгодно.

- Обидва матчі за право грати в Лізі Європи проходили під акомпанемент дощу. Він зіграв вам на руку?

- На "Олімпійському" якісне поле, дуже хороший дренаж. А взагалі в дощ футболістам завжди легше грати і рухатися, адже прохолодно.

- За що отримали жовту картку?

- Обурювався, будучи незгодним з суддею - ось і заробив "гірчичника" (посміхається).

- Яке було призабуте відчуття атмосфери глядацької аудиторії?

- Коли є вболівальники на трибунах, то це живий футбол. Глядачі женуть хлопців вперед, вирують радісні емоції. Футболіст, наприклад, входить до штрафного майданчика суперника, а для вболівальника це вже передчуття небезпечної ситуації - і він починає шуміти. Це передається атакуючому гравцеві, у нього з’являється додаткова енергія. Емоції і атмосфера в футболі дуже важливі.

- Підтримати "Колос" у фіналі плей-офф, схоже, приїхала не тільки половина села Ковалівки, а й вболівальники з інших районів Київської області.

- Так, причому так було не тільки зараз. Вони з'їжджалися на домашні матчі "Колоса" ще коли ми грали в Ковалівці, виступаючи в Першій лізі. Це приємно, що у команди така підтримка у всій області. Думаю, коли в селі відкриється новий стадіон, то ця традиція продовжиться.

КОЛИ ПРЕВАЛЮЮТЬ ЕМОЦІЇ

- Граючи в Києві на "Олімпійському" було відчуття, що матч проводите вдома?

- Ми вже встигли звикнути до цієї арени. Не те, що коли грали там вперше - в осінній частині чемпіонату, в матчі з "Динамо". Опинившись всередині "Олімпійського", тоді трохи розгубилися - навіть не знали, куди йти і де які двері. Тепер інша справа - стадіон вже майже як свій.

- Вихід до Ліги Європи відзначали до ранку?

- Хлопці зібралися разом в одному із закладів Києва, що працював. Я до них під'їхав, щоправда, довго не засиджувався. Думаю, що вони відзначали до ранку.

- Вперше в історії українського футболу сільська команда буде грати на євроарені. Ступінь події вже встигли осмислити?

- Ще ні. Сам не розумію, що сталося.

- Преміальні за право "прорубати вікно в Європу" "Колосу" були обіцяні?

- Так. Хоча до фінального поєдинку з "Маріуполем" писалося, що команда нібито отримала преміальні за перемогу над "Дніпром-1" в півфіналі плей-офф, але це неправда. Премія була нам обіцяна контретно за вихід в Лігу Європи.

- Її вже отримали?

- Поки ні. Не було часу, адже після фіналу всі були на емоціях. На наступний день футболісти разом не збиралися, адже пішли у відпустку. Премії хлопці отримають вже після її завершення.

У КОЖНОГО ДЕСЯТИЛІТТЯ СВІЙ РІВЕНЬ

- Пригадується, рік тому, коли "Колос" завоював путівку в Прем'єр-лігу, ви сказали, що повністю усвідомити подію зможете тоді, коли зіграєте перший матч в ній. З тих пір було зіграно 34, тому не можу не поцікавитися: як вам і вашій команді в еліті?

- Цікаво. Це зовсім інший рівень. Десь бувало і важко. Траплялися ігри, в яких ми виглядали не кращим чином, не "витягуючи" цього самого рівня. Щоправда, потім "Колос" освоївся і почав показувати змістовнішу гру.

- З тих пір, як ви виступали в Прем'єр-лізі в ролі гравця, пройшло багато часу. Пізнавши її в ролі тренера, які зміни в першу чергу відзначили б?

- У кожного десятиліття свій рівень, тому проводити якісь паралелі важко. У порівнянні з тим часом, коли я грав, змінилася організація матчів. Зараз цей процес, зокрема, по частині телебачення, виглядає на порядок вище. Стали набагато якісніше і стадіони.

- А суддівство?

- Скажу відверто: зараз суддівство краще, ніж під час мого перебування гравцем. Я розумію, коли арбітри помиляються або ж судять з невеликою симпатією, а от раніше команду могли просто "вбити".

- Напевно не помилюся, якщо припущу, що шосте місце, зайняте в сезоні-2019/20 вас, як тренера, задовольнило сповна.

- (Посміхається). Авжеж! Може, воно й якось незвично звучить, коли тренер задоволений шостим місцем. Але якщо до цього додати той факт, що ми через стикові матчі вийшли в Лігу Європи, то це, безперечно, не може не радувати.

- У дебютному сезоні потрапити до першої шістки напевно не розраховували, націлюючись на більш скромний результат?

- Я говорив про восьме місце, адже знав умови регламенту, який передбачає стикові матчі за право отримати єврокубкову путівку. Думав, пощастить таким чином. Але в плей-офф "Колос" потрапив з шостого рядка, що, зрозуміло, ще почесніше для нас, як дебютанта.

ПОРАЗКА, ЩО СХОЖА НА ПЕРЕМОГУ

- У сезоні-2019/20 у вашій кар'єрі було багато різних подій: і найкращим тренером туру визнавали, і жовтими картками "нагороджували", і з тренерської лави вилучали. Що найбільше запам'яталося або вразило?

- Відразу так і не згадаєш, що врізалося в пам'ять особливо. В першу чергу згадав би наш перший матч в Прем'єр-лізі з тим же "Маріуполем". Це була справжня подія для нашої команди! Пригадується, на цю гру на столичну "Оболонь-Арену" прийшло багато вболівальників, які нас гаряче підтримували. Напевно, до категорії найпам’ятливіших відніс би і заключний матч першого етапу чемпіонату з "Шахтарем", в якому ми програли з мінімальним рахунком 3:4. Але вболівальникам сподобалася наша гра, і вони нас так вітали, що складалося враження, ніби це ми обіграли "гірників".

- В ході осінньої частини чемпіонату у "Колоса" був непростий період, в якому команда зазнала п'ять поразок поспіль. Як вдалося пережити той етап?

- Вже й не пам'ятаю. Швидше за все, якісною роботою. Коли у команди виникає затяжна безвиграшна серія, то необхідно виграти хоча б один матч, щоб знайти психологічний баланс. Хлопці в той період сумлінно працювали, не смикалися з боку в бік - і все стало на свої місця.

- Які матчі залишили у вас відчуття нереалізованості?

- Можу відзначити ігри, в яких ми дуже погано виглядали. Це домашній поєдинок з полтавською "Ворсклою", в якому програли 0:3, і виїзна зустріч з черніговською "Десною" - 1:5. У тому матчі я не впізнав своїх хлопців. Втім, у всіх команд бувають такі дні.

- Чи є ігри, які згадуються з жирним знаком "плюс"?

- Це два стикових матчі - з "Дніпром-1" і "Маріуполем".

- А як же гра з "Динамо" в заключному турі чемпіонату?

- Ми так готувалися до весняно-літньої честини сезону, що матчі, в яких добре виглядали, припали якраз на кінцівку. Ми їх не ділили за важливістю - будь то гра з "Динамо" або з тим же "Дніпром-1". Можна було б з динамівцями і поберегти сили, проте ми віддавалися в тій зустрічі повністю. Адже "Колос" вболівальники люблять за характер. Обіграти "Динамо" - це, зрозуміло, подія для нашої команди. Для шанувальників "Колоса" це теж було досягненням, і перемозі над динамівцями вони дуже раділи.

КОЛИ ПРЕЗИДЕНТ ЙДЕ НАЗУСТРІЧ

- Гра якої з ігрових ланок в повному обсязі задовольнила вас, як тренера?

- Протягом всього сезону це було епізодами - то гра однієї певної ланки не влаштовувала, то іншої. Спочатку не задовольняла атака, але потім нападники почали забивати.

- Чи правда, що до сина Дениса, який грає у складі, у вас підвищені вимоги?

- Так воно і є. По-іншому бути й не може.

- Він не ображається, що з боку батька до нього таке ставлення?

- Може й ображається ... (ненадовго задумавшись) Швидше за все, що ображається.

- В його грі прогрес помічаєте?

- Важко йому було в цьому сезоні виглядати на "всі сто". Денис добре виглядав восени, а ось після травми і пандемії коронавіруса не все було так, як планувалося. Він не зміг тренуватися в загальній групі, тому як його відновлення з відомих причин продовжилось на два місяці. Виходить, що пауза у сина була сім місяців.

- Хто в клубі відповідає за комплектацію?

- Цей процес у нас комплексний: в ньому бере участь спортивний директор Віталій Лисицький, селекціонери - зокрема, Артем Засядьвовк. Вони переглядають футболістів, пропонують мені список кандидатів. А я вже з ним знайомлюся і виношу рішення.

- Чи влаштовує вас рівень нинішніх футболістів "Колоса" чи на певні позиції плануєте посилення?

- Не думаю, що будуть великі зміни в нашій команді. А що стосується посилення, то можу сказати: свіжа кров завжди потрібна. Кожні півроку необхідно, щоб приходили нові, сильніші футболісти.

- Президент клубу щодо фінансів до цього готовий?

- Я саме про це у нього не питав, адже проблем з придбанням нових футболістів у нас раніше не було. На гравців, які мені потрібні, президент завжди давав згоду. Він в даному питанні йде назустріч.

ПРЯНИКИ ДЛЯ ІНОЗЕМЦІВ

- Якими пряниками вдалося заманити в Ковалівку іноземців - ісландця Арні Вільхамссона та сенегальця Мамаду Данфі?

- Мамаду і ще один гравець, який приїхав до нас на перегляд, досить молоді. Вони не коштують великих грошей, та й контракти у них не найбільші. Ми брали їх з розрахунком на перспективу. Сподіваюся, що вони допоможуть "Колосу" в найближчому майбутньому. Що ж стосується Вільхамссона, то минулий сезон був у нього неоднозначним - він проходив в "рваному" ритмі. Вдалі матчі чергувалися в нього з невдалими. У кінцівці чемпіонату у ісландця були проблеми з ахіллом, який періодично запалюється. Але хлопець молодець, терпів. Арні - один з лідерів нашого колективу і дуже порядна людина.

- Чи вдасться зберегти кістяк команди?

- Думаю, що так.

- З огляду на те, що у щойно завершеному сезоні "Колос" проявив себе з кращого боку, подумалося: напевно на когось з футболістів вже з'явився попит...

- Не знаю. Якщо є такий інтерес, нехай звертаються до клубу.

- На якому етапі роботи на новому стадіоні в Ковалівці?

- Гадаю, що перший домашній матч вже будемо грати на своїй клубній арені. На даний момент на стадіоні "Колос" завершуються оздоблювальні роботи.

- Після такого напруженого і емоційно непростого сезону тренеру, як і футболістам, необхідний відпочинок. Як спланували свою відпустку?

- Поки сиджу вдома. Планую поїхати в Хмельницький до батьків. Відпустка триватиме лише одинадцять днів, після чого 10 серпня команда збереться в Ковалівці. Здамо тест на коронавірус, на підставі якого і будемо продовжувати роботу з підготовки до нового сезону.