Повернення Будулая. Акценти глядача на грі за Суперкубок України

Напевно, Будулаєм я назвав його одним з перших. Все елементарно: сталась зорова асоціація з зовнішністю героя відомого фільму "Циган". Не більше - в цьому прізвиську для мене ніколи не звучало ні образи, ні глузування. Максимум, добродушний гумор.

До слова, виконавець ролі Будулая Романова - Міхай Волонтир - за національністю молдаванин. Представник нації, спорідненої румунові Луческу. Тим стійкіша асоціація. І лише для повних невігласів тут можливі паралелі з циганами. Для них же відкриттям стане і те, що у румунів куди більше спільного з італійцями. Але це для безграмотних.

Чому тоді молдаванин грав цигана? А чому в тому ж кіно циганку грала узбечка? Запитайте про це режисера. Тому: Будулай - так, циган - ні.

Перша думка, яка прийшла в голову, коли дізнався про Луческу в "Динамо" не була оригінальною: це фейк. Наступна теж тривіальна: напевно, Суркіс збожеволів. Нічого подібного, він швидше за взявся за розум. Потім: навіщо це Луческу - одвічному антагоністові Києва? Знайшлися відповіді і на це питання. Залишилося останнє: скільки він тут витримає? Без карт-бланшу і під наглядом?

Питання, звичайно, цікаве. Ну, широко розкритого гаманця, як в "Шахтарі", тут Мірчі не бачити. Однак він дядько мудрий і напевно розумів це краще нашого ще до укладення контракту. То ж протягне ніжки по одежинці. А що до контролю господарів клубу, то щось підказує: до нього будуть ставитися майже з тим же пієтетом, як до Лобановського.

І тоді пазли цілком можуть скластися. Це тільки особливо обдаровані переконані, що вся сила Луческу була в грошах і бразильцях. Сперечатися не стану, пропоную просто подивитися, як у нього зростеться при меншій кількості грошей і більшому - здібній молоді. Останнє - особиста думка, як і всі тут завжди.

Президент "Динамо" не став обпалюватись на молоці напередодні та віддав перевагу подути на воду. Мовляв, Суперкубок - то таке. Частково це правда, та я й сам регулярно запевняв вас в третьосортності даного трофея. Але це аж ніяк не означає, що його не хотіли виграти кияни, чий вимучений Кубок не вразив, а про чемпіонат краще промовчати.

Як не означає і того, що титул був прохідним для Каштру, який рік тому почав свій шлях в "Шахтарі" з поразки в Суперкубку. Зрештою, це відмінний психологічний допінг на старті нового сезону. Тому не втомлююся повторювати: істинний сенс цього змагання - невиявлених кращого за підсумками минулого сезону, а власне Кубок відкриття нового.

Незважаючи на зливу, що віроломно звалилася на Київ саме в цей вечір, гра була видовищною на всі сто. І це незважаючи на те, що добра половина другого тайму пройшла без моментів. Мабуть, останнє стало торжеством тактики Луческу, про якого прийнято знати, що він нестримний романтик футболу. Ага, зараз!!

Грізні вали перманентних атак "Шахтаря", що вирували після другого пропущеного м'яча, поступово перетворилися в нешкідливі баранці хвиль, що безсило опадали, навіть не досягнувши київського берега.

А завершилося все це на 83-й хвилині хрестоматійним випадом за участю трьох гравців, які вийшли на заміну і голом (хто б міг подумати!) Соля. Це був кінець. "Але звідки він тут узявся?" - мають право запитати фанати "Шахтаря".

Хоча брешу, я думав саме про це: чи вистрілить Соль після чудесного воскресіння Родрігеса. Ставши найяскравішою постаттю туру, яка провела на полі лише тайм, тепер Жерсон, як на мене, заслужив звання найкориснішого гравця матчу. Хоча б за те, що взяв участь в двох голах "Динамо" протягом 11 хвилин. І по факту - автор переможного гола.

Погоджуся з Каштру, коли він говорить про "несправедливість" результату. Тільки я це називаю нелогічністю. За сукупністю і пропорцією моментів "Шахтар" точно "награв" на 2:1 на свою користь. Але "Динамо" вражало його ворота зі смертоносною влучністю: три з трьох! Він же розтринькав три забійних шансу з чотирьох, не рахуючи інші гольові нагоди.

Правда, варто відзначити, що два з чотирьох мали місце вже при 1:3. Решта - в кінцівці першого тайму: гол і перекладина від Тете. Все ж дуже пощастило тоді "Динамо" на 41-й хвилині. Пішовши в роздягальню при нічийному рахунку, вони могли повернутися зовсім в іншу гру - психологію ніхто не відміняв.

До слова, саме Тете був найбільш яскравою особистістю вчорашнього матчу, на мій погляд. Що ж тоді зрозуміла його заміна за півгодини до кінця гри, при тому, що перед цим він активно брав участь у всіх чотирьох небезпечних епізодах біля воріт "Динамо" поспіль за 20 хвилин - почавши з асисту. Запишіть на рахунок Каштру. Або, може, пошкодження там якесь? Тактику не пропонувати: вона збанкрутувала.

В цілому ж ставлюся до нинішнього коуча "Шахтаря" з колишньою повагою (однозначно більшою, ніж до Фонсеки) і знаходжу у них з Луческу дещо спільне (згадаємо хоча б, як ожили при ньому вже списані було нами гравці). І задоволений вчорашнім результатом, перш за все, з точки зору відроджується конкуренції в верхах українського футболу.

Знаєте, я ніколи не вболівав за клуб "Динамо "у внутрішніх турнірах. А ось команді "Динамо" симпатизував - при Дем'яненку і особливо при Сьоміну (в обидві каденції). Природно, протиставляючи її тоді "Шахтарю" Луческу. І те, що сьогодні мені симпатично "Динамо" Луческу - подвійний парадокс.

Але ж і Каштру - перший тренер "Шахтаря", який викликав мої симпатії до цієї команди ще з часів незабутнього Прокопенка. І що мені тепер - розірватися? Фанатам цього не зрозуміти ніколи: їм потрібен образ ворога. А найтупіші і найжорстокіші будуть таврувати його, незважаючи на те, що він перейшов на їхній бік на благо їхнього клубу. Але то таке - собаки гавкають, а караван уже в дорозі.

Після "Олімпіка" говорили, що суперник дуже слабкий. Після "Шахтаря" можна почути, що він втомився. Страшенно цікаво, що будуть говорити після "Десни"? Я ж скажу одне: якщо "Динамо" і у неї виграє досить впевнено, незважаючи на зайнятість своїх гравців у збірній, після паузи - у команди, яка твердо стоїть на ногах, то це вже буде системою.

І тоді дехто, кому поруч з футболом необхідно, в першу чергу, привернути увагу до себе, буде виглядати відверто по-ідіотськи.

А Будулая - з поверненням! І якщо правда, що "Шахтар" ним знехтував, то я бажаю йому успіху подвійно - не бачу нічого поганого в тому, щоб у людини був такий додатковий стимул, це навіть круто. А втричі бажаю йому заткнути роти всім любителям заглядати в паспорти - мовляв, дідусь своє відпрацював.

Чи вийде? Не знаю. Але, сподіваюся, вже можу привітати нас з поверненням чемпіонської інтриги. І поспівчувати противникам "футболу олігархів": боюся, про інтригу "срібну" доведеться забути.