Шість відтінків сірого. Акценти глядача на іграх другого туру УПЛ

Наскільки перший тур сезону був яскравим, настільки ж другий виглядав непримітно. Всі шість матчів підкреслили цю сірість по-своєму, а сьомий, який потенційно міг скрасити її хоча б за рахунок майстерності гравців чемпіона, взагалі не відбувся.

До слова, обидва вже перенесені матчі чемпіонату - за участю львівських команд. І я можу лише припускати, що є причина, а що наслідок: катастрофічний для "вишки" рівень гри або інфекційні проблеми в клубах з неблагополучного регіону. А якщо згадати, що першими вони почалися в "Карпатах", то ми отримаємо якусь систему.

Автор нічого не стверджує. Або у Львові дуже ігнорують коронавірус, або він разюче вдало збігся з неготовністю команд з цього міста до боротьби на рівні УПЛ. А вже отримавши додатковий перепочинок, можна і поміркувати про те, як вони хотіли грати. Аналогічний випадок був влітку в першій лізі - дехто там "перевзувався" буквально на ходу.

Але повернемося до нашої сірості. В половині ігор вона висловилася в малій кількості гольових моментів. В іншій половині їх було хоч відбавляй, але в двох поєдинках при цьому був забитий лише один гол на двох (сірість в реалізації), а ще в одному - на полі виявилася лише одна команда. І це вже була кричуща сірість.

• Ворскла - Інгулець 2:0
• Динамо - Десна 0:0
• Минай - Олександрія 1:0
• Колос - Львів 4:0
• Дніпро-1 - Олімпік 1:3
• Зоря - Маріуполь 0:1

Видовищність. Лідером за моментами став матч в Ковалівці. Але, подібно до того, як сонце на новому стадіоні сліпило в одну сторону, так і гра ця пройшла за явною перевагою "Колосу". У таких випадках кажуть: не помітили суперника. Наскільки тренування з львівськими фішками сприяла підготовці до Європи - побачимо, напевно, в четвер.

У Запоріжжі і Києві матчі були однаково яскравими і, по суті, лише небагато чим поступилися тут сільському флагману. Але убога реалізація гольових шансів зіпсувала враження від гри у багатьох з нас. Особливо у тих, хто любить повторювати замшілу притчу про те, що забувається, а що залишається.

У Дніпрі та Полтаві число гольових нагод було незадовільним. Але тут навпаки, "найкрасивіше в футболі" - рахунок на табло вдало це закамуфльований. Особливо у "Дніпра" з "Олімпіком", які, крім чотирьох голів, створили ще лише по одному моменту.

В Ужгороді, називаючи речі своїми іменами, в цьому сенсі, був морок. До перерви - тільки гол, після - три епізоди різного ступеня небезпеки в останні двадцять хвилин.

Підкреслю, найбільш нудні матчі пройшли за участю новачків. Озираючись на побачене в минулому сезоні, змушений констатувати: так, це був типовий рівень видовищності саме для першої ліги.

Інтрига. Перш за все завіса впала в тій же Ковалівці. "Колос" виносив "Львів" як до 26-ї хвилини, коли Лисенко відкрив рахунок, так і після - свій перший момент гості спромоглися отримати аж у кінцівці матчу, при 3:0. "Дніпро" підкосило видалення Когута перед перервою - відразу після відпочинку "Олімпік" подвоїв рахунок.

Сумніви в перемозі "Ворскли" фактично відпали в середині другого тайму, коли Кане з пенальті забив другий гол. А після вилучення в "Інгульця" Козака п'ять хвилин по тому гру можна було закінчувати, як закінчилися в ній варті уваги події.

"Олександрія" ймовірно ще могла уникнути поразки на 76-й хвилині, будь точнішим удар Ковальця. Гладкий намагався врятувати "Зорю" ще на 88-й хвилині, але з тим же успіхом. А ось Вербіч міг принести перемогу "Динамо" вже в компенсований час, але не зумів переграти Паста. Втім, зауважу, що жоден з перерахованих шансів не був із серії явно забійних.

Логіка. Найбільш закономірний рахунок був зафіксований в Ковалівці і Запоріжжя. Цифри 4:0 ідеально відображають ступінь переваги "Колоса" в гольових моментах. Для "Маріуполя", напевно, точніше було б 2:1.

"Олімпік" і "Ворскла", мабуть, "награли" швидше на мінімальні перемоги (при всіх компліментах і реверанси в бік "Інгульця"). В Ужгороді виглядала відверта "нульовка". А ось "Динамо" таки точно втратило два очки, бо однозначно заслуговувало тих же 2:1 по співвідношенню гольових нагод.

Суддівство. Сірому туру - сірий арбітраж. Цього разу, в хорошому сенсі слова: без очевидних скандалів. Адже хороший суддя - непомітний суддя. І це мене дуже радує: мій "позаштатний" консультант все ще догулює свою відпустку - красиво жити не заборониш. А штатні експерти сайту, на момент написання цих рядків, дружно відмовчалися. В знак згоди?

На мій же дилетантський погляд (щоб свято місце не пустувало) рука чернігівця Тамма була непідсудна - випадковий м'яч (перепрошую, але про це таки-говорив Ступар). Можливий фол ковалівця Кравченка перед першим голом тьмяніє на фоні підсумкового результату і загальної картини гри. А справедливість вилучення Козака визнав сам коуч "Інгульця" Лавриненко, за що йому респект і уважуха.

Коротше кажучи, Феміда нічого не порішала.

Везіння. На загальному сірому тлі блискучим винятком з правил і справжнім бенкетом Фортуни став окремо взятий перший тайм у Києві.

14-я хвилина - стійка воріт "Динамо" після удару Будківського, 21-а - його ж промах з воістину смертоносної позиції, 41-я - стійка воріт "Десни" після удару Кендзьори, наступної хвилини вже Де Пена влучає м'ячем в поперечину. А, сюжетик? Однак в перерві пані Удача вмила руки: так вони сьогодні і без мене впораються. У сенсі, не заб'ють ...

Особистості. Не дивно, що найяскравішу постать туру представляє "Колос". Лисенко протягом півгодини (до плюс після перерви) буквально замучив оборону суперника, зробивши при цьому дубль. Другим назвав би маріупольця Кулакова, який феєрив рідше, але довше і асистував в епізоді з переможним голом.

Третє місце розділять "олімпієць" Беніто з двома асистами, його партнер Шахаб і полтавець Степанюк - по голу плюс зароблений пенальті.

Найбільша кількість "дорослих" сейвів: три-п'ять - зробив кіпер "Зорі" Шевченко. Серед інших запам'ятався Паст з "Десни".

Симпатії. Ну, ясний пень, напрошується "Колос". Нехай навіть він грав так, як дозволив йому немічний суперник. Закидайте мене камінням, але другим буде "Динамо": рахунок рахунком, а мене, як глядача, таки-розважили своєю грою. І віддам належне "Маріуполю" - не очікував. Якщо це рука молодшого Маркевича, то він таки-може. Або перший випадок залишиться випадком?

Найменше футболу, в моєму розумінні любителя атакуючої гри, я побачив у виконанні все тих же "нових дворян" - "Миная" з "Інгульцем". Схожими були в цьому турі "Дніпро" і "Олександрія". "Десну" не пропонувати: автобус або тролейбус, а на свій гол "награла" однозначно. Про "Львів" або ..., або нічого.

Таблиця. Природно, вона як і раніше умовна, та ще й з чотирма залисинами. І все ж відзначимо лідерство "Ворскли", успішний старт "Миная" і сумну печальку "Зорі", написану на обличчі її тренера. Невже все так банально, і перехід Скрипника, що не відбувся, вдарить відразу по двом клубам? Сумно, дівчата ...

Анонси. Для мене найцікавіша вивіска наступного туру - "Олександрія" - "Ворскла". Команді Максимова цього разу буде дуже непросто в поєдинку з командою ураженого Шарана. Цікаво буде поглянути на тих і інших в нинішніх умовах.

По-своєму інтригують пари "Інгульця" з "Десною", "Олімпіка" з "Минаєм", "Дніпра" з "Маріуполем". Менше збуджують "Рух" з "Колосом" (якщо вони зіграють). І відверто шкода "Львів", який потрапляє тепер під "Динамо", а також "Зорю" - під "Шахтар".

Головне ж, хотілося б, щоб третій тур був більше схожий на перший і менше - на другий. Ну її, цю сірість, з усіма відтінками на додачу ...