Вербіч, Гладкий та Маркевич. Символічна збірна четвертого туру УПЛ

На минулих вихідних в Чемпіонаті України серед команд Прем’єр-ліги були зіграні матчі четвертого туру. Цього разу обійшлось без гучних сенсацій, хоча кілька цікавих результатів варто виділити. Як то нічию "Інгульця" з "Колосом" чи протистояння "Ворскли" та "Маріуполя". Звісно, в кожному поєдинку були свої герої, яких ми об’єднали в символічну збірну. Що з того вийшло, читайте далі.

Артем Кічак ("Олімпік"). Але ж і змусив голкіпер донецької команди понервувати вболівальників "Шахтаря". В першому таймі він потягнув небезпечний удар Додо, справився з пострілом Алана Патріка з гострого кута, а головне – парирував пенальті від бразильця. А в другому таймі ще й відбив удар Коваленка. Більше години Артем тримав свої ворота на замку, та все ж не вистояв – хоча в голах того ж Коваленка та Мораєса його провини немає. Зрештою, серед усіх голкіперів в турі він виглядав найпереконливіше з точки зору загроз, які створював суперник.

Додо ("Шахтар"). Донецькій команді вкрай потрібна була перемога над "Олімпіком", щоб присікти розмови про нібито кризу в її грі. І гірники досягли свого не в останню чергу завдяки старанням свого правого захисника. Бразилець був мотором команди, постійно нагнітав на своєму фланзі, завдяки чому "Шахтар" створив не один небезпечний момент біля воріт "Олімпіку".

Максим Ковальов ("Інгулець"). Насправді захисника петровської команди не варто розділяти з іншим центрбеком Віталієм Павловим. Вони відмінно доповнюють один одного - надійно закривають свою зону відповідальності та за потреби страхують партнера. Цього разу їм протистояла номінально не основна атака "Колоса", хоча тиждень тому Морозко та Селезньов розправились з "Рухом". До того ж під кінець гри вийшли Антюх, Лисенко, Смирний. Однак "Інгулець" настільки вправно зіграв в обороні, що ковалівці майже не створили небезпечних моментів біля воріт Шуста. Все, що можна згадати за 90 хвилин – неточний удар Селезньова та постріл Лисенка здалеку, з яким справився Шуст.

Пап-Альюн Ндіайєе ("Ворскла"). Кремезному центрбеку навіть не потрібно стрибати, коли він стоїть у стінці перед виконанням штрафного суперником. Француз провів доволі впевнений матч та не дозволив "Маріуполю" вийти на гол. А ще Альюн запам'ятається своєю сміливістю: грати у останній перед воротарем лінії та не боятись прибирати м'яч під себе перед Сіканом - це було сильно.

Віктор Корнієнко ("Шахтар"). В другому турі поспіль лівий захисник донеччан потрапляє до нашої символічної збірної. І знову його рахунку результативна дія – цього разу він асистував Віктору Коваленко. А ще ж саме Корнієнко заробив пенальті, який не зміг реалізувати Алан Патрік. Схоже, Луїшу Каштру вже не потрібно вигадувати, ким замінити Ісмаїлі. Хоча над надійністю гри в обороні варто попрацювати – Беніто кілька разів створював проблеми як самому Віктору, так і "Шахтарю" загалом.

Валерій Лучкевич ("Олександрія"). Команді Володимира Шарана перемога в четвертому турі була потрібна як повітря, адже олександрійці в двох попередніх турах програли. Тож не дивно, що з перших хвилин матчу з "Дніпро-1" вони чинили неабиякий тиск на ворота Сарнавського та зрештою забезпечили собі перемогу перемогу. В цій інтенсивній командній роботі особливо виділявся Лучкевич, який невтомно ганяв по правому флангу. Він організував третій гол, по-більярдному забивши від Сватка, а потім забив ефектний четвертий м’яч потужним ударом по діагоналі.

Олександр Андрієвський ("Динамо"). Цьому півзахиснику постійно виписують аванси, але він вкрай рідко їх виправдовує. Можливо, матч з "Минаєм" нарешті стане переломним, адже Андрієвським дійсно був ключовим гравцем, який забезпечив легку перемогу над закарпатцями. Спочатку хавбек віддав класний розрізний пас на Супрягу, після чого "Минай" залишився в меншості. А потім сам забив, ефектно розібравшись з воротарем. Таким чином, Олександр поклав початок найбільш легкій перемозі "Динамо" в цьому сезоні.

Дмитро Мишньов ("Маріуполь"). Дмитро - одна з ключових фігур нинішнього "Маріуполя". У грі проти "Ворскли" він разом із Бондаренком здорово тримав центр поля та встигав скрізь: як відіграти на оборону, коли атакує суперник, так і загострити ситуацію попереду, якщо м'ячем володіли приазовці. Хоч він сам жодного разу й не був близьким до голу, але із глибини та підіграючи провів чудову гру.

Беньямін Вербіч ("Динамо"). Словенець привчив фанатів "Динамо", що він один з найрезультативніших гравців команди. Однак на початку сезону Беньямін залишався без результативних дій, оскільки набирав форму. У грі з "Минаєм" було помітно, як він хоче відкрити власний рахунок в поточному сезоні. Саме він взявся виконувати пенальті і не зміг переграти кіпера. Але ж потім він допоміг забити Циганкову (після його удару м’яч влучив в стійку та відлетів до Віктора), а в другому таймі нарешті і сам вразив ворота Поповича.

Андрій Тотовицький ("Десна"). Вболівальників чернігівської команди хвилює питання – хто ж стане альтернативою Олександру Філіппову, який поїхав до Бельгії. Частково відповідь дає матч проти "Руху". Андрій Тотовицький чудово може взяти на себе роль лідера атаки, адже він має надзвичайно широкий арсенал навиків. Атакуючий хавбек може зіграти як в центрі, так і на фланзі, займатись як конструктивом, так і завершувати комбінації. В четвертому турі він спочатку реалізував пенальті, потім організував гол Дегтярьову відмінним розрізним пасом.

Олександр Гладкий ("Зоря"). Так, нинішній "Львів" - це не той суперник, по якому варто вимірювати силу окремих гравців. Хоча те ж "Динамо" з ним добряче намучилось пару тижнів тому. А ось "Зоря" здобула перемогу легко і не вимушено, суттєво покращивши різницю забитих і пропущених. Особливо старався Олександр Гладкий, який забив перші після повернення голи. Як ми відзначали, це дозволило йому увійти в топ-10 форвардів України за всі сезони. Хтозна, можливо, він ще нав’яже боротьбу Мораесу та Селезньову.

Кичак – Додо, Ковальов, Альюн, Корнієнко – Андрієвський, Мишньов – Лучкевич, Тотовицький, Вербіч – Гладкий

Остап Маркевич ("Маріуполь"). Можуть бути питання до трансферної політики приазовського клубу, проте це не заважає Остапу Мироновичу давати результат вже зі старту сезону. "Маріуполь" став першою командою чемпіонату, яка відібрала очки у "Ворскли". Більше того - на окремих відрізках приазовці навіть натискали полтавців біля їх штрафного та намагались діяти із позиції сили. Трішки не вистачило сил на фінальні хвилини, проте над фізикою у коуча ще буде час попрацювати.