Герой футбольного дня. Ігор Йовічевіч

Якщо чесно, то досі незрозуміло, що з себе як тренер представляє Ігор Йовічевіч. Видно, що хорват сповнений амбіцій. Відчувається його харизма в поведінці, в розмовах, навіть у стилі вбрання. Але одного цього замало для успішної кар'єри тренера. Як-не-як, повинна бути база відповідних знань та навичок.

Коли Йовічевіч очолив "Дніпро-1" та вперше дав інтерв'ю, одразу нагадав про свої часи, проведені у львівських "Карпатах": така ж чітка вимова, такий же скрупульозний підхід до визначення та окреслення цілей. У цьому він собі не зрадив. Не змінилось й те, що його слова та красиві промови явно випереджали за рівнем розвитку гру його команди. "Дніпро-1" провів два матчі в УПЛ і здобув одне очко. Також зіграв у Кубку й дозволив собі пропустити три м'ячі від нижчого за класом суперника, що змушувало грати доданий час.

Безперечно, робити глибокі висновки про нового тренера на основі кількох поєдинків після кризи, в якій команда перебувала раніше, неправильно. Але в грі з "Олександрією" чітко простежувалася неспроможність "Дніпра-1" відповідати тим принципам, на які опирається тренер. Йовічевіч просив грати з м'ячем, домінувати, чітко грати у пас і використовувати простір на половині суперника, але контролювала ситуацію команда Шарана. Зі своїм простим футболом вона буквально "затоптала" дніпрян, технічний арсенал яких відставав від думок та планів.

З "Ворсклою" вже було краще – і тут уже заслуга тренера. Ігор Йовічевіч трохи змінив стиль, розуміючи, що його футболісти поки що не здатні показувати той футбол, який бачиться йому ідеальним. А ось перемога над "Десною" – то взагалі наразі найкраще, що створив тренер Ігор Йовічевіч в Україні. Не лише під час каденції у "Дніпрі-1", а, можливо, й з врахуванням періоду, проведеного у "Карпатах".

Команда, яка зовсім нещодавно на рівні грала з "Динамо" та "Шахтарем" (в окремих моментах матчів навіть перегравала їх), була розібрана на запчастини. "Дніпро-1" перекрив увесь кисень. Куди не йшла передача від футболіста "Десни" – усюди опинявся хтось з гравців команди-суперниці. Йовічевіч, як того і бажає, перекрив простір. Вдавалася й індивідуальна гра – сольні проходи господарів з м'ячем стали серйозною зброєю "Дніпра-1" в цьому поєдинку. Зрештою, мали місце й інші важливі компоненти: націленість на ворота (атаки завершувалися ударами), пресинг, варіативність (коли на завершальній фазі атаки було кілька варіантів розвитку). Усе те, що робить команду не сірим мишеням на полі.

А тепер найважливіше запитання: це "Дніпро-1" зіграв так добре, чи "Десна" опустилася нижче свого рівня? Відповісти наразі складно, але не відзначити поступового прогресу в грі "Дніпра-1" в порівнянні з тим, що було в поєдинку з "Олександрією" (перший для Йовічевіча), теж не можна. Далі буде. Можливо, на нас очікує приємний сюрприз в цьому чемпіонаті.

Фото - СК "Дніпро-1"