Ці річки течуть, куди треба, або Довіртесь професіоналам! Акценти глядача на іграх 6-го туру УПЛ

Якийсь неоднозначний тур вийшов. Наприклад, начебто по три голи за гру, в середньому, але майже дві третини цих м'ячів забиті в двох матчах з семи. Безумовно, так чи інакше, позначилося і те, що ряд команд грав не оптимальними складами. І все ж я знайшов привід для оптимізму. Але про це в кінці розмови.

• Рух - Динамо 0:2
• Олімпік - Ворскла 0:1
• Шахтар - Львів 5:1
• Зоря - Колос 1:1
• Минай - Маріуполь 0:1
• Олександрія - Інгулець 4:3
• Дніпро - Десна 2:0

Видовищність. Формально найбільшу кількість реально небезпечних для воріт моментів було створено в матчі "Шахтар" - "Львів". Однак вони були вичерпані практично до середини другого тайму, а догравати команди почали, по суті, ще раніше. Зовсім інша річ у Кіровоградському дербі, де всі десять шансів були явно гольовими і сім з них завершилися взяттям воріт!

Третьою за видовищністю, після зрілого міркування, назвав би гру "Зорі" з "Колосом". У Львові та Дніпрі були поєдинки середньої якості видовища, якщо говорити про кількість яскравих епізодів протягом усієї зустрічі.

Нудно, в цьому сенсі, вийшло у "Олімпіка" з "Ворсклою": після перерви, крім гола, і згадати нічого. Але найбільш малозмістовним став матч "Миная" з "Маріуполем": лише три епізоду за всю гру, що заслуговують на пильну увагу, та ще й єдиний гол з пенальті.

Інтрига. "Шахтар" розніс суперника чи не зі стартовим свистком. Рахунок був відкритий на 4-й хвилині, а на 18-й в воротах "Львова" побувало вже чотири м'ячі. Здається мені, що і перший гол "Динамо", забитий Де Пеною на 30-й хвилині, означав для "Руху" кінець фільму. Навіть незважаючи на наявний після цього моменту у Русина.

З "Дніпром" цікавіше. Між голами Назаренка (в дебюті матчу) і Довбика (незабаром після перерви) пройшло більше тайму при абсолютному "мовчанні" "Десни". Ось і гадай тепер, коли, насправді, спочила інтрига. З урахуванням спалаху активності чернігівців в кінцівці, напевно, все-таки після другого м'яча.

Доленосний гол "Ворскли" трапився посеред другого тайму і поставив жирну крапку в небагатому на події поєдинку.

Запорожець міг врятувати "Інгулець" від поразки і зробити дійсністю неймовірний камбек - коли гості відіграли б у "Олександрії" чотири голи - на 80-й хвилині. І, нарешті, в двох випадках результат матчу вирішувався в компенсований час ударом з 11-метрової позначки. Бондаренко приніс перемогу "Маріуполю", а Селезньов дозволив "Колосу" уникнути поразки.

Логіка. Найбільш закономірний рахунок, з оглядкою на співвідношення гольових моментів, був зафіксований у Львові, де "Динамо" очевидно "награло" на свої 2:0. Незаперечні також перемоги "Шахтаря" і "Дніпра", які могли б бути здобуті і з менш переконливим рахунком.

"Ворскла" і "Маріуполь" взяли по три очки в рівних по шансах і відверто "нульових" іграх. "Зоря" цілком заслуговувала по грі другого голу і перемоги над "Колосом". І, з цієї ж точки зору, не повірите, на перемогу з таким же рахунком "награв" і "Інгулець". Його проблема в тому, що він реалізував кожен другий свій момент, тоді як "Олександрія" - чотири з чотирьох!

Суддівство. У турі було лише два спірних рішення арбітрів, які точно вплинули на результат. І обидва - вищезгадані пенальті під кінець. На зв'язку мій консультант.

"Минай" - "Маріуполь": 90 + 1-а хвилина, фол Саківа на Кулакові. "Змушений визнати, що без спеціальної техніки не визначився". Пізніше: "Абсолютно згоден зі Ступаром".

Нагадаю думку штатного експерта сайту Мирослава Ступара: "Перший контакт відбувся до штрафного майданчика, проте гравці перебували на швидкості, тому підкат продовжився і в штрафному ... Саків спочатку підсік ліву ногу опонента, а потім - праву. Тому не можна говорити, що фол стався до лінії штрафної".

"Зоря" - "Колос": 90+2-я хвилина, гра рукою в Юрченка. "Момент гниль, але європейська тенденція зараз - це пенальті. Хоча я б скоріше не ставив, але підстави цілком були. Тут не погоджуся з Ступаром, який безапеляційно заявив, що помилка. Рука все-таки виявилася трохи відставленою в сторону і збільшила обсяг тіла".

Отже, на наш погляд, обидва призначених пенальті можуть бути логічно обґрунтовані і не повинні вважатися однозначними суддівськими помилками. Користуючись нагодою, хотів би зайвий раз застерегти глядачів: не слухайте коментаторів, журналістів і колишніх футболістів! Єдине джерело, здатне пролити світло істини тут - професійний арбітр.

Везіння. Парадоксальним чином, щасливчиком туру назву "Олександрію". Розповідаю. Четвертого голу господарів поля в обласному дербі не було б без кричущої помилки воротаря "Інгульця" Кринського, який фактично асистував Дудці. Так на 41-й хвилині рахунок став 4:0. Але за підсумком вийшло 4:3. Ото ж бо й воно.

Можна сперечатися про те, наскільки вирішальну роль в пропущеному "Олімпіком" голі зіграв рикошет від Снурніцина. Але особисто мені досить складно визначити: чи не підкрутися той під м'яч, відбулося б чи ні взяття воріт після удару Кулача. Але ж цей епізод приніс перемогу "Ворсклі".

Особистості. Мої уподобання - Циганкову, який взяв участь в більшості небезпечних атак "Динамо", включаючи обидва забиті м'ячі. Наступним буде Кочергін з "Зорі", особливо помітний в першому таймі. У трійку включив би Коваленка, який встиг до вимушеної заміни взяти участь в трьох голах "Шахтаря" з чотирьох. По-хорошому, міг би визнати його і найкращим.

Більше за інших запам'яталися також Антоніо і Тете з "Шахтаря", і Когут з "Дніпра". Нагадаю, тут ми говоримо не стільки про ефективність, скільки про регулярність участі в найбільш яскраві моменти матчу.

І ще один парадокс з Олександрії. Серед голкіперів туру в пам'яті залишився, перш за все, її четвертий за рангом страж воріт Борисенко - три крутих сейви при трьох пропущених м'ячах.

Симпатії. Знову ж таки, формально найбільше атакував "Шахтар". Але потрібно пам'ятати, що його суперником була слабша команда турніру. Тому тут виділив би "Зорю" і "Динамо", саме в такому порядку. Але хто купив мене з потрохами, так це "Інгулець". Так, був страшний провал в першому таймі, але за те, що було після - респект Петровому!

• Читайте також: Символічна збірна шостого туру

Вважаю, що найменший внесок в скарбничку видовища в турі вніс "Минай", чиїм єдиним вартим згадки моментом став промах з аж ніяк не забійної позиції. І дуже сильно розчарувала "Десна", відправившись на пошуки "Боржомі" лише після втрати нирок.

Таблиця. Відзначаємо "Ворсклу", яка втрималася в трійці лідерів, "Маріуполь", що підтягнувся до останньої. Їх перемоги були не стільки переконливими, скільки видряпаними, і в далекій перспективі мені важко уявити їх головними борцями за медалі, але зараз вони в порядку.

"Дніпро" нарешті покинув трюм, випередивши групу команд, які більш органічно виглядають в ролі аутсайдерів. Перемога над міцною "Десною" вразила, нехай і рано ще робити далекосяжні висновки.

Тепер про оптимізм. Всі ці три команди об'єднує те, що вони стали прогресувати відносно недавно і в результаті зміни тренерів. Додайте до них "Динамо", і ми побачимо солідну групу учасників чемпіонату, які додали в грі, а отже зріс середній рівень ліги.

Я б сказав, що наша перша десятка виглядає обнадійливо. Враження трохи псує нижній квартет, який складається з неоперених новачків і депресивного "Львова", який, схоже, таки-доконають кадрові шарахання його керівництва. А вже в наступному турі перше коло пройде екватор, і позаду залишиться чверть сезону ...

Анонси. "Ворскла" - "Шахтар". А ось і прийшла реальна перевірочка для команди Максимова. З урахуванням "війни на два фронти" суперника, який перебуває не в оптимальній формі, це буде цікаво. Звичайно, є свої проблеми і у полтавців, але тим не менше ...

"Десна" - "Олімпік". Тут цікаво, як покажуть себе після невдалих матчів ці команди, що на старті виглядали цілком боєздатними. І чомусь особливо цікавлять гості - команду Рябоконя проявляти активність становище зобов'язує.

Третя пара в моєму глядацькому рейтингу очікувань - "Інгулець" з "Маріуполем". Кожен цікавий по-своєму, і вивіска інтригує. В інших іграх особисто мені бачаться явні андердоги, і те, що я не відніс до них "Ворсклу" в поєдинку з чемпіоном - скоріше аванс і комплімент команді Максимова.

Але ж не так давно про неї, і зовсім недавно про "Дніпро" можна було сказати словами відомої пісні: "Эти реки никуда не текут - они забыли про море. Але не сьогодні.