Зоря - Ворскла 0:0. Луганці витримують тиск, переходять в наступ, але...

Два роки тому, зустрічаючись в останньому турі, "Ворскла" переграла "Зорю" і здобула бронзові нагороди чемпіонату України. Тоді, щоправда, полтавців очолював Василь Сачко, а на чолі луганців стояв Юрій Вернидуб. Нині навіть не половина сезону, головними тренерами є інші спеціалісти, але значення цей матч мав для суперників дійсно велике. Обігравши діючого бронзового призера минулого чемпіонату, полтавці, очевидно, утвердились би в ролі одного з головних претендентів на п’єдестал. "Зорі" вкрай важливо було довести собі та іншим, що, незважаючи на невдачі на міжнародній арені та фінансові труднощі, вона залишається серйозною силою в УПЛ.

Віктор Скрипник цього разу не міг задіяти Віталія Вернидуба, який був дискваліфікованим. Досить несподівано тренер виставив в центрі захисту поруч з Абу Ханною номінально флангового Руфаті. Хомченовський повернувся на лівий фланг оборони, тоді як Фаворов вийшов справа. Замість Луньова, який грав в атаці в матчі проти АЕКу, вийшов Гладкий. Решту позицій займали звичні виконавці.

У Юрія Максимова головною проблемою була відсутність Владислава Кулача. Тож в атаці разом зі Степанюком грав Щербак. Трохи нижче, але по всьому фронту атакував Кане, свободу дій якого забезпечували пара опорних Скляр – Пуцлін. "Ворскла" продовжила гру з трьома центрбеками – Чеснаковим, Яворським та Альюном, по краях розташовувались Пердута та Якубу.

"Ворскла" очевидно вирішила скористатись тим, що "Зоря" лише два дні тому відіграла важкий (з психологічної точки зору) матч в Лізі Європи. Легко витримавши імітацію стартової активності господарів, гості запропонували досить високі, як для наших широт, темп та швидкості. В центрі поля м’яч майже не затримувався, підопічні Максимова легко вибігали в свої атаки, роблячи акценти на фланги, куди на підтримку Якубу чи Пердуті зміщувався Кане.

Юрій Максимов розумів, що нинішній центр оборони "Зорі" - слабке місце команди його колишнього партнера по "Вердеру" та збірній. Тож полтавці робили ставку на подачі з флангів та кутові. Саме після таких дій "Ворскла" і могла відкрити рахунок в першому таймі. Вже в дебюті небезпечно пробивав головою Яворський. Точніше, Сергію дозволили пробити абсолютно без перешкод, але він відправив м’яч точнісінько в руки Шевченко. В середині тайму Кане класно розібрався з Фаворовим та виконав зрячу подачу на Степанюку – Руслан бив, здавалось, напевне, але м’яч пройшов поруч зі стійкою. Нарешті Шевченко по-справжньому вступив у гру, коли Кочергін після чергового флангового навісу (від Якубу) зрізав під дальню стійку. В ефектному стрибку Микита парирував. Можна ще згадати удар Щербака з гострого кута, та вихід два в одного, зіпсований Кане (та й захисник встиг повернутись і перервати пас), що лише підкреслювали – в першому таймі "Ворскла" володіла перевагою.

Але лише хвилини до 40-ї. А потім з полтавської команди ніби випустили повітря. Перед перервою луганці мали не одну нагоду, щоб піти на відпочинок, ведучи в рахунку. Спочатку Гладкому не вистачило поля, щоб замкнути на дальній стійці подачу від Юрченка після стрімкої контратаки. Потім він же крутив захисників в штрафному майданчику, але Різник вчасно вийшов на зустріч та завадив пробити. А на 43-й хвилині кіпер "Ворскли" здійснив найкращий сейв, мабуть, усього туру – Фаворов після пасу з флангу бив метрів з 14-ти під самісіньку стійку з-під захисника, але Дмитро якимось дивом зреагував та в кидку перевів м’яч на кутовий. Завершив тайм удар Хомченовського, але порівняно з моментом Фаворова для Різника це була легка розминка.

В другому таймі вже "Зоря" виглядала господарем становища, хоча постійні набіги Кане, Пердути та Якубу тримали в напрузі і підігрівали інтригу. Тим не менше, за моментами луганці мали перемагати і не в один м’яч. Чого вартий лише зрячий удар Юрченка з 20-ти метрів, який прийняла на себе поперечка. Або ж неймовірний промах Гладкого з метру по порожнім воротам після прострілу Фаворова. Та й після удару Кочергіна з рикошетом Різнику довелось попрацювати, щоб накрити м’яч в нижньому кутку.

Не допомогло "Ворсклі" взяти ситуацію під свій контроль і вилучення в складі "Зорі". На 58-й Хомченовський врізав прямою ногою в коліно Кане. Арбітр після підказки відеоасистента та перегляду повтору скасував жовту та продемонстрував Дмитру червону. Втім, Павло Ребенок, який вийшов на заміну після перерви замість Щербака, вирівняв склади трохи більше ніж за десять хвилин – досвідчений хавбек заробив дві необов’язкові жовті картки.

В останні хвилин 15 на полі було більше сумбуру, в якому могло пощастити як одній, так і іншій команді. Гру "Зорі" в атаці пожвавив Алах’яр Саядманеш, який легко входив у штрафний майданчик "Ворскли", але захисники не давали йому часу й простору завдати вирішального удару. Якщо Дмитру Різнику доводилось постійно виконувати чорнову воротарську роботу, то полтавці по-справжньому Микиту Шевченка не турбували. Зрештою, фінальний свисток зафіксував нулі на табло, що продовжили тенденцію обох команд – "Зоря" та "Ворскла" на двох не можуть виграти вже в семи матчах підряд. Полтавці за рахунок здобутого на початку сезону навіть повернулись на третє місце, а от луганцям доводиться борсатись в нижній частині турнірної таблиці. Хай там як, а симпатична гра без голів очок не приносить.