Чи може бути поточне перше місце Динамо випадковим? Про що говорити після дев'ятого туру УПЛ

"Львів" оживає. Тепер це не безнадійно найгірша команда УПЛ

У двох останніх матчах ми побачили зовсім інший "Львів". Під керівництвом Шумського команда нарешті стала розуміти, куди бігти і навіщо. Проти "Олександрії" навіть були шанси зачепитися за нічию. Виграти цю зустріч - навряд чи. А ось один бал додати собі в актив і вперше з червня-липня не програти у двох зустрічах поспіль - цілком.

Нехай вас не бентежить, що львів'яни в Олександрії жодного разу не пробили у площину і практично не володіли м'ячем. Підопічні Віталія Шумського чітко усвідомлювали своє місце в цій зустрічі: проти такого суперника на першому плані - це оборона. А вже потім спроби щось створити попереду. З "Ворсклою" тижнем раніше це вийшло краще, що і принесло сенсаційну перемогу. Зараз же доводилося стримувати опонента, який показував пристойну швидкість і постійно біг вперед, хоч і виглядав дуже прямолінійно. Але до цієї прямолінійності "Львів" був готовий, а це вже прогрес. При Георгії Цецадзе у аутсайдера УПЛ не було і такої підготовки до ігор, тому команда безвилазно займала останню сходинку в таблиці.

Календар на фініші року у "Львова" непростий. Але буде можливість взяти очки як мінімум у трьох зустрічах з п'яти. А це вже непогана перспектива на тлі конкурентів. Олександр Риженко

"Ворскла" не фаворит у боротьбі за бронзу, а лише один із претендентів

Після матчу із "Зорею" Юрій Максимов відверто заявив, що нічия для "Ворскли" - гідний результат. Тренер полтавців розраховував за допомогою високого темпу шокувати луганців на початку гри і забезпечити необхідний сценарій на весь матч. Однак те, що вдавалося АЕК і "Бразі" у "Ворскли" не вийшло.

Різниця в тому, що в Лізі Європи в складі суперників "Зорі" були якісні форварди, тоді як полтавчці свого головного бомбардира втратили. Хто знає, можливо, план і спрацював би, якби Кулач міг грати в цьому поєдинку. Але за фактом полтавці перед перервою втратили ініціативу, і вже "Зоря" була набагато ближче до перемоги. Від поразки врятували Різник і Фортуна.

Тобто у Юрія Максимова зараз дійсно зібрана непогана команда, але втрата хоча б одного з ключових футболістів (уявити "Ворсклу" без Пердути, Чеснакова, Яворського, Кане або Степанюка вже дуже складно) відразу істотно знизить середній рівень команди. Стверджувати, що на фініші полтавці виявляться вище не тільки "Десни" або "Зорі", але і "Олександрії" чи навіть "Колоса", особисто я не наважуся. Сергій Швець

Постійна ротація "Десни" не завжди допомагає команді

Багато клубів українського чемпіонату відчувають проблеми з кадрами. Від матчу до матчу вони змушені грати одним набором футболістів, а перебори жовтих карток або травми руйнують плани наставників, так як їм важко знайти заміну того чи іншому гравцеві. Все це не відноситься до "Десни". Лише обрані клуби можуть змагатися з чернігівцями в плані ширини лави запасних.

Маючи на руках такий козир, Олександр Рябоконь дуже часто експериментує. У перших двох матчах сезону він грав з трьома центральними захисниками, потім вирішив відмовитися від цього, повернувся до рідної схеми 4-2-3-1, але постійно перемішував всіх футболістів. Це не завжди відігравало для них у плюс.

Візьмемо останній матч з "Минаєм". Для багатьох стало одкровенням, коли на лаві запасних опинився Андрій Тотовицький. Після переїзду Олександра Філіппова до Бельгії, саме екс-гравець "Шахтаря" і "Зорі" став лідером команди, встигнувши вже набрати шість балів за "гол+пас" (4+2). Без нього "Десна" повністю провалила перший тайм, і вирівняти поєдинок вийшло тільки після виходу "Тото" на заміну.

Ширина складу - гарна перевага в турнірі на дистанцію, але коли ротація робиться тільки заради ротації, то це буде негативно позначатися на команді. І "Десна" так і буде продовжувати чергувати вдалі матчі з провальними, перебуваючи на місцях з третього по шосте. Георгій Грошев

"Колос" буде вести битву за єврокубки, якщо додасть у стабільності

Тиждень тому я ж писав, що доля ковалівців - це максимум потрапляння до верхньої вісімки. Але минув тиждень: в новому поєдинку чемпіонату у команди повернулися в стрій ключові гравці першої третини поля (воротар Волинець плюс захисники Петров із Новаком), і результат прийшов. "Дніпро-1" практично нічого не створив попереду, а "Колос" здорово зіграв по супернику, відбившись і реалізувавши свої можливості попереду.

Потрібно вміти визнавати помилки. Одну з них допустив журналіст після минулого туру, повісивши на ковалівців ярлик посередності. У команди Руслана Костишина є потенціал. Головне зараз - додати хоча б стабільності. Цього багатьом в УПЛ не вистачає. Зараз же перед впевненою перемогою над дніпрянами були абсолютно бляклі ігри, які або не приносили очок, або завершувалися нічиїми ( "Інгулець", "Минай", "Олімпік"). В грають найстабільніші за підсумками сезону, а не ті, хто провалюють один тиждень, а на наступній готові показувати яскравий футбол. Олександр Риженко

Молодому "Маріуполю" не вистачило досвіду утримати перемогу в грі з "Олімпіком"

"Маріуполь" і "Олімпік" змогли видати один з найяскравіших матчів на цих вихідних. Всі знали, що обидві команди грають, або намагаються грати, у швидкий атакуючий футбол, але мало хто міг припустити, що за 90 з хвостиком хвилин буде забито шість голів. Нехай, певна частина з пенальті.

Якщо брати гру в цілому, то команда Маркевича-молодшого виглядала цікавіше. Вони задерикуватіше почали, не використавши два явних моменти, не зламалися після першого пропущеного і змогли тричі відповісти супернику. Нарешті забив Сікан, добре виглядали Мишньов і Танковський. Здавалося б, переваги в два голи упустити не можна...

Але "Маріуполю" банально не вистачило досвіду. "Приазовці" - наймолодша команда чемпіонату, якщо брати середній вік, і тому, такі ось образливі для них казуси ще траплятимуться. Але з кожними втраченими очками вони будуть набувати щось нове. В принципі, нічого смертельного для команди Маркевича не сталося - вони все ще на шляху свого становлення і точно йдуть в правильному напрямку.

Не можна не похвалити також і "Олімпік", який має проблеми "приазовців" особливо хвилювати не повинні. Команда Климовського, як і суперник, змогла проявити характер і за 16 хвилин забила двічі, зумівши врятувати програний матч. Не з найкращого боку проявив себе Шахаб, зате Беніто потроху починає захоплювати роль лідера в донецькому клубі. Не забуваємо і про Каргбо, який непогано вийшов на заміну. У наставника донеччан на руках багато козирів в атаці. Георгій Грошев

Чи може бути поточне перше місце "Динамо" випадковим?

Вболівальники киян (ті, хто не проти Луческу) в захваті від лідерства після першої третини дистанції. Це й не дивно. У минулому сезоні після дев'яти турів "біло-сині" вже відставали від "Шахтаря" на десять балів, ще роком раніше - на чотири, у 2017-му - йшли нарівні, у 2016-му - мінус шість очок. П'ять років тому в останній раз Київ напередодні десятого ігрового дня був першим у таблиці.

Зараз "динамівці" знову перші і навіть мають крихітну перевагу в одну нічию. Однак наскільки це заслуга столичної команди, а не упущення головного конкурента? "Шахтар" навіть при всіх своїх труднощах не відпустив далеко киян, продовжуючи сутичку за титул. У "Динамо" ж дуже обмежений кадровий ресурс, і далеко не факт, що всі "ковідні" та травмовані повернуться в стрій на фінальний місяць року. Ви можете сказати, що "при всіх здорових футбол був би іншим та віце-чемпіон загнав би суперника в будку". І матимете рацію. Але чемпіонат - це довга дистанція. Його не можна провести одним складом. Це не комп'ютерна гра. До того ж, відчувається, що Мірча Луческу вичавлює з цієї команди максимум. Але чи дійсно цей максимум - боротьба за титул, а не до нудоти звичне друге місце?

Ось про битву за чемпіонство в наступному сезоні, коли "Динамо" набере м'язову масу, можна говорити більш предметно. Зараз же тільки одиниці з цієї команди готові до серйозної заруби за перше місце. І це не Циганков, який нагадує про себе два рази на місяць. Олександр Риженко

Циганков знову не виявив лідерських якостей в матчі проти сильного суперника

Перед грою з "Шахтарем" команда Луческу зазнала серйозних кадрових втрат, що торкнулися кожну лінію поля. Вболівальники киян покладали великі надії на Віктора Циганкова, який повинен був взяти на себе лідерство і показати свій рівень не проти середняка або аутсайдера, а саме проти іншого гранда українського футболу. Чи вийшло у нього це зробити? Ні.

На жаль для киян, Віктор просто розчинився на футбольному полі, і був ледь помітним протягом усіх 90-та хвилин. Той же Жерсон, який діяв на протилежному фланзі, набагато цікавіше виглядав і куди більше був схожий на лідера, роблячи те, чого чекали від віце-капітана киян.

У Циганкова простежується явна проблема - слабка гра проти сильних суперників. Всього тиждень тому він відзначався з "Дніпром-1", віддаючи гольові і забиваючи, але тільки з'явився більш-менш серйозний опір, як Віктор знову мало що зміг показати. І таке з ним не вперше. Згадайте нещодавню гру проти "Ювентуса" або проти того ж "Шахтаря" сезоном раніше. Практично в кожному з цих матчів вінгер розчинявся і був малоактивний.

Можна заперечити, що ми дуже багато чого вимагаємо від Циганкова, але ж саме він - один з найбільш яскравих українських талантів останніх років, і якщо не від нього чекати якості в серйозних матчах, то від кого? Багато хто сподівається, що Віктор в майбутньому зможе заграти в серйозному європейському клубі, але щоб це зробити, потрібно стабільно показувати свій рівень кожній грі. А не тільки проти рядових команд УПЛ. Георгій Грошев

В матеріалі використані світлини Олександра Приходька/UA-Футбол, ФК "Зоря" та СК "Дніпро-1"