В холоди, в холоди... Акценти глядача на іграх 12-го туру УПЛ

Буде складно пояснити, чим саме не догодив цей тур. Можливо, чисто особисте суб'єктивне сприйняття - не в тому настрої дивився, чи що. Але футбол не приніс задоволення. Саме цього разу. Остыли ноги и игра остыла, и чуть нахохлились мячи. Все якось буденно: люди роблять роботу на морозі. Хоча голів і вдосталь.

• Маріуполь - Динамо 1:2
• Шахтар - Минай 5:1
• Десна - Ворскла 1:0
• Зоря - Дніпро 3:1
• Колос - Олександрія 1:1
• Олімпік - Рух 3:1
• Львів - Інгулець 1:1

Видовищність. Поза всякими сумнівами, веселіше інших виглядав розгром "Миная". Але це був розгром. А взагалі-то, зовсім вже нудних матчів як би і не було. Парадокс в тому, що найменше яскравих епізодів було в двох іграх, що завершилися з рахунком 3:1. Але цими епізодами стали по чотири голи плюс штанга. Туговато йшло і в Чернігові, але на виході начебто теж нічого.

Інтрига. "Шахтар" позбавив нас цієї опції вже на 20-й хвилині, відкривши рахунок при мимовільному сприянні суперника - другий гол Фернандо забив на наступній хвилині. "Олімпіку" для цієї фори в два м'ячі знадобилося на три хвилини більше. Так "Минай" та "Рух" відповідно втратили надій на очки.

У Запоріжжі гра йшла до голу в ворота "Дніпра". Громов забив його незабаром після перерви, і справу було зроблено, тобто, перемога "Зорі" здавалася вже очевидною.

З урахуванням підсумкового рахунку, доведеться визнати, що "Динамо" зі своїм завданням впоралося лише на 77-й хвилині, коли був забитий переможний м'яч Циганкова.

В останніх поєдинках все вирішувалося або могло вирішитися в компенсований час. У Ковалівці останнім міг вирвати перемогу для "Колоса" Антюх, але промахнувся. Хвилиною пізніше у Львові однойменну команду врятував від поразки після удару Павлова Костик. І, нарешті, Дегтярьов приніс перемогу "Десні" вже перед самим фінальним свистком.

Логіка. Не погоджуся з багатьма з вас, включаючи навіть інших чернігівців: вважаю 1:0 на користь "Десни" закономірним підсумком матчу з "Ворсклою". Бо цей гол увінчав собою трійку повноцінних моментів, створених командою Рябоконя раніше: Мудрик - Будківський - Гітченко. Тоді як спроби полтавців Челядіна і Щербака в порівняння з ними не йдуть.

Навряд чи варто говорити окремо про справедливість великого рахунку в грі "Шахтаря" з "Минаєм".

Найбільш нелогічними результатами туру назву нічиєї у Львові і Ковалівці. І там, і там гості - "Інгулець" і "Олександрія" відповідно - явно "награли" на перемогу. І навіть якось дивно читати про те, що в останньому випадку гра була нічийною. Жодного разу. Просто комусь дуже запам'яталися останні фрази "Колоса", який до цього мовчав майже весь матч.

Суддівство. Привід для розмови про рішення, які могли б вплинути на результат, побачив у двох поєдинках. Включаю Юстаса нашого арбітрича.

"Львів" - "Інгулець". 74-я хвилина, не зарахований гол Коваленко в ворота "Львова", при рахунку 1: 1. Гол чистий, "поза грою" не було. Втім, це ми усі бачили.

"Десна" - "Ворскла". 84-я хвилина, вилучення Степанюка в складі команди гостей. Там все по ділу, жовту можна показати на вибір: навмисне зіграв рукою, забив гол після свистка, потім огризався. За що показала, не знаю, але з будь-якої з цих причин цілком.

90+3-тя хвилина, гол Дегтярьова. Повтор не дає нормального уявлення. Якщо поштовх в спину, то звичайно, його не було. Але, можливо, було торкання ніг, від якого гравець впав. Підозра на це є, але повтор ...

Отже, "Інгулець" образили точно (кажуть, йому повернулося за неймовірний фарт в минулому турі). Чого не можемо напевно стверджувати у випадку з "Ворсклою". А питання чоловічого шовінізму в суддівстві та теорії змови проти "Динамо" нас не цікавлять в принципі. Це без нас.

Везіння. Той випадок, коли говорити практично нема про що. По дрібницях щастило то "Олімпіку", то "Дніпру", то "Шахтарю" з "Минаєм" по черзі, але під кінець гри це ніяк не позначилося. Фортуна замерзла.

Особистості. На мій погляд, найбільш яскравою фігурою туру показав себе Болбат з "Шахтаря". Зовсім трохи поступився йому одноклубник Соломон. У трійку включив би Циганкова і обов'язково відзначив би ще одного "динамівця" - Де Пену.

У воротарів не було конкурентів Волинцю з "Колоса" - з чотирма важливими сейвами, включаючи відбитий пенальті.

Симпатії. Відчайдушний футбол "Миная" підняв "Шахтар" на недосяжну ігрову висоту в даному турі. Наступним назвав би "Динамо", чий суперник упирався більше, але, як і передбачалося, проблем для команди Луческу не створив. І мені досить-таки сподобалася заповзятлива "Олександрія".

Хто розчарував більше всіх особисто мене, так це "Маріуполь". Його гол престижу перед фінальним свистком став єдиним гольовим моментом в грі, і цим сказано все.

Таблиця. Напевно, тур не сподобався ще цим: саме в ньому відбулося очікуване розшарування таблиці на три частини. Того, хто йде другим - "Шахтар" - тепер відділяє від найближчого переслідувача дистанція в дві перемоги, і ми маємо двох стандартних небожителів при сімці зухвалих мешканців грішної землі.

У цьому щільному "пелотоні" відзначаємо, що очолила його нині "Десна", а ущільнили "Зоря" і "Олімпік", що підтяглись догори. А нічия "Львова" з "Інгульцем" дещо зміцнила позиції обох в змаганні "дітей підземелля". В якому, на мій превеликий подив, тепер уже мабуть надовго застряг "Дніпро". Продовжую вважати, що він здатний на більше.

Анонси. В останньому турі першого кола мене найбільше інтригує вивіска "Олександрія" - "Зоря": сутичка конкурентів за "бронзу" (яких нині неміряно). Ех, ще б футболу туди побільше ...

Цікаво, чи впорається "Десна" з непростим в цьому сезоні "Маріуполем". І побажання те ж: надто вже явно ми зісковзує в цей зимовий прагматизм. Непоступливість і так наше все, а хочеться таки гри.

Третім пріоритетом нехай будуть "Динамо" з "Колосом". Але швидше за методом виключення: не бачу і тут каменів спотикання для Києва сьогодні.

В інших парах або виглядає явний фаворит, або вони самі по собі не збуджують особливий інтерес.

Якщо зовсім вже відверто, то зловив себе на думці: швидше б пауза. Це тільки я так об'ївся вітчизняного футболу за півроку після тримісячного штучного голодування? Хоча дивишся на гру більшості наших команд, і здається, що їх відвідують ті ж думки.

"В холоди, в холоди від насиджених місць ..." - так починалася пісня Висоцького. У нашому випадку, особливо з огляду на таблицю, скоріше навпаки - до насиджених місць.