(Анти) Герой футбольного дня. Олександр Філліпов

Не факт, що при переході в "Динамо", "Зорю" чи будь-яку іншу українську команду було б ліпше. Цілком ймовірно, що Філліпов – це гравець лише однієї команди. Таких прикладів в історії футболу багато.

Візьмемо за зразок двох знакових гравців Прімери. Яго Аспас невтомно запалює в "Сельті" вже багато років, має досвід гри за збірну Іспанії, але у "Ліверпулі" не показав навіть п'ятої частини свого таланту. Хесус Навас хоч і грав відносно успішно за межами "Севільї", але постійно сумував за домівкою. Лише тут він почувається у своїй тарілці.

Філліпов не заграв у "Сент-Трюйдені", але, будемо відвертими, у нього й в Україні є лише один класний сезон. В сезоні 2019/20 він забив за "Десну" вісімнадцять голів, однак перед тим його найкращий елітний сезонний показник становив п'ять точних ударів. Двічі понад десять голів за сезон Філліпов забивав за "Десну" в Першій лізі. Проте серйозно оперувати цими показниками не варто.

Приклад Філліпова вчергове руйнує усталені стереотипи щодо необхідності залишати "теплу ванну" в якомусь конкретному віці. Руслан Маліновський в Бельгію переїжджав юним за футбольними мірками й поступово зміг пробитися до "Аталанти" та привернути до себе увагу грандів Серії А. А юний Бека Вечіберадзе з Іспанії транзитом через Латвію опинився в нижчому дивізіоні Бельгії й практично зник з радарів. Цей алогічний ряд можна продовжити прикладами Ярмоленка, Зінченка, Безуса та багатьма іншими.

Філліпову не варто опускати рук. Зміна тренера в команді – це дійсно важливий чинник для футболіста, особливо якщо тебе запрошують під конкретний проєкт. У Романа Безуса у "Сент-Трюйдені" теж були складні моменти, але допомогли залишитись в Бельгії відносно розкручене ім'я та гарна робота агентів. В Олександра такого імені немає. Тому після Бельгії – або третьосортні футбольні чемпіонати на кшталт Естонії, Латвії чи Угорщини, або ж повертатися до УПЛ.

Благо, в Україні у Філліпова – гарна преса, й знайти собі команду не складе труднощів.