Герой футбольного дня. Ігор Йовічевіч

Становищу Ігоря Йовічевіча можуть позаздрити чимало тренерів команд УПЛ. Майже всі учасники чемпіонату, за винятком "Динамо" та "Шахтаря", не розкошують в плані трансферів. Оренда, вільні агенти, "збиті льотчики" – це те, чим вдовольняються більшість українських команд. А от "Дніпро-1" в цьому плані організований трохи ліпше: аутсайдер ліги може дозволити собі за гроші запрошувати легіонерів. Нехай недорогих, але для більшості конкурентів дніпрян навіть це розкіш.

Вагнер Гонсалвеш на "трансфермаркеті" вже значиться гравцем "Дніпра-1". Він буде четвертим легіонером у нинішньому складі команди після Дугласа, Лукаса Тейлора та Ді Франко (без врахування Заурі Махарадзе). У "Зорі", "Ворскли", "Олімпіка" і навіть "Миная" гравців-іноземців більше, але "Дніпро-1" гарно укомплектований українцями. До того ж достеменно відомо, що робота щодо посилення складу активно ведеться далі. За загальною вартістю футболістів "Дніпро-1" розташовується акуратно в середині списку учасників УПЛ. Тобто, міцний середняк з претензіями на місце в єврокубках. За фактом же спортивних результатів "Дніпро-1" – найгірша команда першого кола УПЛ.

Провина, очевидно, лежить на плечах Ігоря Йовічевіча. Скидається на те, що за своєю суттю хорват – сильний теоретик, але аж ніяк не практик. Ось послухайте: "Керівництво клубу працює над тим, щоб знайти кількох вінгерів, правого крайнього захисника й одного опорного півзахисника. Ці позиції маємо підсилити, щоб мати більше тактичних варіантів за схемами 4-1-4-1 чи 4-2-3-1. Тобто дві "8"-ки, які зможуть вриватися з глибини у завершальній фазі, два динамічні опорники, які можуть з глибини підключитися в атаку, а не тільки бути "фіксованими". Це має бути команда різних профілів, яку я можу під кожного суперника, під кожну схему, просто обрати й відшліфувати".

Так гарно з журналістами ніхто не балакає. Такі посвяти в тактичні нюанси тренери зазвичай не вважають за потрібне виносити на загальний розсуд, але Йовічевіч не з таких. Так було ще тоді, коли він працював у "Карпатах". Тоді теж теорія превалювала над практикою.

Демагогією полюбляє розводити В'ячеслав Грозний. Коли він був тренером "Говерли", то післяматчеві пресконференції перетворювалися на треті тайми поєдинків. Його спічі розтягувалися в часі на добрі пів години, а то й більше. Але гра "Говерли" в більшості поєдинків була примітивною – те саме, що нині спостерігається у "Дніпра-1". Адже грати у футбол – це трохи інше, аніж читати лекції.

Грозний хоча б розкрив деяких молодих футболістів (Качараба, Буяльський, Хльобас), а Йовічевіч поки що тренер взагалі без досягнень. У пана Ігоря лише дві перемоги в десяти матчах чемпіонату, вихід до чвертьфіналу Кубка України головами суперників з нижчих за класом дивізіонів і великі плани на майбутнє. Але як їх досягати? Йовічевіч каже, що трохи важко було підлаштуватися під команду, зібрану попередником. У другому колі це вже буде його команда. І виправдовуватися буде важче.