Легіонер Зорі помітив, що українська мова в Україні потрібна лише для розмов із бабцею

Фланговий гравець "Зорі", латвійський легіонер Андрейс Циганікс, зізнався, що в Україні адаптація проходить просто, адже розмовляє він російською, адже нею розмовляють усі гравці.

- Там хлопці російськомовні. Багато з Луганської області, це край, де люди розмовляють російською мовою. Вони сміються і кажуть, що "ми не знаємо української". Всі російською спілкуються. Проблем ніяких немає. Звичайні люди, хлопці. Всі адекватні і в той же час неадекватні жартами, приколами. Але дуже легко влився в колектив.

- Ігор Циганик – твій троюрідний дядько. Українська мова у тебе була хороша вже до переїзду чи вона не потрібна?

- Українська мова мені не потрібна. У мене з маминого боку бабуся розмовляє українською. Я приїду туди вареники поїсти – вона зі мною українською мовою розмовляє. І я її розумію. На жаль, сам розмовляти не можу. Але це для мене – незначна проблема.

Але все, що люди говорять, запитують, розумію. Можу в ресторані попросити рахунок, можу сказати: "Велике спасибі", так, поприколюватися. Але розмовляти – ні, соромлюся дуже. Тому що сам її не знаю. Може, якби читав українську літературу чи займався українською мовою, то без проблем вона б мені б давалася.

- Запоріжжя - російськомовне місто?

- Так, це більше східна частина. Там більше на заході розмовляють українською мовою, у Львові. А Запоріжжя – схід, там не так далеко Луганськ, Донецьк. Відносно недалеко, тому що для латвійців це – далеко, а для них нормально, 200 км.