Прем'єр-Ліга
Прем'єр-Ліга

Прем'єр-Ліга - результати і розклад матчів, турнірна таблиця, новини.

50 тис за футболку, війна з Франом Солем, бійки за трофей та забобони. Хто вони такі, футбольні колекціонери?


UA-Футбол розповідає про іншу частину гри мільйонів

50 тис за футболку, війна з Франом Солем, бійки за трофей та забобони. Хто вони такі, футбольні колекціонери?

Instagram maksim_20_nadtochiy


Футбол – це не лише поєдинок 11 на 11, а й навколоігрові моменти: бар з друзями, перед- і післяматчеві коментарі, ультрас, тренування, стрічки новин тощо. Список можна продовжувати, але сьогодні ми зупинимося на темі вболівальників, котрі у прямому сенсі доторкаються до гравців: колекціонери ігрових футболок.

Їх з кожним роком стає все більше: тих, хто хоче отримати сувенір від кумира, або ж виконавця улюбленої команди. Вони долають тисячі кілометрів Україною задля бажаної цілі. Рецепт не дуже важкий на перший погляд: створюєш плакат, приходиш на стадіон, захоплюєш увагу гравця і отримаєш бажане. Проте не все так просто, як здається. На майку одного футболіста кілька претендентів, і на неї можна чекати роками, особливо від українських клубів.

Причин цього є декілька. По-перше, фінансування. В більшості клубів Української Прем‘єр Ліги є явні проблеми з екіпіруванням. Якщо вірити футболістам, то у десяти команд нашого чемпіонату є лише два комплекти на сезон (до прикладу, у іспанського “Леганеса” більше 20 за словами Андрія Луніна). Це близько 150-300 євро на матчеве обмундирування футболіста на рік, що від загальної суми витрат клубу є надзвичайно мізерним. За подаровану футболку без попереднього погодження з адміністратором клубу гравець може “спіймати” штраф.

По-друге, байдужість футболістів. Діти стараються, а гравці навіть не дивляться в їхню сторону і не реагують на вигуки. Усі розуміють, що у “Динамо” і “Шахтаря” навряд чи можуть бути такі великі проблеми з екіпіруванням. То ж чому вони не можуть віддячити маленькому вболівальнику за працю, і подарувати їм мрію?

Фанати прагнуть захопити увагу гравця задля бажаної мети. Хтось робить щось оригінальне, підбираючи подарунки під смаки самого футболіста, а хтось просто малює чи створює плакати.

50 тис за футболку, війна з Франом Солем, бійки за трофей та забобони. Хто вони такі, футбольні колекціонери? - изображение 1 50 тис за футболку, війна з Франом Солем, бійки за трофей та забобони. Хто вони такі, футбольні колекціонери? - изображение 2

По-третє, це вина самих вболівальників. Гравцям не дуже приємно бачити, коли їхня футболка, яку вони подарували “фанату” продається, до прикладу, на “ОLX”. Купу таких оголошень заполонили сайти продажів. Тобто вони просто продають свою “Мрію” (слова з плакатів вболівальників).

Багато хочуть просто нажитися на цьому. Котируються суми за товар від 500-та гривень та до безкінечності, залежно від цінності самого трофею. Колекціонер Тарас каже, що йому за футболку голкіпера “Манчестер Сіті” Едерсона пропонували пристойну суму, але продавати навідріз відмовляється, бо занадто дорого коштує для нього:

“Це мій улюблений голкіпер. Я пропустив школу заради того, щоб поїхати в Харків на матч Ліги Чемпіонів проти “Ман Сіті”. Більше того, взяти трофей мені вдалося лише з другого разу, адже під час першого візиту на гру проти “Шахтаря” він проігнорував мене.

Мені пропонували 50 тис гривень, але я відмовився. Знаю, що багато є оголошень на “OLX” різних футболок, проте зазвичай їх продають не схожі на мене колекціонери. Цим займаються адміністратори клубів, або їхні друзі, котрі після матчів можуть з роздягальні взяти футболки і продати комусь. Також в ультрас гравці кидають футболки, і оголошення цих фанатів теж висять на різних сайтах”, - сказав Тарас.

Одного разу нападник київського “Динамо” Фран Соль, котрий зараз грає на правах оренди в “Тенеріфе”, висловився чому гравці не дарують футболки, прикріпивши у своїй соцмережі фото з скріншотом з “OLX”:

“Це неймовірно. Якщо хто-небудь колись поцікавиться, чому ми більше не даруємо футболки, то це через таких, як цей хлопець”, - написав Фран.

Тоді його футболку оцінили в 2200 гривень. Кількома місяцями пізніше після цього інциденту іспанець кілька разів перепитав одного із колекціонерів чи він обіцяє не продавати футболку перед тим, як подарувати трофей фанату.

50 тис за футболку, війна з Франом Солем, бійки за трофей та забобони. Хто вони такі, футбольні колекціонери? - изображение 3

Також існують певні забобони. Тарас, до прикладу, не вмикає перед матчем FIFA, адже кілька разів зайшовши у цю гру в день матчу, він тоді не отримував футболки.

Є ті, хто вибігають на поле заради бажаної цілі, проте на стадіонах УПЛ не все так просто. Ти можеш побігти до гравця умовної “Десни”, а він не подарує тобі футболку, адже у них два комплекти форми на сезон, і йому або прийдеться платити штраф, або банально не буде в чому грати. Проте такі футбольні зірки, як Неймар з легкістю втілять мрію в реальність.

У цій справі є багато конкурентів і діють власні закони. Існують навіть спільноти в соцмережах, де колекціонери “бронюють” футболіста на наступний матч, щоб уникнути повторень і не битися за цю дороговартісну річ. Такі випадки траплялися. Після одного із матчів УПЛ на НСК “Олімпійський” один із фанатів вихопив футболку гравця “Динамо” з рук у дівчини. Його одразу ж зловили, змусили віддати футболку і вибачитися, так як він отримав її нечесно.

Не обійшлося без сутички у колекціонера Остапа на Арені Львів. Після матчу “Верес” – “Динамо” футболку спіймали одразу двоє фанатів. Його суперник вирішив знищити трофей, аби він не віддався нікому:

“Після гри мені мав подарувати футболку Дмитро Хльобас, я з ним домовився раніше. Але він був злим, адже матч склався для киян жахливо: вилучення і поразка. Нападник побачив мене і легенько підкинув вверх (відстань до трибуни від поля складає близько трьох метрів), не подивився куди летить футболка, пішов у відчаї у роздягальню. Трофей спіймали я і ще один фанат.

Довго дискутували, хто ж все-таки мусить її забрати, і, врешті-решт, він вирішив її спалити, аби вона не дісталася нікому. З того всього віддали футболку іншій дівчині, а через кілька місяців Дмитро мені особисто в руки передав трофей як і обіцяв”, - сказав Остап.

Є серед гравців ті, хто розділяє це захоплення і готовий ділитися футболками, і ті, хто ніколи не віддасть свого. Про останніх не ходить погана слава, проте досвідчені колекціонери не підійдуть до них із проханням про подарунок. Остап на футболку одного із гравців УПЛ чекав цілі три роки! Теперішній гравець “Десни” більше тисячі днів обіцяв “наступного разу” віддати бажане, проте слова все-таки дотримав. Також виконав обіцянку і Микола Матвієнко, проте через чотири роки. Коли він грав в оренді у “Карпатах” та “Ворсклі”, то там були проблеми з екіпіруванням, що не скажеш про “Шахтар”.

Таке захоплення має і своїх ветеранів. Максим – футбольний колекціонер із шестирічним стажем. За цей час в нього з’явилися футболки Модріча, Чеха, Хунтелара, Нані, Зінченка, Ярмоленка та багатьох інших. До слова, за футболку хорвата йому пропонували кілька тисяч доларів.

Найзаповітніша мрія хлопця – отримати футболки Мессі та Роналду. Максимова історія з португальцем варта написання окремої новели, щоправда не з щасливим кінцем:

“Коли Кріштіану Роналду приїхав у Київ на фінал Ліги Чемпіонів, то я показав йому плакат біля автобуса, і він побачив його. Я тоді взагалі три дні і три ночі жив під готелем. Кожного разу, як він виходив на тренування, я йому знову демонстрував цей плакат, він мені навіть “клас” показав. Але в підсумку все одно футболку не подарував.

Трохи більше, ніж через рік Роналду знову приїхав у Київ, на цей раз на матч проти збірної України. Тоді я прорвався через охорону готелю і вибіг до португальця, котрий лише приїхав з аеропорту. Проте бажане я не зміг виконати, адже Роналду швидко зайшов у приміщення, а охорона наздогнала мене”, - сказав Максим.

Мисливці за футболками обирають різні шляхи: хтось чатує під домівками, хтось біля тренувальної бази. Найкращий спосіб – застати гравця одразу біля виходу з поля, тобто придбати квитки біля найдорожчої, центрової трибуни. Проте дехто заходить ще далі: Максим задля здобуття трофею звернувся в Instagram до колишньої дівчини Олександра Зінченка. Та, в свою чергу, передала прохання хлопця гравцеві, і згодом футболка “Ман Сіті” з номером 35 була вже у руках колекціонера.

У вищезгаданих хлопців більше 200-т трофеїв на трьох на орієнтовну суму близько 20-25 тис доларів. Вони не збираються їх продавати, збирають для себе. Для когось це адреналін, для іншого – наркотик, але їх об’єднує одне: любов до футболу з усіх сторін. Вони готові вистояти на морозі, або ж під палючим сонцем чотири години, очікуючи на футболіста і почути у відповідь “Ні”, аби хоч колись той самий Ярмоленко вийшов з цінним трофеєм в руках і передав його у вже немаленьку колекцію.

Футбол – це більше, ніж гра, це життя.

Слідкуйте за нами:


Оцініть цей матеріал:
Поділитися з друзями:

Загрузка...
Авторизуйтесь на сайте, для того чтобы голосовать.
Коментарі (2)
Увійдіть, щоб залишати коментарі. Увійти
avatar
Serega1111 (Киев)
Постоянно что-нибудь у кого-то выпрашивать... Такое себе хобби...
Ответить
0
0
GlavVred (Odessa)
Автору статьи респект и уважуха. Ролик с Неймаром пробил до слёз. Огромная благодарность от Одесских коллекционеров!!!
Ответить
+1
0


Новини Футболу

Кращі букмекери

Букмекер
Бонус

загрузка...