Повертайте Селезньова. Інгулець - Колос 0:0

У ковалівців у середині поточного тижня був поєдинок Кубка країни проти "Динамо", який завершився прикрою поразкою в серії пенальті. Руслан Костишин вирішив струсити команду після такого результату, наполовину змінивши стартовий склад у порівнянні з минулою грою. У Сергія Лавриненка не було необхідності для ротації: "Інгулець" вже давно вилетів з Кубка, тому може зосередитися на боротьбі за виживання. Але в кінці трансферного вікна петрівці чисельно посилилися, тому тренерський штаб квартет новачків включив до заявки на гру. В основі вийшов, правда, тільки центрбек Бен Салем. І варто сказати, що враження він справив відмінне: тунісець не програв практично жодного єдиноборства, здорово читав гру і займав правильну позицію.

Можна поговорити також про дуже вбитий газон стадіону в Кропивницькому, на якому в деяких обласних центрах не завжди дозволяють проводити матчі чемпіонату міста. Поле дробило м'яч, було проблематично його обробляти, що призводило до погіршення якості футболу, який і так був не дуже високого рівня.

Ну, можемо поговорити ще про "Інгулець". Навряд чи ігри петрівців приносять таке вже естетичне задоволення. І проблема тут не в головному тренері, наприклад, а в тому, що команда все ще укомплектована футболістами рівня Першої ліги. А боротися за щось вище, ніж за виживання, як ми бачимо, не виходить.

А ще можемо поговорити про неймовірний "Колос". Чому підопічні Руслана Костишина просто вбиваються і показують дуже якісний футбол проти "Динамо" або "Шахтаря", "Зорі" або "Десни", але проти аутсайдерів все перетворюється в якесь ватокатство? Ковалівці не вміють грати першим номером та довели це і сьогодні. Ковалівці показують якісну і, головне, дисципліновану гру, але у зустрічах з більш скромними суперниками все розвалюється. Немає мотивації? Або це і є реальний рівень?

Але ви ж, напевно, зайшли в цей звіт почитати про матч "Інгулець" - "Колос". А матч, власне, не подарував ніяких особливих подій, щоб про них поміркувати. Були спроби двох команд зв'язати хоча б три передачі, після чого зривалися і переходили на вертикальний футбол, закидушки на форвардів, флангові подачі, вертикальну гру. У першому таймі відверто закривалися очі. З якоїсь гостроти можна згадати хіба що навіси на Січінаву і Коваленка - обидва в площину воріт не влучили.

"Колос" - претендент на єврокубки, до речі - свій перший удар в площину завдав за п'ятнадцяти хвилин до фінального свистка: Оріховський зі штрафного під гострим кутом вирішив бити, але Малиш був готовий. Ще з цікавого - після кутового м'яч у воротарському був готовий замкнути Мілько, однак у нього буквально з ноги зняв снаряд Запорожець.

У "Інгульця" попереду не було і таких шансів. Точніше, один був: після подачі на дальню штангу Козак не зміг розрахувати траєкторію польоту м'яча і замість гри головою вирішив забити рукою. Не вийшло і того, а рефері показав хавбеку жовту.

У фінальні хвилини, коли стало ясно, що з гри забити сьогодні неможливо, Ільїн вирушив на пошуки золотого грааля, ставши вимальовувати в штрафному "Інгульця" пенальті. Першу спробу рефері проігнорував, але за друге падіння гравця "Колоса" 11-метровий все-таки призначили. Його взявся бити Оріховський, проте програв дуель воротареві. А був би Селезньов...

Кропивницький. Стадіон "Зірка"
Головний арбітр: Олександр Дердо (Чорноморськ)
Асистенти: Андрій Єремєєв (Миколаїв), Руслан Єрмоленко (Чернігів)
Інгулець - Колос 0:0
Інгулець: Артем Малиш, Мохамед Алі Бен Салем, Євген Запорожець, Олександр Козак, Ілля Коваленко (Артем Щедрий 77), Олександр Кучеренко, Михайло Шишка, Денис Балан, Ніка Сітчінава (Ілля Шевцов 85), Максим Ковальов, Микола Квасний
Колос: Євген Волинець, Кирило Петров, Володимир Лисенко (Євген Ісаєнко 46), Віталій Гавриш, Вадим Мілько, В'ячеслав Чурко (Олег Ільїн 66), Микита Кравченко, Ніколай Золотов, Павло Оріховський, Андрій Богданов (Альваро Нгамба Таде 66), Мамаду Ламін Данфа (Денис Антюх 59)
Попередження: Ілля Коваленко 15, Євген Запорожець 58, Олександр Козак 69 - В'ячеслав Чурко 3, Павло Оріховський 25
Нереалізований пенальті: Павло Оріховський 87 (воротар)