Символічна збірна 20-го туру за версією UA-Футбол

20-й тур чемпіонату України серед команд Прем’єр-ліги загалом виявився досить прогнозованим. Лише в Ужгороді фаворит за статусом не зміг здобути три очки. В інших випадках перемагали ті, хто мусив. Як наслідок, в нашій символічній збірній цього разу помітний ухил в атакуючий бік – без явного руйнівника в центрі поля та ще й з переведенням у захист гравця, який цього разу діяв як вінгер.

• Васіль – Караваєв, Дуглас, Лопирьонок, Стасюк, - Чуже, Бондаренко, Алан Патрік, Тотовицький, - Громов, Мораес

Нікола Васіль ("Зоря"). У боснійського голкіпера луганської команди був у цьому турі достойний конкурент – Юрій Паньків до останнього тримав інтригу у матчі його "Олександрії" з "Динамо". Але Паньків пропустив (хоч його вини в цьому й не було), а от Нікола свої ворота зберіг на замку. Моменти у "Руха" буле вельми перспективні, зокрема, вихід один на один та вкрай неприємний удар з-під захисника. Васіль продемонстрував відмінну реакція, вміння правильно оцінити ситуацію, та й крім цього якісно виконав рутинну воротарську роботу.

Олександр Караваєв ("Динамо"). В 20-му турі Сашко замінив по позиції Віктора Циганкова і був одним з найпомітніших гравців київської команди на полі. Здається, ближче до воріт суперника йому діяти значно комфортніше, хоча в сьогоднішній нашій збірній враховуючи його універсалізм він отримує місце в захисті. Від Караваєва постійно виходила загроза, зрештою, він двічі забивав м’яч у сітку, і якщо в першому випадку офсайд був відвертий, то в другому арбітр врахував положення поза грою у Віталія Буяльського. При цьому Караваєв міг відзначитись в дебюті, але Паньків дивом зреагував на його удар майже впритул, а ще одного разу Юрій потягнув класний удар в нижній.

Дуглас ("Дніпро-1"). Коли в твоєму послужному списку є гра у фіналі Ліги Європи, ти апріорі мусиш подавати приклад та бути лідером своєї команди. Бразильський захисник Дуглас саме таким і є для "Дніпра-1". Звісно, "Львів" - не найскладніший суперник, щоб перевірити максимум центрбека, але ж той-таки "Львів" два тижні тому залишив з носом сам "Шахтар". А цього разу його атака була безсилою. І Дуглас – головна тому причина.

Максим Лопирьонок ("Минай"). В поточному сезоні "Колос" лише в чотирьох матчах УПЛ не зміг забити супернику бодай один м’яч. Двічі атаку ковалівців стримав "Інгулець", по одному разу "Ворскла" та "Шахтар". І ось тепер цим досягненням може похвалитись "Минай", для якого будь-який набраний бал на вагу золота. Якщо в першому таймі "Колос" ще бодай якось загрожував воротам Поповича, то після перерви Лопирьонок разом з партнером Матічем перекусив абсолютно всі спроби підопічних Костишина. Ще й сам підтягувався до чужих воріт на стандарти.

Петро Стасюк ("Маріуполь"). Гра азовців з "Інгульцем" стала якщо не святом атакуючого футболу, то принаймні прикладом раціонального використання гольових моментів. "Маріуполь" нарешті перервав свою невдалу серію і одним з героїв команди Маркевича був саме лівий захисник, який постійно виконував забігання, асистував партнерам, які не завжди цим користувались. Зрештою, саме Стасюк забив четвертий, як виявилось, переможний для "Маріуполя" гол.

Алан Патрік ("Шахтар"). Тайсон в дублі, Марлосу 32 і він добряче здав, Мораес – рольовий гравець. Здається, Алан Патрік приречений на те, щоб стати новим лідером атаки донецького клубу. І матч з "Ворсклою" продемонстрував, чому саме Патрік є одним з ключових виконавців в обоймі Луїша Каштру. Саме з його пасів відзначився Жуніор, та й сам бразилець міг забити, але завадив каркас воріт.

Артем Бондаренко ("Маріуполь"). Власне, для цього "Шахтар" і розвиває таку співпрацю – щоб найталановитіші гравці академії мали ігрову практику і доводили, що готові до нових викликів. Бондаренко на фоні обох команд виділявся швидкістю прийняття рішень та роботою з м’ячем. Хоча зрозуміло, що до нашої збірної він потрапляє в першу чергу завдяки своєму хет-трику, нехай два з цих трьох м’ячів він і забив ударом з пенальті.

Андрій Тотовицький ("Десна"). Якби Картушов реалізував усе те, що для нього створив 10-й номер у грі з "Олімпіком", то і в Єгора був би дубль, і в Андрія в активі принаймні дві результативні передачі. Тотовицький визначає гру "Десни" в атаці, робить її тонкою та елегантною. При цьому й сам не забуває здобувати результат – саме Тотовицький забив абсолютно трудовий гол в першому таймі і фактично вирішив долю протистояння.

Маріо Чуже ("Дніпро-1"). Після стартового в турі матчу хорват навіть потрапив до нашої традиційної рубрики "Герой футбольного дня". Поки що його придбання дніпровським клубов виглядає чи не найкращим трансфером зимового міжсезоння. У грі зі "Львовом", як і в поєдинку з "Десною", Маріо знову був в центрі уваги і знову відзначився дублем, що дозволило його команді здобути розгромну перемогу і максимально наблизитись до групи команд, що ведуть боротьбу за єврокубки.

Артем Громов ("Зоря"). Після матчу Віктор Скрипник зауважив, що "Рух" діяв непогано, але вирішальну роль зіграла виконавська майстерність. Дійсно, у складі львівської команди немає такого гравця як Артем Громов, який виступає у вищому дивізіоні вже 12 років і встиг забити майже півсотню голів. Атакуючий півзахисник (чи відтягнутий форвард) забив два відмінних голи – перший ударом з-за меж штрафного майданчику, другий – з середньої відстані. Що цікаво, в обох випадках першим дотиком.

Жуніор Мораес ("Шахтар"). Найкращий подарунок для самого себе – так можна назвати виступ у матчі з "Ворсклою" форварда, який в неділю відсвяткував 34-й день народження. Більшу частину нинішнього сезону Жуніор більше страждав на полі, але зараз, здається, нарешті знайшов свою гру і знову є тим ефективним бомбардиром, який робить різницю. Ну і як не згадати, що другий його м’яч став ювілейним – 100-м у вищому дивізіоні України (він обійшов Ярмоленка).

Мірча Луческу ("Динамо"). Тренери грандів не люблять паузи на матчі збірних. В цей період більшість їх підопічних роз’їжджається по всьому світу, а потім повертаються в різних фізичних та психологічних кондиціях. А тут ще й гра з таким непростим суперником як "Олександрія". Але Мірча Луческу на досвіді вирішив це складне завдання. Його команда дуже інтенсивно діяла протягом усього поєдинку, що теж зіграло свою роль під кінець зустрічі. Зрештою, румунський спеціаліст вгадав з заміною – його джокер (Жерсон Родрігес) завдав вирішального удару.