Символічна збірна 21-го туру УПЛ за версією UA-Футбол

UA-Футбол, уважно переглянувши усі матчі чемпіонату України на вихідних, формує символічну збірну 21-го туру. Цього разу до команди потрапляють по два гравці від Руху, Динамо, Десни, Зорі та Ворскли, а також один представник від Шахтаря.

Бандура – Тимчик, Імереков, Стаменковіч, Жуніньо – Кане, Сидорчук, Тотовицький, Кабаєв – Мораес, Кулач

Олександр Бандура ("Рух"). Коли ціна матчу – місце у вищому дивізіоні, вкрай важливо, щоб усі елементи команди діяли максимально сконцентровано та відповідально. Від голкіпера в такій ситуації залежить особливо багато – його впевненість повинна надихати польових виконавців. Виступ Олександра Бандури у поєдинку з "Минаєм" був саме таким – спокійним, без метушні, а головне – надійним. Закарпатці не так часто загрожували його воротам, але коли м’яч все ж летів у ціль, Бандура був на висоті.

Олександр Тимчик ("Динамо"). Певною мірою Олександру пощастило, що в цій грі не міг бути задіяний Дубінчак, адже Цуріков не такий зіграний з Чуже, як Влад. Але й в такому складі лівий фланг "Дніпра-1" здатен був створити проблеми обороні "Динамо". Не створив, бо Тимчик відіграв дуже впевнено, встигаючи як в обороні, так і в атаці. Зокрема, його пас на Супрягу на останніх хвилинах цілком міг би стати гольовим, якби на вістрі атаки киян діяв більш тонкий форвард.

Максим Імереков ("Десна"). Так, не будемо заперечувати – головна заслуга центрбека чернігівської команди в цьому турі це неймовірний гол п’ятою. Але, по-перше, цей гол мав надзвичайно велике значення, адже якби "Десні" не вдалось швидко відігратись після пропущеного від Ковальця, хтозна, як склалися б події на полі. Ну і не варто заперечувати очевидного – "Олександрія" мала не так багато моментів, як їй того хотілося б, і Імереков тому причина.

Мілош Стаменковіч ("Рух"). Часом виникало враження, що досвідчений серб взагалі грає як ліберо в захисті львівської команди. Фактурний Мілош займав максимально великий простір біля власних воріт, через що "Минаю" залишалось сподіватись на дальні удари та на стандартні положення, адже підступи до карної зони "Руху" були надійно закриті.

Жуніньо ("Зоря"). Будь-якій команді УПЛ вкрай непросто зламати захист "Інгульця". Один зі способів – максимально широка та швидка гра. Бразилець гарантував і те, і інше. Він постійно підключався до атак своєї команди і саме його сміливі дії на 66-й хвилині дозволили "Зорі" закрити питання про переможця у цьому поєдинку.

Ібрагім Кане ("Ворскла"). Найгірша риса малійця – його нестабільність. Занадто часто він чергує невдалі матчі з феєричними. На щастя для Полтави, гра зі "Львовом" була зі знаком плюс. Фактично Кане й забезпечив результат – спочатку він забив сам, а потім видав класну результативну передачу через пів поля.

Сергій Сидорчук ("Динамо"). Матч з "Дніпром-1" був справжнім бенефісом капітана київської "Динамо". Він встигав усюди в центрі поля – і руйнував, і створював. Показовим в цьому плані є другий гол біло-синіх. Саме Сергій перехопив м’яч в районі центрального кола, розігнав контратаку, а потім добив м’яч у ворота метрів з 22-х після того, як Юрчук відбив удар Жерсона. Ложка дьогтю (до того ж велика) – жовта картка Сидорчуку, через яку він пропустить Класичне. Враховуючи його нинішню форму, це буде велика втрата для "Динамо".

Андрій Тотовицький ("Десна"). За рахунку 1:1 саме Тотовицький вивів чернігівців вперед у протистоянні з "Олександрією". Власне, Андрій як завжди був максимально корисним в атаці своєї команди, розуміючи його вміння знаходити момент, гості були змушені постійно пильнувати рух Тотовицького, цим самим розв’язуючи руки для інших гравців "Десни". Зрештою, він теж записав на свій рахунок гол ударом п’ятою і вийшов на третє місце в гонці бомбардирів УПЛ.

Владислав Кабаєв ("Зоря"). Його важко назвати забивним форвардом. В тому ж таки матчі з "Інгульцем" Влад не реалізував принаймні три хороших моменти (одного разу за петровців зіграв каркас). Але його працездатність і наполегливість все рівно приносять користь луганцям. Кабаєв дає швидкість для контратак і завжди готовий підіграти партнерам. Власне, саме це він і зробив, віддавши ефектний пас п’ятою на Жуніньо, коли той забив другий м’яч "Зорі".

Жуніор Мораес ("Шахтар"). Перевага гірників над "Маріуполем" була тотальною, що й не дивно, враховуючи в якому складі грали азовці. Але як в таких випадках часто буває, кураж спіймав голкіпер суперника, потрібно було ще пробити Гальчука. Мораесу в його нинішній формі з цим завданням впорався, оформивши черговий дубль. Бразильського українця нарешті прорвало і це повинно обнадіювати гірників напередодні зустрічі з "Динамо".

Владислав Кулач ("Ворскла"). Як виявилось, форвард полтавської команди забив переможний гол, що дозволяє "Ворсклі" продовжувати гонку за "Десною" та випереджати "Колос". При цьому зробив Владислав усе дуже якісно – прийняв непросту передачу на важкому газоні і другим дотиком пробив у кут. Цей гол став десятим для Кулача, він вийшов на перше місце в списку бомбардирів, випередивши Циганкова за додатковим показником (меншою кількістю реалізованих пенальті).

Іван Федик ("Рух"). Матч з "Минаєм", повторимось, мав ключове значення в боротьбі за виживання. І львівська команда провела його бездоганно для свого рівня. "Рух" діяв достатньо сміливо, постійно наступав на ворота суперника, не забуваючи про надійність власної оборони. Зрештою, Іван Федик та його підопічні були винагородженні за свої старання трудовою перемогою, яка одразу підняла їх на дві сходинки вище – тепер вже не "Рух" головний претендент на виліт.