(Анти) Герой футбольного дня. Катерина Монзуль

Уже сам факт того, що суддівське призначення на матч "Шахтар" - "Динамо" спричинило таку бурхливу реакцію громадськості, насторожує. Футбол, звісно, мусить епатувати, розігрівати та розважати публіку, але в центрі уваги не повинні бути арбітри. Йдучи в кінотеатр, вас повинен манити інтерес до фільму, а не постать техпрацівника, що тисне кнопку "старт". Відвідуючи бібліотеку, ви розраховуєте натрапити на цікаву книгу, а не любуватися окулярами бібліотекарки, а приходячи на День народження, ви передусім вшановуєте іменника, а не того, хто спік святковий торт.

Обслужний персонал повинен просто доповнювати антураж, сприяти тому, аби ваше дозвілля було приємнішим. У футбольних матчах з Катериною Монзуль усе абсолютне не так. Свідомо чи не свідомо, але вона увесь час опиняється у центрі уваги, під коренем руйнуючи не писаний, однак важливий принцип про те, що добрий арбітр – це непомітний арбітр. Непомітною Катерина не залишається навіть тоді, коли працює у кабінці VAR, не говорячи уже про роботу на полі.

Заглиблюватися до тонкощів арбітражу Катерини, перераховуючи її вдалі та провальні матчі, зараз не станемо хоча б для того, аби ще більше не підігрівати й без того гарячу напругу. Звернемо увагу лише на кілька фактів, які демонструють хворобливість ситуації.

Останніх п'ять матчів між "Динамо" та "Шахтарем" (враховуючи той, що буде у суботу) в полі судять лише двоє арбітрів: Романов або Монзуль, Монзуль або Романов. Для Катерини це уже третє призначення на українське Класичне за менш як один календарний рік. При тому, що відповідно до оцінок незалежних експертів, гегемонія, монополія, домінування (називайте як заманеться) Катерини не є природним процесом.

Відповідно до відкритих для громадськості оцінок та аналізів суддівських рішень (а не тих, які відомі лише Лучано Лучі), у поточному сезоні Катерина Монзуль двічі визнавалася найкращим арбітром туру. Також двічі ними ставали Євген Арановський та Олександр Шандор, а Ігор Пасхал – й взагалі тричі. Однак Катерина Монзуль, разом з тим, працювала як арбітр у полі в одинадцяти турах поточного чемпіонату (а два стартових у 2021-у році пропустила лише через участь у міжнародних семінарах), тоді як той же Шандор, наприклад, головним був лише у семи матчах УПЛ.

Тобто, реальна ефективність роботи Монзуль є далеко не найвищою серед українських арбітрів. Тому її засилля на важливих матчах чемпіонату України – це якась нездорова, маніакальна пристрасть керівників суддівського комітету саме до цієї персони. Однак уже не дивує. Після призначення Олексія Іванова на топ-матч другого кола на фоні гучного скандалу, в якому було заляпане ім'я цього арбітра, переплюнути самого себе Лучано Лучі уже не зможе.

Надія лише на те, що арбітри не зламаються під тиском. Іванов добре відсудив поєдинок "Зоря" - "Динамо" на фоні скандалу зі скасованим голом у ворота "Шахтаря", а Катерина Монзуль мусить постаратися не зіпсувати Класичне. Бо якщо зіпсує, то шкода буде не її, не Лучі й не Павелка. Шкода буде вболівальників та український футбол.

Фото - Олександр Приходько, UA-Футбол