Пробач нас, Мірча! Стаття-вибачення перед найкращим тренером УПЛ

Ну що сказати, дали маху.

І автор цього опусу, і багато-багато людей по всій країні наговорили зайвого перед початком сезону, коли варто було почекати і придивитися.

По суті, цей текст продиктований внутрішньою необхідністю зняти з себе цю ношу, яку стало особливо важко носити, коли "Динамо" виграло чемпіонство, вийшло у фінал Кубка і всі навколо щасливі, посміхаються і дякують тренеру.

Отже, вибачте, Мірча Луческу, я щодо вас категорично помилявся!

***

Без жартів, румунський тренер за неповний рік змусив переосмислити багато речей.

Наприклад, вік. Рік тому пів-України таврували Суркісів за те, що вони призначили на посаду тренера напівзруйнованої команди 75-річного діда, не розуміючи, як він впорається з настільки масштабною роботою.

Mircea Lucescu (75) will become the oldest coach in @ChampionsLeague history after masterminding @dynamokyiven to their first #UCL participation since 2016/17 pic.twitter.com/Rh8uBwWVo6

— FIFA.com (@FIFAcom) September 29, 2020

Луческу показав нам, молодим, що старіння - штука суто індивідуальна, і боятися варто не цифр в паспорті, а лише власної неспроможності адаптуватися до мінливого світу. Подивіться хоча б на Моуріньо. У кожному інтерв'ю він розповідає, що раніше футболісти були кращі, трава зеленіша, а сонце світило яскравіше. Це і є справжня старість, і біологічний вік тут ні до чого.

А ось Луческу не старий. Його тренування і тактичні прийоми сучасні; він без праці достукався до двох десятків міленіалів і обжився в новому, раніше ворожому для себе місті.

Він навіть поводиться не як старий, сміливо беручи до рук лопату на засніженому газоні.

***

Поява Луческу змусила по-новому поглянути і на вболівальницький рух теж.

Раніше все було просто: хлопці, які на секторі за воротами - це найвідданіші шанувальники "Динамо". Тепер це вже не так однозначно.

Протягом сезону "ультрас" замість підтримки команди воювали з Луческу, причому чим більше "Динамо" перемагало, тим голоснішими були їхні голоси. На півфіналі Кубка навіть дійшло до словесної перепалки, після якої за Мірчу заступилися "кузьмичі" та футболісти. Від Миколенка навіть прозвучало сакраментальне: "Ті, хто освистував тренера, мені нецікаві".

Ні, зрозуміло, що Луческу багато років тренував "Шахтар", задирав "Динамо", а потім ще в Росію з'їздив, де теж напевно міг щось зайве бовкнути. Але коли провідний гравець вашої команди каже, мовляв, пішли геть, то ви точно все робите правильно?

І взагалі, якщо поглянути ширше, чи може називатися вболівальником людина, що вимагає зміни тренера, який йому не подобається, але при цьому здобуває найкращий за п'ять років результат?

Ще до приходу Луческу було відчуття, що фанатам важливо не стільки подивитися футбол, скільки показати себе на ньому - роздягнутися, з поліцією побитися, якісь політичні гасла вивісити, що не мають відношення до гри. Зараз до цього додався ще й очевидний конфлікт з реальністю. Ультрас продовжують любити "Динамо", але якесь своє, вигадане - без Суркісів і Луческу, зате з півфіналом ЛЧ кожен день.

Тим часом, реальне "Динамо" теж комусь треба підтримувати, і тепер його найвірніші прихильники - "кузьмичі". У цьому сезоні лише вони вболівають за Київ, нічого не вимагаючи натомість. Ситуація перевернулася з ніг на голову.

***

Не менш круті метаморфози відбулися і всередині команди - робота Луческу з гравцями і показова, і вражаюча.

@PepTeam, en el Hall of Fame de entrenadores con más títulos de la historia:

Alex Ferguson
(1980-2013)

Mircea Lucescu
(1980-2022)

Pep Guardiola
(2009-2021)

Lobanovski
(1974-2001)

LEYENDA pic.twitter.com/U62koyfuQy

— Post United (@postutd) April 25, 2021

Скажу відверто, я не здогадувався, що Караваєву під силу замінити Циганкова на правому фланзі нападу! Я й гадки не мав, що Жерсон Родрігес - найефективніший суперсаб в УПЛ, Карлос Де Пена здатний проводити весь сезон в якості стартового вінгера, а Сергій Сидорчук нічим не слабший за Степаненка в опорній зоні.

Луческу побачив і розвинув в гравцях "Динамо" те, чого не помічав до нього ніхто, хоча той же Сидорчук багато років на виду і працював з різними тренерами.

Ну а розвиток молоді - це взагалі пісня. Дуже правильно, що в чемпіонському матчі за "Динамо" відзначилися Попов і Забарний - гравці, яких ми толком і не бачили до приходу Луческу.

Або ще знахідка - Шапаренко в ролі box-to-box. Тренери "Динамо" роками дивилися на хлопця і не побачили того, на що Мірчі вистачило кількох тренувань. Хацкевич навіть відправляв Колю в дубль, зате тепер не червоніючи розповідає, що румун прийшов на все готове. Не думаю, що Луческу стане йому відповідати, в цьому немає ніякого сенсу.

***

Навіть успіхи "Шахтаря" останніх десятиліть тепер постали перед нами в зовсім іншому ракурсі.

Більшість вболівальників вважали, що вся справа в грошах Ахметова - що з Фернандіньо, Вілліаном, Костою, Тейшейрою та іншими топами будь-хто зміг би. Коли ж Луческу без розкачки зібрав чемпіонську команду з Забарного, Шапаренка та Бесєдіна, це поламало колись струнку картину світу.

Тепер саме Мірча бачиться наріжним каменем успіхів "Шахтаря", а боси "Гірників" - невдячними дилетантами, які не оцінили його внесок.

В цьому контексті нинішній сезон виглядає розплатою за скоєне. Варто було Тайсону, Марлосу, Степаненку, Ісмаїлі та іншим кадрам Луческу постаріти, як "Шахтар" моментально поплив. Ні Фонсека, ні Каштру так і не спромоглися награти щось нове, а при Луїші ще прогрес гравців змінився деградацією.

Тепер "Шахтар" нагадує колишнє "Динамо", яке збилося зі шляху, поки самі кияни швидкими темпами перетворюються в нового лідера чемпіонату, яким раніше був "Шахтар".

***

Отже, пройшов лише неповний рік, а очі вже відкрилися на чимало речей.

Футболісти "Динамо" і поготів в шоці, вони тепер хвалять тренера в кожному інтерв'ю. Він очевидно перший, хто пояснив їм, як ставати сильнішими і що конкретно потрібно робити для перемог. До Луческу будь-який гравець, що потрапляв до Києва, з часом тільки деградував. Тепер все навпаки.

Тим, хто не вірив в таланти румуна, лишається тільки визнати помилку. Вибору нема: не можна наполягати на дурниці тільки тому, що вона - твоя.

Це всіх стосується, до речі. І "Динамо" з його засиллям непотрібних "сердець" в клубній структурі, і "Шахтаря", який ніяк не визнає, що титули йому приносили ідеї, а не бразильці, і тому скуповує всіх доступних юнаків на Копакабані. Обом клубам треба видихнути і скорегувати свій шлях з урахуванням того, що ми побачили в цьому сезоні. Здається, він був надважливим для всього українського футболу.

Ну а Луческу - наші вітання. Як і десять років тому, він залишається безальтернативно головною фігурою в українському чемпіонаті. Конкурентів не видно навіть близько.