Сергій Лавриненко: про перестрілку в Олександрії, важливість Бартуловича і долю Сітчінави

Для Сергія Лавриненка минулий чемпіонат напевно стане одним з пам'ятних в тренерській кар'єрі. Незважаючи на підсумкове 12-е місце в турнірній таблиці, позитивних емоцій в сезоні-2020/21 у головного тренера "Інгульця" все ж було більше, ніж негативних. А все тому, що його команда, яка дебютувала в еліті українського футболу, зуміла зберегти в ній прописку.

- Можу сказати однозначно: від минулого чемпіонату у мене більше позитивних емоцій, - ділиться думкою Сергій Лавриненко. - Для нас це був новий виклик. Наскільки змогли, настільки хлопці і виступили. В ході сезону ми не відібрали очки тільки у "Динамо" і "Шахтаря", з іншими ж командами це зробити вдавалося. У когось більше їх забрали, у когось менше. "Інгулець" у завершеному чемпіонаті грав по суті всім нашим першоліговим колективом. Так що ми вважаємо, що багато чого досягли.

- Відчуття нереалізованості у вас залишилося?

- Не сказав би. Може, хіба що частково. Як, наприклад, в грі зі "Львовом" в першому колі або ж у виїзному поєдинку з "Ворсклою" у другому, коли помилки арбітрів не дозволили нам здобути перемоги. Я б сказав, у нас їх вкрали. У львівському матчі ми вели в рахунку, але забитий нами чистий м'яч суддя не зарахував. А в Полтаві в наші ворота "поставили" пенальті, якого і близько не було. Взагалі у багатьох іграх в чомусь нам щастило, а в чомусь - ні. В цілому ж я вважаю, що ми виступили непогано. Одинадцять нічиїх і п'ять перемог для дебютного сезону, на мій погляд, це дуже непогано. Особливо з огляду на той факт, що у завершеному чемпіонаті щільність за набраними очками виявилася дуже великою і такого розриву, як роком раніше, між командами не було. Будь-який суперник міг піднести сюрприз, і матч того ж "Львова" з "Шахтарем" у другій частині чемпіонату це наочно продемонстрував. Бачачи, скільки пунктів недорахувалися гірники в сезоні-2020/21, мимоволі виникає питання: або це сам "Шахтар" став слабшим, або вирівнявся загальний рівень чемпіонату. В даному випадку на ситуацію можна дивитися по-різному. Це як у відомому виразі, який визначає світовідчуття людини: одна стверджує, що склянка наполовину повна, а інша - що наполовину порожня.

- В ході сезону у "Інгульця" напевно була достатня кількість матчів, які принесли вам задоволення?

- Так, такі були, і чимало. Наприклад, матч з "Олімпіком" у другому колі, обидва поєдинки з "Олександрією". У першій із зустрічей з олександрійцями була цікава боротьба, що завершилася на їх користь - 4:3. "Перестрілка" вийшла дуже серйозна. А ще в цей ряд поставив би поєдинок весняної частини сезону з "Маріуполем", в якому ми також поступилися з рахунком 3:4. Для уболівальників матчі, в яких забивається велика кількість м'ячів і присутня висока динаміка, завжди цікаві. Хоча були і невдалі ігри.

- Це які ж?

- До таких відношу виїзний матч з "Десною", в якому ми програли 0:3. У ньому невдало зіграли як по грі, так і по результату. Багато помилок було допущено нами в цьому поєдинку. Це ж сказав би і про першу зустріч весняної частини чемпіонату з "Дніпром-1". У перелік матчів зі знаком "мінус" можна внести також і гру другого кола з "Динамо", яку програли 0:5. У ній ми зробили велику ротацію складу, адже розуміли, що два наступні поєдинки будуть для нас дуже важливі щодо результату. Не виставивши на матч з динамівцями багатьох гравців, чітко усвідомлювали, що у нас мало шансів на те, щоб відібрати очки у гранда. Так що будь-який програш - будь то 0:1, 0:3 або 0:5 не мав принципового значення. Зате в наступних іграх - з "Олімпіком" та "Львовом" ми взяли шість очок. Значить, зробили все правильно.

- З деяких пір крім донецьких, львівських та київського обласного дербі з'явилося ще і кіровоградське обласне. У матчах з "Олександрією", в яких ви обмінялися мінімальними домашніми перемогами, властивий суперництву земляків принциповий характер позначився?

- Думаю, так. Це було дійсно народження нового дербі, адже клуби дислокуються неподалік один від одного. Наші ігри з "Олександрією" були безкомпромісними, з великою кількістю боротьби та єдиноборств. У них ніхто не хотів поступатися. Сподіваюся, що надалі кіровоградські обласні дербі будуть проходити видовищно, в них завжди буде присутня інтрига, і в цілому буде менше прохідних матчів. Дербі є дербі: в якому б стані команди не знаходилися, передбачити результат і назвати переможця буде дуже складно. Вважаю, що від цього всі будуть лише у виграші.

- Як розцінив виступ в когорті найсильніших президент клубу Олександр Поворознюк?

- Досить позитивно. Він слово тримає. Тим футболістам, які своєю грою в сезоні-2019/20 заслужили право брати участь в Прем'єр-лізі, дав шанс. Високих завдань при цьому Олександр Григорович не ставив - "Інгульцю" пропонувалося бути вищою за ту сходинку, яка загрожує розлученням з елітою. Наш президент розумів, що основний упор потрібно робити на будівництво стадіону, на розвиток інфраструктури. Це було основою основ. Він усвідомлював, що нам потрібно адаптуватися до Прем’єр-ліги. А зараз ми намагаємося активно працювати на трансферному ринку, і я впевнений, що ця робота буде якісною. Сподіваюся, що через певний час ми зможемо більш сильним колективом гідно виступати в УПЛ.

- Ближче до кінця сезону футбольну Україну вразила новина про загрозу життю президенту "Інгульця". Він уже відійшов від шоку?

- Так. Олександр Григорович розумів, що у нього просто немає часу на те, щоб переживати з цього приводу. На ньому ж все тримається, і він знає, що варто йому взяти якусь паузу для відпочинку, то розвитку у нас не буде. Ми всі переживали за нашого президента, дізнавшись про цю жахливу новину. Всіх нас вона сильно вразила. Але разом з тим вдячні Богу за те, що з ним все в порядку. Він зараз в робочому режимі, і його активність ще більше зросла.

- Аналізуючи минулий сезон, кидається в очі одна цікава особливість: в першому колі "Інгулець" вісім разів завершував поєдинки внічию, а в другому мирний результат був зафіксований лише тричі. Схоже, в новому статусі команда все ж навчилася перемагати?

- До цього можна підійти по-філософськи. У першому колі було дійсно багато ігор, які ми зіграли внічию, хоча в деяких з них могли і виграти. На жаль, у певні моменти було якесь невезіння. Це траплялося тоді, коли у виграшній грі ми пропускали в свої ворота і втрачали очки, звівши матч до нічиєї. На відміну від першого кола, коли нам явно не вистачало досвіду і холоднокровності, у другому стали більш раціонально використовувати свої сили, навчилися терпіти і досягати результату. І хоча у весняній частині ми зіграли надійно, в чомусь прагматичніше та простіше, нам все ж вдалося домогтися бажаного. Чотири перемоги і три нічиї на цьому відрізку вважаю цілком прийнятним результатом.

- Левова частка голів "Інгульця" випала на двох гравців - півзахисника Младена Бартуловича і нападника Ніку Сітчінаву, на рахунку яких відповідно 7 і 6 результативних ударів. Можна з упевненістю припустити, що із запрошенням першого з них ваш тренерський штаб не помилився ...

- Однозначно: не помилився. І справа не тільки в забитих м'ячах або в ігрових особливостях, де Бартулович виглядав справжнім професіоналом і приносив чималу користь. Є ще й таке поняття, як передача досвіду. Адже є молоді футболісти, яких ще треба вчити. Дивлячись на Бартуловича, розумієш: він здатний це зробити. Коли потрібно, Младен може щось підказати і навіть "напихати". Зрозуміло, по-хорошому. Без цього - нікуди. З молоддю потрібно весь час працювати, і в цьому заслуга хорвата досить відчутна і значима. Всі в основному звертають увагу на забиті м'ячі, а мало хто бачить, скільки важливого і корисного робиться поза полем. Я вдячний багатьом хлопцям, які в складні моменти підтримували мікроклімат в команді. У нас достатня кількість досвідчених футболістів - і Шуст, і Лупашко, і Ковальов, і Павлов ... Всі вони хлопці бувалі, і молодь дивиться на них, намагаючись брати приклад і бути схожими на них. Адже перераховані футболісти, як і Бартулович, справжні професіонали.

- Що стосується Сітчінави, то все частіше чути розмови про його можливий відхід з "Інгульця". Ця інформація відповідає дійсності?

- На сьогоднішній день у Ніки закінчується контракт з "Інгульцем", і ми розуміємо, що при нинішньому дефіциті нападників в українському футболі він буде затребуваний. Президент нашого клубу сказав Сітчінаві про бажання зберегти його для "Інгульця" і озвучив умови, на яких він може залишитися у нас. Ніка взяв паузу - зараз він розглядає різні варіанти. Ми розуміємо, що попит на цього футболіста є, і ми не зможемо його зберегти для "Інгульця". Але якщо у Сітчінави з якихось причин не вийде піти в сильніший клуб з високими завданнями, то ми завжди будемо раді бачити його в нашій команді.

- Без кадрових втрат в період міжсезоння в команді не обійдеться?

- Я б не називав перехід того чи іншого гравця втратою, адже коли закінчується сезон, то в кожній команді робиться аналіз ігор - що вийшло, а що ні. За його результатами ми можемо з кимось продовжити контракт, а з кимось попрощатися. Це нормальний робочий процес, який щорічно відбувається як в командах-лідерах, так і аутсайдерах. "Інгулець" прагне стати кращим, і ми, тренери, будемо робити все для того, щоб на кожній ігровій позиції була максимальна конкуренція. Лише в такому випадку підопічні будуть рости в майстерності і прогресувати. Щоб не було так званої ванни з молоком, в якій футболіст відчуває себе комфортно і не розвивається.

- Яка доля легіонерів? Вони залишаються в команді в тому ж складі?

- Тунісець Мохамед Алі Салем в "Інгульці" залишається. У нього продовжує діяти контракт, і його в клубі все влаштовує. Молодий голландський легіонер Хеннос Асмелаш, який на фініші сезону став потрапляти в стартовий склад, також продовжить кар'єру у нас. Це ж стосується і хорвата Младена Бартуловича, який перепідписав угоду, і як і раніше, працює з нами. Ще у одного нашого легіонера, який знаходився в "Інгульці" в оренді - танзанійця Йохана Оскара Мкомоли діє контракт з "Ворсклою". На сьогоднішній день він повернувся в свій клуб і його подальша доля залежатиме від того, чи мають на нього види в Полтаві у подальшому.

- На якому етапі перебуває будівництво нового стадіону?

- В адмінбудівлі, де розташовані роздягальні команд, суддівські кімнати і медичні кабінети, ведуться внутрішні роботи. Що стосується зовнішньої частини стадіону, то поле, освітлення і трибуни вже є. Правда, монтажу індивідуальних пластикових сидінь ще не було, але вони вже закуплені. Якщо все буде нормально і постачальники матеріалів не підведуть будівельників з термінами, то дасть Бог, новий сезон почнемо на власній клубній арені. У всякому разі, так нам обіцяють. Якщо ж виникнуть якісь непередбачені обставини, то першу гру на новому стадіоні проведемо трохи пізніше.

- Як запланована робота "Інгульця" в міжсезоння?

- Над цим питанням ми зараз працюємо. Як тільки будемо знати точну дату затвердженого УПЛ календаря ігор, то від нього і будемо відштовхуватися. Поки що, наскільки відомо, розглядаються дві дати старту чемпіонату - 24 липня і 1 серпня. Попередньо плануємо зібратися після відпустки 16 червня. Можу точно сказати, що першу частину підготовки до нового сезону "Інгулець" проведе в домашніх умовах .Що стосується другої, то на даному етапі ми опрацьовуємо різні варіанти щодо виїзного тренувального збору, на якому буде можливість проводити спаринги. В ідеалі мається на увазі закордонний варіант, але з огляду на пандемію стверджувати що-небудь конкретно поки ще рано. Все знаходиться в стадії переговорів, адже існує дуже багато нюансів. Будемо сподіватися, що у нас все вийде і ми зможемо виїхати на закордонний збір в намічені терміни.