Сергій Гринь: З ажіотажу в роздягальні зрозумів: в дербі треба викластися не на 100, а на 500 відсотків!

У дербі Кіровоградщини, яке відбулося на оновленому газоні олександрійського КСК "Ніка", зустрічалися "Олександрія" і петровський "Інгулець". Героєм поєдинку став новачок "городян" Сергій Гринь, який забив єдиний м'яч на початку другого тайму. Його результативний удар допоміг команді Юрія Гури як мінімум на одну добу піднятися з шостого місця в турнірній таблиці на друге.

Відразу після матчу 27-річний нападник поділився враженнями від дербі, заодно розповівши про адаптацію в "Олександрії" і своєї нетривалої легіонерської місії в датському клубі "Вайлі".

СУПЕРДЕБЮТ, ЗАГОСТРЕННЯ ПРИСТРАСТЕЙ І ПІДВИЩЕНІ ПРЕМІАЛЬНІ

- Дебют в олександрійській команді вийшов у вас краще не придумаєш ...

- Так, дебют вдався. Це - супердебют! Команда добилася позитивного результату, здобувши перемогу в принциповому матчі. Це найголовніше.

- Як народжувався ваш гол?

- Якщо чесно, то я лише пам'ятаю, як Ванька (одноклубник Калюжний - прим. авт.) отримав м'яч, подивився, а я в цей момент відкрився. Він віддав передачу, а решта, як то кажуть, було справою техніки. Мені пощастило: пробив в дальній кут - і забив.

- Матчі між командами з однієї області завжди проходять у напруженій і впертій боротьбі. Характер дербі в поєдинку з "Інгульцем" відчувався?

- Звичайно! Загострення пристрастей у нас було ще в роздягальні перед грою. Я коли приходив в команду, то навіть не знав, що тут таке дербі - "Олександрія" - "Інгулець", і що гра буде настільки принциповою! Але коли в роздягальні я відчув ажіотаж і всю повноту відповідальності, то зрозумів: треба віддати грі всі сили і викластися не на сто відсотків, а на п'ятсот.

- У чому полягав ажіотаж?

- Протягом усього тижня, що передує зустрічі з "Інгульцем", головний тренер нам говорив, наскільки принциповою вона буде і що нам кров з носу потрібно її виграти. Вже потім президент клубу сказав, що в цій грі необхідно віддати всі сили і неодмінно перемогти. З огляду на те, які були емоції, стало зрозуміло: іншого результату, крім переможного, бути просто не може.

- Підвищені преміальні за перемогу в дербі передбачені?

- Перед грою нам сказали, що вони будуть. Але скільки - я не знаю. Напевно, оголосять потім.

- Рахунок по грі?

- Ми в основному контролювали гру, але були невеликі проблеми: коли перебували біля воріт суперника, то останній пас або кінцівка не вдавалися. Але в другому таймі після забитого м'яча у нас стали з'являтися моменти. Думаю, що і пенальті в ворота "Інгульця" був чистий, коли був фол на Кирюсі Ковальцеві. Сподіваюся, що суддя подивиться повтор і зрозуміє, що він був неправий. У ряді проведених нами хороших атак були ще гольові моменти, однак надійно спрацював воротар гостей Жека Гальчук. Думаю, рахунок на нашу користь міг бути і більшим. Хоча варто сказати, що і "Інгулець" міг забити. Але як би там не було, а результат закономірний.

- З огляду на те, що після першого тайму матчу з "Інгульцем" рахунок був 0: 0, якими були корективи в перерві?

- Було сказано, що потрібно в кінцівці трохи додати. Ми ніби добре розігрували м'яч, але підходячи до чужих воріт, робили якісь неправильні дії. Потрібно було звернути на це увагу, і спокійніше і холоднокровніше розпоряджатися з м'ячем.

ІЗ "ЗОРІ" - В "ОЛЕКСАНДРІЮ"

- Яким чином потрапили в "Олександрію"?

- Ще коли я був з "Зорею" на зборах, то зв'язався з наставником олександрійської команди. Він дав мені зрозуміти, що на мене розраховує і хоче бачити мене в команді. Я погодився, не роздумуючи. Подзвонив своєму агенту і сказав, щоб він вирішував питання, пов'язані з моїм переходом. Справа в тому, що у мене з луганським клубом на той момент діяв контракт на півтора року.

- Як вас прийняли в олександрійській команді?

- Добре. Я ж бо багатьох хлопців ще до приходу в команду знав. Того ж Ковальця, Дениса Мірошниченка. А ще Каспарса Дубру, ми з ним спілкувалися. З рештою був знайомий не особисто, а заочно - проти багатьох з них доводилося грати, зустрічалися на полі. Загалом, колектив в "Олександрії" хороший, прийняли мене дружелюбно. Хлопці говорили: якщо потрібна якась допомога - як, наприклад, з пошуком квартири або ще щось, то звертайся.

- А як щодо взаєморозуміння з новими партнерами на футбольному полі?

- Воно встановилося швидко. Тим більше, що ми грали товариську гру з "Дніпром-1", причому таким же складом. Добре відігравши перший тайм, можу сказати, що не було ніяких непорозумінь, все було по ділу. "Пресинг, пресинг!", "Відходимо, відходимо!". М'яч контролювали, всі один одного розуміли. З цим ніяких проблем не було.

- Що не склалося у вас в "Зорі"?

- Просто не моя команда - от і все. Таке буває у футболі. Ні в якому разі не хочу сказати, що тренер поганий або ще щось в цьому роді. Ні. Все в "Зорі" було на вищому рівні - мені подобалися і тренування, і сам колектив, був дружний з хлопцями. Але так вже воно склалося. Повторюся: так буває, це - футбол.

КОЛИ ДОВІРА ПІДКУПОВУЄ

- Всього трохи більше року тому ви повернулися в український футбол після закордонного відрядження. На батьківщині грати комфортніше?

- Більшою мірою за кордоном втомився психологічно. Так, коли я вдома, мені комфортніше і звичніше. Це все індивідуально, у кожного може бути по-різному. Хтось відлітає за кордон - і їм там нормально. А мені в датському "Вайле" було непогано лише спочатку, коли в одній команді зі мною були знайомі за виступами в українському футболі Юрченко і Емерсон. Обидва потім пішли, і опинившись на самоті, мені було важче.

- Яким вітром вас занесло в Данію?

- Знову ж - цим займався мій агент. Я прилетів в Данію, в "Вайле" мене протестували і не дивлячись на наявність травми, я підписав з цим клубом контракт.

Фото - vejle-boldklub.dk

- Невже його представників анітрохи не збентежила ваша травма?

- Ні. Хоча після того, як я потягнув задню поверхню стегна, у мене були проблеми з сухожиллям. З цієї причини пропустив три місяці, але не дивлячись на тимчасову проблему зі здоров'ям, у "Вайле" мене взяли і ще два місяці готували.

- Таке ставлення напевно підкуповлювало?

- Ясна річ. Коли до тебе добре ставляться - як головний тренер, так і керівництво клубу, це завжди підкуповує.

ДАНСЬКИЙ ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО НАПАДАНИКА

- Що запам'яталося вам у період виступів у "Вайле"?

- Країна, менталітет, культура. Хороші дороги. А от футбол там зовсім інший. Ось що запам'яталося.

- Що уявляє собою "Вайле"?

- Непогана команда, амбітна. Там в основному награють молодих футболістів і продають їх в більш серйозні європейські клуби.

- На якій позиції там грали?

- Лівого нападника.

- За час виступів в Данії, якщо вірити статистиці, ви забили всього чотири м'ячі ...

- Напевно, чотири ... Зате гольових передач я в "Вайле" багато віддав. Напевно, близько п'ятнадцяти набереться.

- З якої причини поїхали?

- По-перше, тому що скучив за Батьківщиною. А по-друге, у мене з тренером "Вайле" стався конфлікт. Все так склалося, що я просто пішов - і все.

- Потім про цей крок не шкодували?

- Ні в якому разі! Яким би він не був, а все ж якийсь досвід в футбольному плані придбав. Та й англійську мову вивчив.

МАХНУТИ В КІНО В ДНІПРО

- Є надія, що він може стати в нагоді вам в іншому закордонному клубі?

- Не в цьому справа. Просто англійську знати - це добре. У будь-який момент ти завжди можеш поспілкуватися з кимось із іноземців. Навіть у нас в команді є хлопці, які не говорять по-російськи, але з ними я спілкуюся і знаходимо спільну мову. У зв'язку з цим вони не відчувають себе некомфортно.

- Аргентинець Клаудіо Спінеллі в їх числі?

- Так. Як і малієць Бурама Фомба. З ним перший час я жив на базі в одній кімнаті, і ми добре спілкувалися.

- Якщо раптом виникне варіант знову опинитися за кордоном - вдруге поїхати ризикнете?

- Якщо чесно, то зараз про це не думаю. У мене всі думки пов'язані тільки з футбольним клубом "Олександрія", з яким не так давно я підписав дворічний контракт.

- Як вам в провінційній Олександрії?

- Нормально. Олександрія, звичайно, не Київ і не Дніпро. Це маленьке, але досить затишне містечко. У ньому є кав'ярні, куди у вільний від роботи час можемо сходити попити кави. Можемо також зідзвонитися з хлопцями і поїхати в той же Дніпро - подивитися фільм в кінотеатрі. Це не так далеко. Загалом, нудьгувати не доводиться.