Удар по Олександрії та претензії до Дніпра-1. Експерти про 8-й тур УПЛ

Колишній тренери Олександр Севідов, Іван Балан та Ілля Близнюк разом з колишнім арбітром ФІФА Сергієм Шебеком діляться своїми враженнями від матчів восьмого туру Української Прем'єр-ліги.

"Десна" - "Рух" 1:0

Сергій Шебек: Матч вийшов буденним, малопривабливим, сірим як дощова погода, при цьому одній команді, а саме "Десні", посміхнулася удачу. Гол забили на 90-й хвилині, а до цього "тиша", практично без моментів з боку обох команд.

Про першому таймі взагалі говорити нічого. "Рух", який вже називають командою Кучука, як завжди вийшов з однією метою - не пропустити, не програти, а попереду як вийде. Віддали ініціативу, зосередивши великий оборонний блок. Львів'яни вичікували контратаки, закидаючи вертикальні передачі в зони в розрахунку на індивідуальні здібності Борячука.

Команди в основному влаштували метушню між штрафними, граючи без моментів і ударів. Що говорити, перший удар в площину воріт відбувся тільки на 43-й хвилині, він же виявився першим гольовим моментом у виконанні "Десни". Ковтун пробив головою, але блискуче зіграв воротар Паньків, стоячи на лінії воріт, він парирував "мертвий" м'яч. Потрібно відзначити, що Борячук все-таки на 11-й хвилині забив гол, але на щастя "сіверян" з сантиметрового офсайду.

Другий тайм нічим не відрізнявся від першого. "Десна" мала перевагу, більше грала з м'ячем, "Рух" щільно і організовано діяв в обороні, в надії попереду на помилку суперника. Львів'яни на 87-й хвилині вдруге відправили м'яч у сітку, але, як і в першому випадку, Лях знову опинився в сантиметровому офсайді.

Матч йшов до нічийного результату, що виглядало б логічно. Але помилки в обороні, спочатку індивідуальна, а потім командна, нівелювали всі старання "Руху" утримати бажану нічию. Удача посміхнулася "Десні" і Тотовицький поставив крапку.

Чернігівці вирвали перемогу на фінішній стрічці. Навіть завжди похмурий Рябоконь зробив невеликий забіг до натовпу своїх футболістів, щоб порадіти забитому м'ячу. Потрібно віддати належне "Десні", незважаючи на всі проблеми з фінансами (команді не платять зарплату 3-4 місяці), хлопці вийшли й намагались грати на перемогу, не вередуючи, не стояли і не імітували присутність на полі, як часто в таких випадках буває , і Удача винагородила їх за це. А Кучуку потрібно розуміти, що не завжди раціональний і сухий футбол буде себе виправдовувати. Потрібні нові ідеї.

"Інгулець" - "Колос" 0:2

Ілля Близнюк: Впало в око, що обидві команди непрофесійно поставилися до погодних умов, дуже багато падали, не могли пристосуватися до мокрого і слизького поля. Як то кажуть, «не "наточили ковзани". Це говорить про рівень і кваліфікацію гравців.

З початку матчу йшла відкрита гра з швидкою доставкою м'яча через середину поля за рахунок вертикальних передач. Протягом перших 15-ти хвилин гострі моменти виникали біля одних і інших воріт, і незабаром доля подарувала шанс у вигляді пенальті ковалівцям. На піжонський удар зреагував воротар Гальчук, це була його єдина заслуга, бо в подальшому він провів невпевнено весь поєдинок. Гол зі стандарту, забитий Чорноморцем, на його совісті, завчасно побіг за стінку і м'яч пройшов в той кут, де він перебував. Чисто воротарський м'яч. Та й в компенсований час матчу він же пропустив легкий м'яч на виконання.

В цілому рівна гра рівних команд за досить поганої гостроти атак з боку "Інгульця", і скромної реалізації у виконанні "Колоса". Господарі нічим не запам'яталися в кінцівці і в цілому показали в домашніх стінах бляклий футбол. У "Колоса" після серії невдалих матчів проглядалося більше бажання перемогти, чого вони і досягли.

"Дніпро-1" - "Верес" 1:0

Олександр Севідов: Багато чого про цю гру і не скажеш. Перший тайм взагалі був "сумний" - по два удари в бік воріт і жодного в рамку. Якщо "Верес" ще можна зрозуміти - вони приїхали за нічиєю, то "Дніпро-1" був не схожий на себе. Грали вальяжно, академічно, без швидкостей і ми не побачили того настирного пориву, який був в попередніх матчах.

Другий тайм почався трохи жвавіше, команди створювали моменти, і активніше виглядали господарі. Активний був Довбик, але допомоги від гравців другого атакуючого ешелону було мало. І не дарма Йовічевіч поміняв майже всю середню лінію, і після цього гра дніпрян змінилась. Тиск, а з ним і виникнення гострих моментів, дало результат. Господарі відчули, що у гостей з'явилася невпевненість, воротар занервував, Сергійчук занадто агресивно в'їхав в ноги Лучкевичу, за що і дістав червону картку, і це все разом призвело до пропущеного м'яча. Як тільки рівнянин покинув поле, незабаром "прийшов" гол в їх ворота. Спочатку помилка і обрізка поблизу штрафного майданчика, потім гравець дніпрян входить всередину неї, де було шість захисників і лише два гравці атаки, які замикали простріл.

Після голу стало зрозуміло, що потенціал "Вереса" і клас не дає можливості вирвати хоча б нічию. Так, були по інерції спроби атакувати, але виглядало це непереконливо. До перемоги дніпрян і якості їхньої гри є претензії. Це ще не та гра команди, яка претендує на єврокубки.

"Динамо" - "Олександрія" 1:0

Іван Балан: Для олександрійців така поразка, коли бажане очко було в кишені, напевно залишить глибокий осад. З перших хвилин команди промацали один одного, обмінявшись парами атак, і вже на перших хвилинах кияни могли забити, але виручив воротар Білик. "Динамо" взяло ініціативу під свій контроль, а з ним і м'яч, гравці атакували через фланги, часто прострілювали, пресингували на чужій половині поля, виконували багато стандартів - за всіма показниками перевершили суперника.

"Олександрія" у відповідь грамотно будувала оборону, при цьому чергуючи контрпресинг з швидким відкотом до своїх воріт, де чітко діяла оборона і воротар. Перший тайм пройшов з перевагою "Динамо", але головне - немає завершення атакуючої міці, і відповідно результату. У другій половині як і раніше динамівці багато атакували, але м'яч ніяк не йшов у ворота, та й олександрійці великими силами захищалися. Господарі створили достатньо гострих і гольових моментів, Циганков в одному швидкоплинному епізоді міг забивати двічі, але удача до пори до часу була на боці гостей, до того ж воротар зловив кураж і творив чудеса.

"Олександрія" перший свій удар в створ воріт завдала аж на 72-й хвилині, він був небезпечним, Бущану довелося виручати. Але в цілому команда Юрія Гури поставила навіть не автобус, а "китайську стіну", так не хотіла програвати. Олександрійці створили гідний опір, але валідольна гра для гравців і тренерського штабу закінчилася драматичною кінцівкою, де VAR допоміг вирвати важку перемогу для "Динамо". Закон суворий але це Закон!

"Ворскла" - "Минай" 2:0

Ілля Близнюк: Полтавці здобули перемогу за рахунок досвіду і кваліфікації гравців. Вирішальними стали два стандарти, з яких господарі вичавили все що можна. Гості грали другим номером, але було видно, що рівень футболістів набагато нижчий. Наприклад, Білоног в цей вечір виявився антигероєм матчу, так як він тричі міг загострити гру своєї команди своєчасними передачами. Якби він це зробив, то його партнери мали б хороші шанси завершувати перспективні атаки взяттям воріт.

Великий брак при останній передачі, недостатнє бачення поля і невміння холоднокровно розпорядиться м'ячем - все це показали багато футболістів "Миная". Зате "Ворскла" виглядала солідно і впевнено, тому здобула заслужену і очікувану перемогу.

"Зоря" - "Чорноморець" 3:0

Олександр Севідов: Не дивлячись на великий рахунок, не так легко дісталася перемога луганцям - "Чорноморець" створював досить небезпечних моментів. Захист двох команд традиційно був невпевнений в своїх діях. Але більш висока кваліфікація гравців групи атаки "Зорі" визначила їх заслужену перемогу. Вони якісно реалізували свої моменти. Чого вартий яскравий індивідуальний прохід з центру поля Сайядманеша, який по ходу накрутив захист і воротаря, поставивши красиву крапку в матчі.

Ну і, звичайно, багато в чому полегшило завдання "Зорі" швидкий гол на 2-й хвилині. Після такого блискавичного удару одесити на час втратили рівновагу, поки прийшли в себе отримали ще один гол в роздягальню, і другий тайм для "Зорі" перетворився в тихохідний період. Луганці заспокоїлися, почали грати за рахунком, давши можливість погосподарювати біля своїх воріт одеситам.

Для мене це не найкраща і виразна гра "Зорі". Хоча в їх ситуації, після трьох поразок в єврокубках, де вони пропускали по три м'ячі в кожній грі, будь-який виграш в чемпіонаті і три очки, як ковток свіжого повітря. Навіть нічию проти новачка ніхто б не зрозумів. Спочатку результат, а потім краса футболу. Досвід переміг молодість.

"Львів" - "Металіст 1 925" 0:0

Іван Балан: На ​​правах господарів львів'яни спробували захопити ініціативу, і на якийсь час їм це вдалося. Харків'яни атакували більше через контроль м'яча, і обидві команди намагалися відсунути гру подалі від своїх воріт, і перенести гру на половину поля суперника. М'яч практично не затримувався в центрі, гра йшла від штрафної до штрафної площі, але без гострих моментів, правда з великою кількістю боротьби і непоступливості.

У першому таймі обидва колективи більше думали про оборону, їм не вистачало швидкостей, йшов обережний футбол. У другому таймі "М1925" грав через позиційні атаки, "Львів" вважав за краще вертикальний футбол, але все це безрезультатно.

Реальний шанс забити красивий гол зі штрафного удару мав Габелок на 87-й хвилині, виконав його на 10 балів, прямо в "дев'ятку", але Ільющенков показав шедевр, потягнувши м'яч з елементом акробатики. І це був найяскравіший момент в матчі. А в компенсований час гості могли взяти повноцінних три очки, коли Криськів фактично вийшов один на один, але пробив невдало, а точніше повз. Ось вона виконавська майстерність, якої бракує багатьом нашим футболістам.

Можна сказати, пощастило господарям, їм посміхнулася удача, що суперник не зміг реалізувати рідкісний момент. Втім, нічийний результат цілком логічний.