(Анти) Герой футбольного дня. Назарій Русин

Повернувся до "Динамо" з "Дніпра-1" Владислав Дубінчак, повертається і Назарій Русин. Але ж які різні емоції породжуються однаковими, на перший погляд, подіями.

Суть різна – у цьому проблема для Назарія Русина. Дубінчак іде закривати проблемну позицію та боротися за місце в основі "Динамо", а Русин повертається, бо непотрібний "Дніпру-1". Не його команда. Як і "Динамо". Як і "Легія". Більш-менш чіткий відрізок був тільки в луганській "Зорі".

Хоча й там Русин запам'ятався більшою мірою завдяки одному епізоду. Забив п'ять голів у чемпіонаті й ще два – у Лізі Європи. І саме взяття воріт іспанського "Еспаньола", яке вийшло шедевральним, принесло нападникові славу. Але ж скільки вже після того уламків навалилося на той перформанс Русина, який не соромно було показувати людям…

Навіть якщо заплющити очі на ігровий та ментальний провал у Польщі. Що Назарій показав у "Дніпрі-1"? Дехто скаже, що важко конкурувати з таким нападником як Артем Довбик, але ж Русин діставав свої шанси. Він зіграв вісім поєдинків у чемпіонаті й два – у Кубку країни. Забив два голи. Якраз те, що відбивається у його особистому сумарному показнику очікуваних голів (xG). Ефективність? Радше, мінімалізм, зумовлений неспроможністю бути максималістом. Тепер вже точно Русин асоціюється не з голом у ворота "Еспаньола", а з феєричним промахом-ляпом у ворота "Львова".

Він повертається до "Динамо", але Київ у черговому його маршруті є лише тимчасовим пунктом. Після невдач у Польщі та у складі середняка УПЛ, наступною зупинкою у ліпшому випадку стане Петрово, Ужгород, можливо, Львів. Тобто, команди з низів турнірної таблиці. Це ще не Перша ліга і не повне забуття. Але вже точно останній шанс залишитися серед еліти.