Сім'я без "виродків". Акценти глядача на іграх 10-го туру УПЛ

Коли добре, то добре. А мені сподобався тур. Не буду забагато мріяти: вже більш ніж достатньо було досі негативних вражень, але й такий настрій не вперше. Словом, УПЛ – ліга контрастів. І знаєте, це не найгірший зі сценаріїв, який могло написати наше нинішнє життя.

І знову тур був неповним. Цього разу назустріч проханню "Руху" про перенесення пішов "Інгульець". Що не заважає президенту останнього критикувати свого колегу і, як на мене, небезпідставно. Таким чином, всі десять матчів зіграли лише "Верес" і "Ворскла", що перебувають у середині таблиці. Тоді як "Шахтар", "Олександрія", "Динамо" та "Інгульець" мають по дві гри у запасі.

• Дніпро-1 – Чорноморець 1:0
• Шахтар – Олександрія 2:2
• Металіст 1925 – Зоря 0:3
• Колос – Верес 2:0
• Львів – Металіст 1:1
• Динамо – Кривбас 3:1
• Ворскла – Минай 2:0

Видовищність. В цьому турі у великій та недружній родині УПЛ "виродків" не знайшлося. Тут немає натяку на те, що вони пропускали його: як показала практика, обидві відсутні команди цілком могли вписатися в загальну живу картину. А так цілком комфортно виглядали усі сім поєдинків. З яких, можливо, до залікової глядабельності не дотягнули лише "Ворскла" з "Минаєм". Та й то – зовсім небагато.

Безперечно, головним видовищем туру стала зустріч "Шахтаря" з "Олександрією". Топ-матч не підвів у всіх відносинах, всупереч очікуванням автора. До трійки найбагатших на події включив би також ігри "Дніпра-1" з "Чорноморцем" та "Динамо" з "Кривбасом".

Інтрига. Найшвидше, ще до перерви фактично розібралася "Зоря" з "Металістом 1925". Визначальним став перший м'яч, забитий Чурко на 38-й хвилині, а через сім хвилин за ним пішов і другий.

Через годину ігрового часу за фактом підвели межу під надіями "Кривбасу" кияни: гол Буяльського встановив остаточний результат, змінити який виявилося вже не під силу. П'ятьма хвилинами пізніше Марлісон подвоїв рахунок на користь "Ворскли", і долю "Минаю" було також вирішено.

У більшості ігор туру все вирішувалося чи могло вирішитися наприкінці. Гол Чоботенка на 75-й хвилині забезпечив перемогу "Колосу", заспокоївши "Верес". Через три хвилини Ременяк врятував "Львів" від поразки в поєдинку з "Металістом". Ще через три хвилини, що не кажіть, а був шанс врятуватися і у "Чорноморця", але далекому пострілу Наумця не вистачило точності. І, нарешті, на останній хвилині основного часу Трубін відвів від поразки "Шахтар" після удару Третьякова. Тобто і тут справу вінчав Матч туру.

Логіка. На мій погляд, підкріплений співвідношенням гольових шансів найбільш закономірно виглядає нічия між "Львовом" і "Металістом". "Дніпро-1" хіба що міг забити "Чорноморцю" більше, а "Зоря" - "Металісту 1925", мабуть, менше.

"Олександрія" була веселішою за "Шахтар", нехай і за рахунок вилучення, але в цілому їх нічия досить логічна. Перевага "Колоса" за моментами була мінімальною: можливо, "Верес" і зовсім не заслуговував на поразку – не те, що у два м'ячі.

Поєдинок "Динамо" з "Кривбасом" я б уже не вагаючись назвав нічийним. Але тривіальні помилки оборонців команди Вернидуба протягом трьох хвилин забезпечили супернику фору у два голи, і далі ми стежили за грою вже крізь її призму. Та й "Минай", як на мене, був гідний нічийного результату, а програв "Ворсклі" у ті самі два м'ячі.

Суддівство. Знову збирався дати колезі Юстасу вихідний: арбітри нас, на щастя, рідко балують цього сезону явними результативними помилками. Раптом здивували представники "Металіста", які намалювалися зі своїми претензіями до рефері Солов'яна. Мабуть, тут могло вплинути на результат нібито несправедливе вилучення Прядуна за дві жовті картки.

Я протер очі й окуляри, після чого, для очищення совісті, таки звернувся за консультацією. Але з далекого зарубіжжя побачилося те саме, що і з мого дивана: "І шо не так? Перша - за недотримання 9 метрів, друга - за симуляцію. Вара немає, очевидного порушення теж, впав картинно від торкання". Мені залишається лише під цим підписатися. Матчів, яких спотворило б суддівство, у турі теж не знайшлося.

Везіння. Справжнє бенкет Фортуни. Досить сказати, що у семи іграх м'яч дев'ять разів потрапляв у каркас воріт. І три з них – у штанги воріт "Чорноморця": на 2-й, 51-й та 66-й хвилинах. У цьому сенсі одеситам немає рівних, але воно не завадило їм програти "Дніпру-1". Втім, не забудемо, що й гол Піхальонка чималою мірою зумовив рикошет.

Гравці "Минаю" та "Кривбасу" вражали каркас у момент, коли програвали по два голи, і це могло їх повернути в гру. У першому випадку задзвеніла поперечина воріт "Ворскли" на 66-й хвилині, а в другому Дебелко пробив у стійку воріт "Динамо" трьома хвилинами пізніше. Тобто часу ще було до ранку.

Але найфартовішим, без варіантів, став "Колос". На останніх хвилинах першого тайму удар В. Шарая відбив бічна штанга, а невдовзі після перерви рикошет після удару Кльоца припав у верхню. Все за нульового рахунку. А пізніше за якихось шість хвилин було забито два м'ячі у ворота "Вереса". А ще дві штанги в інших матчах, як кажуть, рояля не грали.

Варто також зазначити, що "Львову" пощастило з тим самим вилученням Прядуна. Його пошуки пенальті призвели до того, що "Металіст" залишився у меншості, що суттєво полегшило завдання супернику, який зумів зрівняти рахунок.

Особистості. Можете як завгодно не погоджуватися з автором, який незмінно нагадує: головний критерій тут – не внесок у результат, а кількість участі в яскравих епізодах гри. А в цьому плані, у мене в турі лідирує дніпрянин Довбик із п'ятьма такими фрагментами. Тобто, робив гру цікавою найрегулярніше.

Другим назву Сефері – чотири моменти та участь в обох голах "Ворскли". Третє місце віддав би Мудрику. Але зовсім поряд з ним Піхальонок (в обох по чотири епізоди та одна участь у голах). Далі йдуть Ванат ("Динамо"), Булеца ("Зоря"). Буяльський з його дублем у двох фрагментах гри, що запам'яталися, – герой іншого роману.

Аналогічно з воротарями. Найчастіше рятував свої ворота одесит Непогодов – чотири рази, якщо по-дорослому. Не можна не назвати Сарнавського з "Кривбасу" - три такі сейви, включаючи пенальті з добиванням. Тричі "засвітився" і Трубін із "Шахтаря". І знову підкреслю: ми зараз не говоримо про пропущені голи. Тільки про те, завдяки кому цікаво було дивитися футбол.

Для повноти картини: всього в моєму списку було шістнадцять прізвищ. Кандидатів не знайшов лише у поєдинку "Колоса" з "Вересом", але в даному випадку це говорить швидше про рівномірніший розподіл ролей у футбольній п'єсі. А тур був таки без виродків.

Гра після відбою. "Шахтарю" з "Олександрією" довелося на 40-й хвилині залишити поле і повернутися на нього майже через півтори години. На момент паузи команда Гури вела в рахунку, за практично рівної гри. Вважаю, що саме на олександрійцях вимушена перерва позначилася більшою мірою, оскільки рахунок зрівнявся вже за дві хвилини після поновлення матчу. Надалі певні корективи до сюжету внесло вилучення Тейлора у "Шахтарі" при цьому рахунку. Далі ви знаєте.

"Олександрія" стала 15-ю командою, яка догравала після відбою. "Шахтар" пройшов через це вдруге. І тепер єдиною, до кого поки що не добиралася чіпка рука повітряної тривоги, залишається "Зоря". А найчастіше турбували "Рух" – чотири рази. У цьому сенсі з ним ніхто й поряд не стоїть.

Симпатії. Як не дивно, але фаворитом моїх глядацьких футбольних переваг залишається новоявлений лідер, незважаючи на його труднощі. Слідом за ним найбільше футболу побачив у цьому турі у виконанні "Олександрії" та "Зорі". Відразу після них назву "Шахтар".

Скажімо так, залік глядабельності здали "Динамо" з "Кривбасом", "Колос" та "Львів". Хоча й інші не підкачали. І збирався вже було в чергове затягнути волинку про велику родину, але вчасно згадав про "Металіст 1925". Сумно, громадяни. Два гольові моменти, один з яких при 0:2, та "порожній" другий тайм. Не знаю, що там трапилось із Кривенцовим, але без нього команда втратила обличчя.

Таблиця. Нехай відрив "Дніпра-1" від конкурента умовний (у того гра в запасі), але викликає повагу його жадоба до боротьби за чемпіонство, яка осоромила нудні прогнози Юрича.

Користуючись нагодою, ближче до "Шахтаря" підібралася "Зоря". Втім, у неї самої "на хвості" "Олександрія", у якої знову ж таки на матч менше. Здається, це і є наш квартет лідерів, який сформувався після першої третини дистанції.

"Динамо" вже на поверхні, але поки що судорожно ковтає повітря. Як оманлива його кількість набраних очок, з урахуванням двох пропущених зустрічей, так і туманна близькість від "зони Європи". Чесно кажучи, перемога над "Кривбасом" не надто переконала. Дивимося далі.

"Львів" потихеньку вибирається з турнірної "ями" за принципом: курочка по зернятку. "Чорноморець"... А можна я промовчу? Хоч і був готовий до цього перед стартом сезону, але неприємно. Скажу лише: мені поступово доводиться погоджуватися з тими, хто каже, що це фіаско терпить уже тренер. За всіх інших проблем.

Анонси. Як би я не нахвалював тур минулий, а ледь наколупав від сили півтори вивіски, за які зачепився погляд. У зустрічі "Олександрії" з "Колосом" приваблює їхнє сусідство на рубежі "зони Європи" і те, як підопічні Гури впораються із суперником: чи справді він їм конкурент?

"Чорноморець" – "Динамо". І що мені від боротьби лишилося нині? Тільки ім'я… Однак, не відпускає, зараза. Але хоч Київ нині вже не той, Одеса, вибачте, і зовсім ніяка. Але куди я подінуся з цього підводного човна?

Ну ще, можливо, "Зоря" з "Металістом" спроможуться розіграти ненудне дійство. Виходячи хоча б із декларованих обома завдань.

Так, УПЛ – ліга контрастів. Вчора було густо, завтра може бути пусто. І в сім'ю повернуться блудні виродки. Це я про нецікаві матчі, якщо хтось раптом досі не зрозумів – на жаль, звичка читати по діагоналі, обираючи лише невід'ємний атрибут сучасного життя, що кидається в очі. А коли "многабукафф" - тут уже сам Бог велів. Мовляв, чукча не читач, чукча глядач. Так і живемо…