Олександр Бандура: У Миная кожен матч – на виживання. Вболівальників не вистачає

Матч проти "Руха" у 13-у турі УПЛ став 200-м для воротаря "Миная" Олександра Бандури. У коментарі UA-Футбол капітан закарпатців зізнався, що не знав про ювілей, згадав свій дебют в українській "еліті" та поділився очікуваннями від фінального відрізка першого кола чемпіонату.

- Олександре, матч проти "Руха" для Вас був особливим. З одного боку це 200-а гра, з іншого – протистояння з минулою командою. Що для Вас переважало?

- Зізнатись, я навіть не знав, що моя гра з "Рухом" 200-а в УПЛ. Дізнався завдяки поздоровленням із ювілеєм у соціальних мережах від пресслужби ФК "Минай" та вболівальників. До речі, вдячний всім, хто підтримує нашу команду, мене особисто, слідкує за іграми. Дуже важкі часи зараз. А наші люди фантастичні – знаходять сили у собі для пошуків позитивних моментів, емоцій, натхнення, дивляться футбол. Неймовірно. Такий народ неможливо перемогти.

Повертаючись до запитання – дійсно, проти "Руха" хотілось зіграти добре і досягти максимального результату. У нас напередодні вималювалась неприємна серія з поразок і команда прагнула перервати її. Взагалі, налаштовуєшся на кожну гру незалежно від суперника. Але перший матч проти минулої команди теж зазвичай особливий. Єдине – не можна на цьому сильно концентруватись. Банально "перегориш".

- За кількістю матчів – Ви найдосвідченіший у стартовому складі та другий після Євгена Селезньова у команді. Це накладає на Вас додаткову відповідальність?

- Напевне, більшу відповідальність накладає саме капітанська пов’язка. У нас не існує градації – хто більше зіграв, а хто менше. Футбол – командна гра, тому відповідальність лежить на кожному. Просто, в деяких моментах завдяки досвіду можу передбачити якісь ходи суперника і намагаюсь підказати партнерам. Знов таки, це частина роботи воротаря – бути таким собі "диригентом" у захисті, або під час виходу команди зі своєї половини поля. Рішення приймає кожен гравець самостійно. Я можу тільки підказати ситуативно. Кожен має здобути свій досвід.

- Пам’ятаєте свій дебют у вищій лізі?

- Так, це було у футболці сімферопольської "Таврії" у матчі проти "Кривбасу". Ми тоді 1:1 зіграли. Але навіть не згадаю, скільки мені тоді було років. Здається, 22. Це була особлива гра. Тоді в команді травмувались два голкіпери, один ще напередодні у грі проти "Чорноморця" погано зіграв (1:3 – прим.автора), "привіз" пару м'ячів. Я розумів, що це може бути для мене перший та останній матч в основу складі. Але мене тоді це не дуже хвилювало. Приємним був сам факт того, що у графі зіграних матчів з’явиться вища ліга.

- Можете відокремити якусь гру в УПЛ?

- За весь час? Чудово пам’ятаю, як ми обіграли "Шахтар" з рахунком 2:1. Я тоді за донецький "Металург" виступав. Напередодні "гірники" на виїзді розгромили у Лізі чемпіонів "БАТЕ" з рахунком 7:0. Тому ми дуже хвилювались перед грою. Зізнаюсь, у роздягальні були розмови про те, що нам би не "згоріти" з "сухим" рахунком, пропустивши 4-5 м’ячів. Але вийшли і перемогли. Назавжди запам’ятався матч. У пам’яті, як правило, залишаються ігри проти грандів. Особливо перемоги.

- Донецькі дербі були особливими для Вас?

- Навіть не знаю. Річ у тому, що ці матчі постійно проходили із великою кількістю вболівальників. Так було на стадіоні "Металурга", що вже казати про "Донбас Арену". Завжди було дуже цікаво. Вболівальників не вистачає на матчах.

- Повертаючись до гри проти "Руха" - можна було уникнути пенальті?

- Теоретично – так. Але на практиці – я бачив, що Олег Горін націлений віддавати мені передачу і я стартував на м’яч. Все вирішили долі секунди. Я розумів, що зупинитись вже не можу – або Климчук опиниться з м’ячем, або я. Коли зрозумів, що суперник буде першим, намагався згрупуватись, щоб уникнути зіткнення. Але він перекинув м'яч і врізався у мене.

- "Минаю" залишилось зіграти два матчі у 2022 році. Відчувається, що команді вже потрібен відпочинок?

- По собі можу сказати, що я грав би та грав. Люблю футбол, подобається ігровий ритм. За партнерів важко сказати – все індивідуально. Хтось знаходиться у тонусі і готовий продовжувати, хтось трішки "піднаївся".

- Завершення ігрового року у "Миная" буде важким? Все ж таки суперники серйозні – "Металіст" та "Зоря".

- Здається, у нас легких ігор не було ще. Кожен на виживання. Важко було навіть тоді, коли перемагали. Нервові протистояння з "Інгульцем" та "Металістом 1925". Тому, якось відокремлювати саме ці команди не буду. Так, сильні колективи. Але ми готуємось. Теж прагнемо на перерву піти у гарному настрої. А навіщо тоді виходити грати, якщо налаштовуєшся на негативний результат?!

Додамо, що у неділю, 20-го листопада, "Минай"зіграє свій домашній матч 14-го туру УПЛ проти "Металіста".