Круті Довбик та Мудрик, яскраві новачки Зорі. Збірна першого півріччя УПЛ

Паралельно із матчами Чемпіонату світу, завершилася перша частина сезону УПЛ. Попри труднощі та протиріччя, позаду вже 15 турів (так, є кілька незіграних зустрічей, але про це забудемо ненадовго), а отже саме час підбивати підсумки побаченого.

Автори UA-Футбол уважно стежили за всіма іграми першого кола та шляхом голосування зібрали свою символічну збірну. Щобільше, на кожну позицію було підібрано альтернативного кандидата, який з тих чи інших причин опинився позаду першого вибору. Загалом, представляємо вашій увазі 22 найкращих гравця першого півріччя, а також два наставники, які найбільше вразили UA-Футбол.

• Воротар - Олег Мозіль, "Металіст 1925"

• 13 матчів, 13 пропущених, шість сухих ігор

Почнемо з найменш очевидного члена нашої збірної. Лише у 26 років Мозіль дістався до УПЛ, перейшовши минулого літа з “Агробізнесу” у “Металіст 1925”. Тут він зумів запалити. Можливо, місцями Олегу не вистачало досвіду, але коли він ловив кураж, то забити йому було складно. Ні "Шахтарю", ні "Динамо" цього зробити не вдалося. Шість "сухарів", в середньому один пропущений за гру та відбитий пенальті від Циганкова - непогані показники як для дебютних пів року в еліті.

• Альтернативний варіант – Макс Валеф, “Дніпро-1”
• 13 матчів, вісім пропущених, сім сухих ігор

Валеф далеко не завжди стабільний на стрічці, проте за статистикою – він найкращий кіпер в УПЛ. До того ж він чудово вміє грати ногами, та й Олександр Кучер не сумнівається у своєму першому номері. А це вже є показник.

• Правий захисник – Володимир Адамюк, “Дніпро-1”

• 13 ігор, три голи

31-річний Адамюк – універсальний джокер Олександра Кучера. Цього сезону Володимир, який раніше частенько грав у центрі оборони, закривав проблемну позицію правого фулбеку та справлявся з цим майже ідеально. Один факт того, що йому вдалося закрити Мудрика в очній зустрічі, багато про що говорить. До того ж Адамюк був монстром при грі на другому поверсі біля чужих воріт, що підтверджує статистика. Три забиті голи для захисника - це дуже добротно.

• Альтернативний варіант – Олег Данченко, “Зоря”
• 15 ігор, одна гольова передача

Олег ще взимку перейшов до "Зорі", залишився з командою влітку і швидко знайшов собі місце в основі колективу ван Леувена. Данченко зіграв у всіх 15-ти іграх, при цьому лише тричі він був замінений. Дуже непогано як для футболіста енерговитратної позиції.

• Центральний захисник – Едуард Сарапій, “Дніпро-1”

• 14 ігор, два голи

Ще один представник дніпрян, яких тут буде чимало. Сарапій разом із Кучером влітку залишив “Металіст”, вирушивши до “Дніпра-1”, де швидко став своїм. Раніше він частіше виступав як опорник, але на новому місці якісно вписався на позицію центрального захисника, де грає досить надійно та без збоїв. Про це, наприклад, свідчить факт виклику до лав національної збірної України. Паралельно з цим він ще й чимало забиває, подібно до інших гравців оборони дніпрян. Все ж таки стандарти - це сильна зброя команди Кучера.

• Альтернативний варіант – Олександр Сваток, “Дніпро-1”
• 12 ігор

Капітан дніпрян зовсім трохи поступився своєму одноклубнику вище, проте все одно запам'ятався непоганим півріччям. Щоправда, місцями у його грі мали місце дивні помилки в обороні, які за підсумком і коштували місця у старті нашої збірної.

• Центральний захисник - Владислав Бабогло, "Олександрія"

• 13 матчів, дві гольові передачі

Цікаво, що захисна вісь нашої команди зібрана із гравців двох команд. Відносно юний Владислав (24 роки для захисника - дрібниці) подібно до своєї команди трохи нестабільно розпочав сезон, проте до його середини набрав обертів. Поки його товариші по центру оборони постійно змінювалися (Білошевський, Дячук, Бондаренко, Мельник), сам Владислав не тільки був надійним біля власних володінь, але й запам'ятався грою на атаку. На його рахунку два асисти і безліч крутих дальніх передач.

• Альтернативний варіант - Микола Матвієнко, "Шахтар"
• 13 ігор

Можливо, комусь не сподобається, що ми поставили досвідченого Матвієнка лише у запас, проте давайте прямо. Матвієнко провів стабільні півроку, але переплюнути себе рівня річної давності йому точно не вдалося.

• Лівий захисник - Андрій Цуріков, "Олександрія"

• 13 ігор, п'ять голів

Ще один представник "містян" і, найімовірніше, найяскравіший захисник півріччя. Цуріков став джокером для Юрія Гури, адже поки наставник мучився без постійного форварда, перебираючи різних "дев'яток", Цуріков маскував проблеми своїми голами, шикарними голами. Можливо, він не завжди встигав бути надійним ззаду, але своїми гольовими звершеннями Андрій усе компенсував. І неодноразово.

• Альтернативний варіант - Василь Кравець, "Ворскла"
• 12 матчів, два голи, дві гольові передачі

Полтавці провели не найкращі пів року, проте Кравець заслужив лише на позитивну оцінку. Він ідеально повернувся до рідного чемпіонату після періоду в Іспанії, відразу ставши одним із найкращих у команді Скрипника.

• Центральний півзахисник – Олександр Піхальонок, “Дніпро-1”

• 14 матчів, п'ять голів, п'ять гольових передачі

Хавбек "Дніпра-1" - один із найчастіших гостей наших символічних збірних протягом першого півріччя. Воно загалом і не дивно. Дніпряни здивували багатьох, пішовши на канікули як лідер, а одним із ключових гравців команди став саме Піхальонок. Він тягнув як у важких матчах, так і допомагав домінувати проти слабших суперників. 5+5 для гравця його позиції – цілком непоганий показник.

• Альтернативний варіант - Тарас Степаненко, "Шахтар"
• 12 матчів, одна гольова передача

У Степаненка схожа ситуація з Матвієнком. Всі ми знаємо сильні сторони Тараса, перше півріччя він провів на добротному рівні (особливо, якщо враховувати його травми), однак свою планку підняти не зумів.

• Центральний півзахисник - В'ячеслав Чурко, "Зоря"

• 15 матчів, два голи, дві гольові передачі

Не так просто змінювати позицію у 29 років, однак саме це зробив Чурко у минулому півріччі. Колись талановитий вінгер перейшов навесні до “Зорі”, де ван Леувен зробив із нього футболіста центру поля. І експеримент вийшов надзвичайно успішним. Чурко класно поводиться з м'ячем, що було відомо і раніше, проте протягом сезону він чимало відпрацьовував і в обороні, що дуже важливо для гравця його нової позиції.

• Альтернативний варіант – Сергій Рибалка, “Олександрія”
• 13 матчів, чотири голи, дві гольові передачі

Вже практично ветеран українського чемпіонату Сергій Рибалка проводить найрезультативніший сезон у кар'єрі. Він знайшов себе в “Олександрії” після важкої травми та не найкращого вояжу в Туреччині, ставши одним із лідерів “містян”.

• Правий вінгер - Ігор Кирюханцев, "Зоря"

• 11 матчів, п'ять голів, три гольові передачі

Ще один гравець луганців, котрий під крилом ван Леувена знайшов себе на новій позиції. Кирюханцев вже по ходу сезону поповнив склад “Зорі”, і це був один із найкращих переходів півріччя. Кирюханцев шикарно розкрився як вінгер, майже в кожному матчі або забиваючи сам, або допомагаючи забивати партнерам. Саме завдяки вогненній формі новачка вдалося приховати втрату Кабаєва та зникнення Крістіана.

• Альтернативний варіант – Олексій Гуцуляк, “Дніпро-1”
• 12 матчів, чотири голи, чотири гольові передачі

Черговий яскравий представник дніпрян, якому, щоправда, трохи не вистачило, щоб опинитись в основі нашої команди. Можливо, далася взнаки травма, яка вивела Гуцуляка з ладу на деякий час. Хай там як, Гуцуляк стабільно у формі, правда, лідером команди Кучера назвати його складно.

• Атакувальний півзахисник - Віталій Буяльський, "Динамо"

• 15 матчів, десять голів, три гольові передачі

Багато хто говорить, що кияни провалилися в першому півріччі, адже замість впевненого лідерства команда Луческу веде боротьбу лише за топ-3. Проте негатив – окремо, а похвала Буяльського – окремо. Саме Віталій тягнув киян у найскладніший період, ставши за підсумком не лише лідером команди, а й одним із найкращих бомбардирів першості.

• Альтернативний варіант - Таллес Бренер, "Рух"

• 13 матчів, шість голів, чотири гольові передачі

Можливо, сяяти у складі середняку куди простіше, ніж бути лідером у складі лідера (така ось тавтологія), проте це не означає, що треба принижувати заслуги Таллеса. Він провів круті пів року, набрав десять балів по гол+пас і цілком міг би претендувати в нас на основу, якби не форма конкурента.

• Лівий вінгер - Михайло Мудрик, "Шахтар"

• 12 матчів, сім голів, шість гольових передач

Найімовірніше, саме Мудрик став найяскравішим українським гравцем 2022-го. Так, трохи більше слави йому принесли подвиги у ЛЧ, однак і в рамках УПЛ вінгер показав себе дуже здорово. По-перше, він єдиний гравець, який у середньому за один матч набирає більше однієї результативної дії. По-друге, саме Мудрик у буквальному значенні затягнув “Шахтар” на друге місце. Не вірите? Просто перегляньте гру проти “Дніпра-1”, де Михайла вдалося закрити і як за підсумком виглядав колектив Йовічевіча. Шикарні пів року від Михайла, після яких залишається лише одне питання – "Куди далі?"

• Альтернативний варіант - Яніс Амаш, "Дніпро-1"
• Дев'ять матчів, два голи, чотири гольові передачі

Амаш якимось ураганом увірвався до УПЛ, ставши, найімовірніше, одним із найяскравіших легіонерів півріччя. Єдина його проблема – нестабільність виступів. За першу половину сезону він відіграв лише дев'ять ігор в УПЛ, у яких, щоправда, встиг зробити шість результативних дій.

• Центральний нападник – Артем Довбик, “Дніпро-1”

• 14 матчів, 11 голів, дві гольові передачі

Ще один яскравий представник дніпрян. Хоча, можливо, найяскравіший їхній представник. Довбик другий рік поспіль йде на перерву як найкращий бомбардир першості, правда тепер його клуб знаходиться на першому рядку, а сам Артем має всі шанси стати МВП всього сезону. Звичайно, багато залежатиме від того, чи залишиться він у клубі і як гратиме навесні, але його осінній перфоманс точно заслуговує на найвищий бал.

• Альтернативний варіант - Максим Прядун, "Металіст"
• 14 матчів, шість голів, дві гольові передачі

Головна несподіванка сезону. “Металіст” ми всі дружно поховали ще до старту кампанії, проте команда Ратія та Призетко видала непоганий старт та добротну середину у минулому півріччі. Найважливішим гравцем харків'ян став Прядун, який випалював усе напалмом, набравши у сумі вісім результативних дій.

• Головний тренер – Олександр Кучер, “Дніпро-1”

Навряд чи варто було чекати чогось іншого. Кучер лише влітку прийшов у команду, невдало стартував у відборі Ліги Європи, проте згодом сталося щось дивне і по-своєму прекрасне. Дніпряни майже без збоїв пройшли перше коло, обіграли і "Шахтар", і "Динамо" в очних матчах, вийшли в євровесну, і лише останній матч проти "Кривбасу" трохи зіпсував враження. Проте загалом Кучер з обов'язками справляється ідеально.

• Альтернативний варіант - Патрік ван Леувен, "Зоря"

Луганці фінішували лише четвертими, проте загалом залишили дуже приємне враження. Багато в чому завдяки стилю гри. "Зоря" приємно виділяється на тлі багатьох, намагаючись грати першим номером і багато атакувати, особливо на просторі. Місцями їм дуже бракує стабільності, але любов нейтральних глядачів ван Леувен і його команда точно заслужили.

• Збірна півріччя:

• Альтернатива: