УПЛ. Дніпро-1 – Динамо 0:1. Луческу все ще у грі

Багато в чому це було принципове протистояння. Тут і Кучер проти Луческу (вічна боротьба учнів з учителями), тут і результат матчу першого кола (3:0 на користь "Дніпра-1"), тут і деякі особисті ігрові дуелі (наприклад, Довбик проти Попова). Але найбільша мотивація для обох команд – це турнірне становище. "Зоря" напередодні перемогла й відірвалася від "Динамо" на чотири очки. Є реальна загроза не потрапити у трійку призерів. "Дніпро-1" свою позицію похитнув тиждень тому, коли не переміг "Олександрію" й дозволив "Шахтареві" наздогнати себе. До кінця чемпіонату вже не так багато часу, тож важливий кожен бал. Шукати якісь інші додаткові джерела мотивації для гравців – зайва справа.

Тренери розуміли усю пікантність ситуації, але, попри це, не побоялися трохи поекспериментувати зі складами. Точніше, застосувати доволі неочевидні опції. Наприклад, у воротах "Дніпра-1" дебютував Рибак, тоді як основний Валеф залишився в резерві. Поява Каплієнка ліворуч у захисті теж здивувала, але це радше вимушена міра: Адамюк змістився в центр через дискваліфікацію Сарапія (але ж у резерві залишився Амаш). "Динамо" не відмовилось від послуг Дячука, хоча той погано зіграв з "Олександрією". Але найбільший подив викликав вихід в основі Беніто й Лонвейка. Пошук себе триває.

Віддати комусь перевагу на старті матчу дуже важко. Напевно, трохи більше м'ячем володіло "Динамо". У його виконанні було трохи більше атак. Дві з них завершував ударами Кабаєв, але ефективність дій цього гравця наочно (без аналізу статистики) видається дуже низькою. У "Дніпра-1" була спроба прориву від Довбика. Форвард трохи забарився з останнім рішенням.

Але він же згодом дуже добре попрацював і створив момент для Піхальонка. У кращі часи капітан таке реалізовував, але цього року у нього не йде ще з часів промаху АЕКу (пам'ятаєте момент у першому матчі з кіпріотами, коли "Дніпро-1" не забив і майже одразу пропустив, як виявилося, вирішальний у двоматчевому протистоянні гол?). Навалилась ще травма Гуцуляка (Підлепенець вийшов замість нього). Чи можна казати, що "Дніпрові-1" не щастило? Хіба що з травмою. Не реалізація ж – це проблема майстерності.

"Дніпро-1" краще комбінував. Згодом у схожому стилі Довбик намагався вивести на ударну позицію Підлепенця, але той, як раніше сам Довбик, занадто "зблизився" з голкіпером. "Динамо" таких помилок не повторювало. Коли Буяльський отримав м'яча у штрафній площі "Дніпра-1" (після невпевнених дій захисників), то розхитав опонента і точно пробив у дальній кут – 0:1. Точно не обов'язковий пропущений для дніпрян, але самі винні.

Після голу вся команда "Динамо" підбігла до Луческу, затиснувши його в обіймах. Вочевидь, це ознака того, що футболісти підтримують тренера у непрості часи. Але чи повністю контролює тренер ігровий процес? Другий тайм повинен був відповісти.

Але спершу рішення від Кучера. Він замінив винуватця голу Хайнера ("обрізався" саме бразилець), випустивши Пасіча. Хоча перший момент у другому таймі був у футболіста зі стартового складу – Пеглов бив з меж штрафного майданчика, але занадто слабко.

Це був випадок, який не похитнув впевненості "Динамо". Команда Луческу й надалі володіла перевагою рівно настільки, аби втримувати для себе переможний рахунок. Міг залетіти другий (коли прорвався до воріт і бив Царенко, а потім – після стандарту, коли бив Ванат, а добивав Лонвейк), однак 0:2 з ходу матчу не випливало. На відміну від 0:1 (хоча теж – з нюансами).

Чим менше залишалося хвилин до фінального свистка, тим більше "Динамо" берегло цей рахунок. Ціна, адже, була дуже високою. Перемога дозволяла наблизитися на відстань одного бала до третього місця і що найголовніше – до трьох очок скоротити відставання від "Дніпра-1" (хоча в того ще матч у запасі). В принципі, такі розклади залишали (чи повертали) Мірчу Луческу в гонитві за Лігою чемпіонів.

Напевно, це й справді справедливо. Принаймні, у цьому матчі ще був момент у Довбика, коли помилилися захисники "Динамо" й Артем намагався "накрутити" тих, хто був перед ним. У підсумку, навіть не пробив по воротах. Тоді як Буяльський у дуже схожому епізоді забив. Ось і вся різниця.

"Динамо" є "Динамо". Ще будуть боротися (навіть з такими форвардами як Ерік Рамірес, який не забиває з виходу тет-а-тет). А у "Дніпра-1" – криза. Перемог немає з часу славнозвісного успіху матчу з "Шахтарем". Тому і є нерви, такі як в ситуації з Бланко і Буяльським. Могла бути і червона.

Фото - Олександр Приходько, UA-Футбол

УПЛ. 17-й тур
12.03.2023. Ужгород. Стадіон "Авангард"
Арбітр в полі - Дмитро Кривушкін
СК "Дніпро-1" - "Динамо" 0:1
Гол: Віталій Буяльський 41

СК "Дніпро-1": Владислав Рибак, Володимир Адамюк, Артем Довбик, Олександр Піхальонок, Олексій Гуцуляк (Євген Підлепенець 19), Жоау Пеглов, Руслан Бабенко (Володимир Танчик 82), Домінго Бланко, Олександр Каплієнко (Яніс Амаш 64), Хайнер (Євген Пасіч 46), Олександр Сваток

"Динамо": Руслан Нещерет, Костянтин Вівчаренко, Денис Попов, Сергій Сидорчук, Владислав Кабаєв (Назар Волошин 88), Владислав Ванат (Ерік Рамірес 73), Олександр Караваєв, Джастін Лонвейк, Максим Дячук, Віталій Буяльський (Денис Гармаш 88), Олабіран Блессінг Муіва (Беніто) (Антон Царенко 58)

Попередження: Руслан Бабенко 21, Домінго Бланко 83 - Денис Попов 32, Олабіран Блессінг Муіва (Беніто) 53, Джастін Лонвейк 70, Олександр Караваєв 85
Вилучення після фінального свистка: Віталій Буяльський