Тихий жах у п'ятницю та бенкет під час чуми. Акценти глядача на іграх 21 туру УПЛ

Навесні епідемія продовжує викошувати футбол на наших стадіонах. Здавалося б, що головною особливістю нового туру стала гольова феєрія в Ужгороді, де команди забили десяток голів на двох. Але це був воістину бенкет під час чуми, бо рівно стільки ж разів вражали ворота спільними зусиллями 14 інших учасників ліги.

"Металіст" із "Вересом" видали унікальний для УПЛ рахунок. Особисто я взагалі спостерігав таке вперше за 37 років - відколи почав дивитися футбол. А в принципі, раніше останніми так радували глядачів "Ліверпуль" з "Арсеналом" - як вам порівняння?

І все ж таки на загальному сумному фоні це досягнення виглядає класичним винятком, що лише підтверджує правило. А правилом для нас стає низька результативність. Як наслідок бляклої гри.

• Шахтар - Львів 2:0
• Зоря - Дніпро-1 2:1
• Рух - Динамо 1:1
• Металіст 1925 - Олександрія 0:0
• Інгулець - Колос 0:1
• Минай - Кривбас 1:0
• Чорноморець - Ворскла 0:1
• Металіст - Верес 5:5

Видовищність. Крім ужгородського фестивалю, що проходив під акомпанемент зливи, досить пристойно виглядав центральний матч туру: "Зоря" - "Дніпро-1". І, за деякими міркуваннями, додав би сюди ще гру в Одесі. Між іншим, уперше найзмістовнішими стали всі три поєдинки, рекомендовані мною до перегляду минулого разу.

"Шахтар" зі "Львовом" та "Металіст 1925" з "Олександрією" явили світові дійство середнього штибу. А ось п'ятничні зустрічі, які відкривали тур, були одна одної сумніші. На мій погляд, найгірше виглядали "Минай" з "Кривбасом". Хоча "Інгульець" із "Колосом" - майже так само. У порівнянні з цими парами, у футбол грали навіть "Рух" та "Динамо".

Інтрига. У Минаї все закінчилося, по суті, вже на 4-й хвилині: після голу Вишневського "Кривбас" не спромігся створити жодного повноцінного моменту - ось про що треба думати Вернидубу. Те саме можна сказати і про "Львів", чия пісенька була заспівана на три хвилини пізніше, коли Бондаренко відкрив рахунок.

У двох випадках все вирішувалося наприкінці години гри. 58-а хвилина підвела межу під гострими епізодами у Львові - коли Климчук ще міг принести "Руху" перемогу над "Динамо". На цій же хвилині Герреро подвоїв рахунок на користь "Зорі", що стало непереборною форою для "Дніпра-1".

Резепов міг вирвати для "Інгульця" нічию на 74-й хвилині, але схибив. Сефері приніс успіх "Ворсклі" в Одесі на 86-й.

У суперпупертрилері всіх часів українського футболу Хондаку завадив схилити шальки терезів на бік "Вереса" сейв харків'янина Єрмолова - йшла перша компенсована хвилина. І вже перед фінальним свистком штрафний удар Калітвінцева був реальним шансом взяти три очки для "Олександрії" - м'яч розминувся з воротами.

Логіка. Максимально закономірний рахунок було встановлено якраз у зустрічі "Металіста 1925" з "Олександрією", якщо не брати до уваги купи напівмоментів останньої - типові 0:0. І такі ж цифри ще точніше відповідали б тому, що відбувалося на полі в матчі "Рух" - "Динамо".

Не слухайте тих, хто говорить про рівність у грі "Чорноморця" з "Ворсклою": гості абсолютно точно "награли" тут на перемогу в один м'яч. Якщо не чіплятися, то і перевага у два голи "Шахтаря" над "Львовом" цілком за грою.

Що було не так, за моїми підрахунками та враженнями? Безумовно, тьмяні нулі світили як "Минаю" з "Кривбасом", так і "Інгульцю" з "Колосом" - просто одній із команд у цих парах пощастило використати перший же свій шанс. Для Ковалівки він виявився й останнім, для Миная - передостаннім.

"Верес" по-доброму мав би вигравати у "Металіста", і не в один м'яч. Шанси зрівняла фантастична реалізація харків'ян - п'ять із п'яти можливих!!! Аналогічно і "Зоря", використавши обидві свої можливості, тріумфувала перемогу над "Дніпром-1" - найбільш нелогічний результат поєдинку, в якому гості могли претендувати на впевнену перемогу.

Суддівство. На зв'язку колега Юстас із далекого зарубіжжя.

"Минай" - "Кривбас". 73-а хвилина, при 1:0 - не призначений пенальті за контакт Кравчука з Микитишиним: "Поштовх, звичайно, був. Чи тягнув на пенальті? Швидше ні. Ми вже обговорювали, що останні суддівські тенденції дуже стали лояльні до таких поштовхів".

На окрему згадку заслуговує поведінка головного тренера "Кривбасу". Він відзначився вже вдруге цього сезону. Цей факт, а також слова: "У країні війна, а ти сховався тут і знущаєшся над людьми", повинні стати предметом окремого розгляду з приблизним покаранням героя нашого часу, незважаючи на жодні заслуги. Бо це вже неадекватна реакція, і ми можемо зайти дуже далеко.

До речі, Юстас: "Дивився другий тайм. Усі моменти, де він кричав і хапався за голову - всі рішення арбітра по ділу".

"Рух" - "Динамо". 20-а хвилина, за 0:1 - попередження Дячуку за фол проти Климчука: "Чиста червона картка за позбавлення суперника явної нагоди забити гол".

65-а хвилина, за 1:1 - не призначений пенальті за дії Мисика проти Андрієвського: "Ти знаєш моє ставлення до арбітринь, але тут вона займала ідеальну позицію - дивилася в ствір (суддівський сленг) з 4 метрів". Отже, помилку виключено.

90-а хвилина, за 1:1 - немає другого попередження та вилучення Попова: "Чиста жовта картка за неспортивну поведінку (тягнув суперника за футболку)".

"Металіст" - "Верес". 18-та хвилина, пенальті у ворота господарів поля за фол Мізюка на Гайдучику і 2:1: "Я думаю, що там ненавмисно, але все-таки перечепив ногу, ні про які руки на спині не йдеться".

59-а хвилина, пенальті у ворота господарів за гру рукою Чайковського та 4:5: "Скоріше так, але зрозумілого повтору не було".

87-а хвилина, не призначений пенальті у ворота господарів за контакт Корраля з Дахновським: "Повністю згоден з арбітром. Малював падіння від легкого торкання".

"Металіст" виявився "під мікроскопом" і через те, що, на нашу думку, постраждав від суддівських помилок два попередні тури поспіль. Але зараз пред'явити рефері нема чого.

Отже, цього разу в ролі знедоленого залишився "Рух". Вилучення Дячука, в якому не сумнівається Юстас, могло залишити "Динамо" у меншості більш ніж на півтора тайми. А це, погодьтеся, за нинішнього стану киян і з урахуванням показаної ними гри давало львів'янам реальний шанс досягти більш сприятливого результату.

Везіння. Найфартовішою командою туру стала "Олександрія". На 41-й хвилині Бичек пробив у хрестовину її воріт, а на 77-й - Русин у перекладину. Команді Ротаня дуже пощастило уникнути поразки від "Металіста 1925".

Стійка воріт "Зорі", в яку влучив м'ячем Довбик ще на 15-й хвилині, за 0:0, також має найважливіше значення: гра могла піти зовсім іншим руслом.

Ну а солідне везіння "Чорноморця" не допомогло йому уникнути поразки від "Ворскли". Одесити могли пропустити цей гол раніше реально двічі: на 20-й хвилині після удару Степанюка їм допомогла поперечина, а на 39-й - закручений Бацулою з флангу м'яч лизнув дальню штангу.

Особистості. Незважаючи ні на що, найпомітнішою фігурою туру я назвав би дніпрянина Довбика. Другим запам'ятався Блізніченко з "Вереса", третім - Бойчук з "Металіста": кожен із них так чи інакше причетний до чотирьох голів своєї команди. І я розширив би межі трійки найкращих до чотирьох, знайшовши в ній місце ще й Пихальонку з "Дніпра-1".

Згадав би також полтавців Олійника та Сефері. З точки зору ефективності, відзначив би ще Бондаренка ("Шахтар"), Русина ("Зоря"), В. Шарая ("Верес") та Прядуна ("Металіст").

На подив, не можу виділити нікого з воротарів - незважаючи на те, що забити більше одного гола змогла лише кожна четверта команда з 16. І цей парадокс, знову ж таки, говорить явно не на користь туру.

Симпатії. І знову "Верес"! Дюжина небезпечних моментів, дев'ять із яких - гольові, це вам не баран чхнув! Як на мене, навесні команда з Рівного претендує на звання чи не найвидовищнішої в УПЛ. Другим назву "Дніпро-1", третім - "Ворсклу". Лише після них піде "Шахтар", і, звичайно ж, особливою ласою стравою для гурманів - "Металіст".

"Львова" та "Кривбасу", якщо ми говоримо про атаку, у цьому турі на полі просто не було. "Інгульець" та "Колос", ви вже мені вибачите, виглядали як село селом. У "Металіста 1925", крім двох ударів у каркас воріт, нічого й не було. А "Минай" та "Зорю" від глядацької критики уберігає лише позитивний результат.

Хоча до команди ван Леувен це і відноситься меншою мірою. Але класичний і неупереджений глядач хоче бачити атаку протягом усієї гри, а не два голи із двох можливих. Нехай і прозвучить наївно.

Інші як інші.

Таблиця. З урахуванням зіграного раніше пропущеного матчу зі "Львовом", "Шахтар" відірвався від "Дніпра-1" на пристойну відстань. І аж ніяк не факт, що команда Кучера скоротить його, догравши з "Олександрією", про що поки що команди ніяк не домовляться.

З іншого боку, "Зоря", яка взяла гору над дніпрянами в очному поєдинку, наблизилася до другого місця і відновила відрив в одну перемогу від "Динамо".

"Колос" тихим сапом вже так само підібрався до "Олександрії" - боротьба за "зону Європи" може розгорітися з новою силою.

Успіх "Ворскли" дозволив їй розділити "турнірку" навпіл, замкнувши верхню половину таблиці. Ну, вже ніби й пора.

Внизу відзначаємо перемогу "Минаю", завдяки якій він здійснив втечу із зони ризику. Але при цьому підкреслюємо, що від неї до середини таблиці - всього два очки. Заміс ще той. За винятком, начебто, "Львова". Але і він, відігравши "серію смерті" з фаворитами, ще зовсім не сказав свого останнього слова.

Анонси. Отже, ми дочекалися Класичного. Звичайно, це центральний матч наступного туру. Тільки чомусь вивіска: "Динамо" - "Шахтар" не хвилює кров, причому вже давно. Слово честі, мені цікавіше було протистояння "Дніпра-1" із "Зорею". Але статус народних улюбленців та історія стосунків зобов'язують. Подивимося…

"Колос" - "Зоря". Обидві команди зухвало дивляться нагору, сподіваючись підвищити свій турнірний статус. Обидві успішно провели минулий тур. За ідеєю, тут можна було б очікувати живої гри. Але, боюся, що з більшою ймовірністю буде банальна заруба.

У гонці аутсайдерів, що деруться по слизьких уступах у черепашому темпі, виділимо зустріч "Вереса" з "Минаєм". Дивитись буде непросто, але інтриги має бути достатньо. Одні в нас тільки бенкетували, інші ж були співавторами тихого жаху в п'ятницю, який забрав у мене шість годин життя даремно.

Тільки не це, хлопці, тільки не це! А потім одразу бац - і 5:5! І ти такий шалений сидиш і не знаєш, сміятися чи плакати…