Інгулець - Дніпро-1. Пенальті – дискусійний, але не скандальний. Проте були підстави для "11 метрів" й в інший бік

Рішення Юрія Іванова призначити пенальті у ворота "Інгульця" на 56-ій хвилині матчу з "Дніпром-1" – не скандальне. Воно суперечливе, дискусійне. Скандальне – це коли є явна помилка, характер якої пояснюється заангажованістю або якимись корисливими мотивами. А у цьому випадку є просто доволі складний ігровий епізод, оцінка якого може різнитися залежно від ракурсу, під яким дивитися на ситуацію.

Ускладнює процес аналізу й той факт, що нормального повтору транслятор матчу не надав. З одного боку, лише ця одна обставина може виправдовувати суддю: якщо з уповільненими та збільшеними планами неможливо чітко сказати, був фол Клименка проти Гуцуляка чи ні, то як повинен був розібратися суддя у динаміці? З іншого боку, на те він і суддя. Він перебував в епіцентрі подій. Хоча існує неписане правило: "не впевнений – не призначай". Тож Іванов для свого рішення повинен був мати залізні аргументи.

Епізод слід розділити на дві фази. Точніше, поставити два запитання: чи був фол Клименка проти Гуцуляка? І якщо він був – то де саме: чи в межах штрафного майданчика?

Контакт між гравцями точно відбувся. І цей контакт був точно "не на користь" Клименка. Його спроба зіграти своєю лівою ногою в м'яч завершилася тим, що рухома нога Клименка "прилетіла" у статичну ногу Гуцуляка. На повторах все виглядає так, ніби було зіткнення коліна з коліном. Однак футболіст "Дніпра-1" після падіння тримався за гомілку. Це не настільки важливо, аби зациклюватися на цьому нюансі. Важливіше те, що Клименко допустив просту помилку ремесла: не може якісний захисник (навіть ситуативний), цілячись у м'яч, кОпати по нозі суперника. Так грають десь на шкільному майданчику чи у дворі, але не на професійному рівні. Тому так – це порушення правил.

І якби таке порушення відбулося у центрі поля (а там часто б'ють по ногах), то в нікого не виникало б сумнівів у доцільності суддівського свистка. Але правила однакові на всіх клаптиках газону. Однак покарання за порушення правил на різних ділянках поля – різні. Тут питання виникають щодо штрафного чи пенальті. Ноги Клименка під час контакту з Гуцуляком перебували у штрафному майданчику. Там також перебував і м'яч. Одна нога Гуцуляка в момент фолу точно знаходилася за межами штрафної площі. А от інша була або на лінії, або в штрафному. Треба дивитися проєкцію, можливості для чого немає.

Зверніть увагу, що суддя дивиться на епізод з зовсім іншого боку, ніж на нього дивляться глядачі ТБ-трансляції. Юрій Іванов ще й нахилився, уникаючи "мертвої зони", створеної перед ним іншим гравцем "Інгульця". Немає жодних підстав звинувачувати суддю у бездіяльності чи ухваленні рішення навмання. І немає аргументів, якими можна було б справедливо оскаржити його рішення. А в таких ситуаціях суддівські експерти не критикують суддю.

Усе вище сказане, однак, не означає, що Юрій Іванов провів бездоганний матч. Це просто пояснює його мотиви призначити пенальті в конкретному епізоді на 56-ій хвилині. Стосовно епізоду на 60-ій вже буде інший вердикт – суддя пропустив свідому гру Адам'юка рукою в м'яч. Навряд чи це якийсь умисел з боку судді: занадто нерозумно так відверто себе підставляти. Тут проблема вибору позиції. В момент, коли Адам'юк зіграв рукою, поле огляду Іванова було перекрите кількома іншими футболістами, тому він не побачив порушення. Не побачив – тому і не зафіксував. Помилка, яка, втім, не відіграла ключового значення. Бо гра рукою була поза межами штрафного майданчика.

За своєю суттю така ж сама помилка, як і у Дерда у попередньому матчі за участю "Дніпра-1", коли він за рахунку 2:2 не призначив пенальті у ворота "Руха" за гру рукою у власному штрафному майданчику Ляха.

Також треба звернути увагу на епізод на 26-ій хвилині, коли Клименко виграв позицію у штрафному майданчику й готувався "обробити" верховий м'яч. Але не зміг цього зробити через падіння, зумовлене контактом з Сарапієм. Контакт був точно, але це ще не вирок. Бо у футболі контакти між гравцями дозволені. Треба розуміти, наскільки контакт вийшов за межі дозволеного рівня застосування сили. І чи вийшов взагалі? Про це може знати один тільки Сарапій. Але позицію футболіст "Дніпра-1" програв, тому у випадку призначення пенальті суддю можна було б виправити. Класичний епізод 50/50. В принципі, як і той, під час якого пенальті був призначений.

Бентежить не те, як саме були оцінені суперечливі епізоди. А те, що в обох випадках вони були оцінені на користь однієї команди.