Є життя на Марсі! Акценти глядача на іграх 23 туру УПЛ

Ви коли-небудь пробували дивитися наш футбол, та ще в найгірші для нього часи, дев'ять-десять годин поспіль? Минулої суботи УПЛ надала мені таку екстремальну нагоду. І що ви думаєте, я таки вижив!!! І навіть жодного разу не заснув! Що тоді говорити про п'ятницю, чиї шість годин виглядали легше?

Мені неймовірно пощастило, що цей тур виявився не гіршим за попередній, а то й веселішим. Досить сказати, що не забивала лише одна команда – господар колгоспного городу, яким він виглядав на тлі постійного сортира та порівняно з іншими полями. Життя налагоджується? А ще два тижні тому здавалося, що воно залишило цю планету.

• Колос – Шахтар 1:3
• Інгулець – Дніпро-1 0:2
• Зоря – Чорноморець 3:1
• Металіст – Динамо 1:3
• Кривбас – Олександрія 2:1
• Рух – Ворскла 1:1
• Минай – Металіст 1925 1:1
• Верес – Львів 3:2

Видовищність. Більш результативна половина матчів справді була і більш глядабельною. Найвищий відсоток футболу побачив у Ковалівці. З цих чотирьох ігор, якщо їх порівнювати між собою, менш подієвою виявилася зустріч "Зорі" з "Чорноморцем".

Інші поєдинки виглядали середньо, але жоден з них я б відверто не забракував. Найкращим із середніх назву матч у Кривому Розі. І так, шляхом виключення, важче інших виглядала гра в Петровому. Особливо її перший тайм, який став найгіршим у турі.

Інтрига. На жаль для одесита, раніше за всіх відстрілялася "Зоря". Її другий гол, забитий Антюхом на 34-й хвилині, на мою думку, фактично поставив хрест на сподіваннях "Чорноморця".

"Шахтар" по суті вирішив своє завдання на 52-й хвилині, коли Траоре вивів його вперед у Ковалівці. Тоді як "Дніпру-1" знадобилося на шість хвилин більше – пенальті, реалізований Довбиком, означав кінець для "Інгульця".

Інший 11-метровий, забитий Вітенчуком у Минаї, підвів нічию під матчем з "Металістом 1925" на 73-й хвилині. На цьому футбол у чистому вигляді закінчився. Другий м'яч "Кривбасу", чиїм автором став Микитишин, ознаменував поразку "Олександрії" на 81-й хвилині. "Металіст" міг зрівняти рахунок у грі з "Динамо" ще трьома хвилинами пізніше, але Нещерет впорався зі штрафним ударом Пороха.

Вже в компенсований час намагався врятувати від поразки "Львів" Бєляєв, чий удар парирував кіпер "Вереса" Ющишин. А ще пізніше Климчуку вдалося це зробити для "Руху": його гол із пенальті приніс нічию з "Ворсклою". Словом, інтриги було в достатку.

Логіка. Не так було з закономірністю результатів. Абсолютно точно відобразив ігрову картину лише рахунок 3:1 на користь "Динамо" у поєдинку з "Металістом".

Перемога "Дніпра-1" над "Інгульцем" мала б виглядати в цифрах скромніше. І, якщо не брати до уваги напівмоменти, те саме можу сказати про успіхи "Шахтаря" і "Зорі".

Інша половина матчів завершилася нелогічним результатом з погляду співвідношення гольових моментів.

"Верес" начебто забив "зайвий" гол "Львову" - червона ціна цієї гри виражалася в рахунку 2:2. "Ворскла" цілком "награла" на перемогу з "Рухом", ще більше це стосується "Минаю" у поєдинку з "Металістом 1925". "Олександрія" ж програла у Кривому Розі матч, який по-доброму могла б і виграти.

Суддівство. Майже всі рішення арбітрів у турі у мене не викликали рішучих питань. Виняток склали два матчі.

"Металіст" - "Динамо". Не призначений пенальті у ворота господарів поля на 72-й хвилині після контакту Паті з Ванатом за рахунку 0:1. Юстас підтвердив мої невиразні сумніви: "Без сумнівів - пенальті. Наступив на ногу".

"Інгульець" - "Дніпро-1". Не призначений пенальті у ворота гостей на 26-й хвилині, в епізоді Сарапій – Клименко, за рахунку 0:0: "Ми вже говорили про поштовхи. Та сама тема. Мабуть, це зараз вважається недостатнім для пенальті в суддівстві".

Там же, 58-а хвилина – пенальті за фол Клименка на Гуцуляку та 0:1: "Повтори не дали чіткої відповіді. У динаміці удар по нозі начебто був, але з упевненістю цього сказати не можу".

Отже, за великим рахунком, пред'явити суддям ми можемо лише одну результативну помилку, яка не вплинула на результат гри в Ужгороді. У Петровому ж моєму "штатному" консультанту розсіяти туман цього разу не надто вдалося. За об'єктивними обставинами: розмитість рекомендацій арбітрам та низька якість повторів.

Везіння. Найбільше пощастило "Металісту 1925". За рахунку 0:0 перед самим свистком на перерву Вишневський пробив у стійку його воріт. Забий тоді цей гол у роздягальню, і все могло б піти за іншим сценарієм. А так, нагадаю, на початку другого тайму "Минай" пропустив і змушений був відіграватись.

Найчастіше щастило іншій харківській команді. Ще на 30-й хвилині, за 0:0, після удару Андрієвського від пропущеного м'яча "Металіст" врятувала штанга. А свій єдиний гол команда Огненовича забила після того, як киянин Попов банально послизнувся, і шлях до воріт "Динамо" було відкрито.

Була ще штанга після удару львів'янина Богунова по воротах "Вереса" за рахунку 1:2, але "Львів" і так зрівняє рахунок уже через п'ять хвилин.

Особистості. Для мене поза конкуренцією у цьому турі Бондаренко з "Шахтаря" - сім участей у найяскравіших епізодах гри, включаючи всі три голи його команди. Другим назву киянина Буяльського – п'ять таких моментів та участь у двох забитих м'ячах відповідно. Третім у мене буде Калітвінцев ("Олександрія") – ті самі п'ять випадків.

З точки зору ефективності дій, не можна не виділити Герреро із "Зорі", а також Свржняка із "Львова".

Воротарі не були яскравими. Що Волинець ("Колос"), що Кліщук ("Кривбас") запам'яталися скоріше на матово-блідому фоні своїх колег з цього невдячного ремесла.

Симпатії. Однозначно найбільше у футбол для глядача грав "Шахтар". Другим по праву можу назвати "Динамо". У трійку, і вже вкотре, включу "Верес". Мені також імпонувало те, у що грали чи намагалися грати "Олександрія", "Львів" та "Зоря".

"Інгульець" справді був найгіршим у цьому турі: один гольовий момент у матчі. Лише два на рахунку "Металіста 1925", і обидва – після кутових. Майже те саме можу сказати про "Кривбас", чиї обидва шанси увінчалися голами, а значить формально він на коні. І як у тій старій пісні безпритульних: ти чіпати його не моги, не моги за його малий зріст…

Таблиця. Здійснилося – "Олександрія" вже наплодила собі конкурентів, і тепер їй у спину дихає "Кривбас", за яким поспішають "Ворскла" з "Колосом". Ось повне відчуття, що перед Ротанем стоїть завдання не допустити попадання команди до єврокубків!

Тим часом "Металіст 1925" та "Інгульець" повернулися до компанії смертних, які оспорюють місце під сонцем УПЛ – із зони плей-офф із Першою лігою до них уже подати рукою, і важко зараз дихається всій нижній половині таблиці.

Зазначаємо, що вирвався із зони ризику "Верес", на зміну якому туди опустився "Минай". І туди ж знизу піднявся "Рух", який провів рокіровку з "Металістом", який складає тандем аутсайдерів з дедалі більш безнадійним "Львовом".

Анонси. Впадає у вічі вивіска "Ворскла" - "Динамо". Обидві команди, я сказав би, перебувають у реабілітаційній стадії, і обом є за що боротися. Щодо тієї ж Європи. Так-так, і для Києва також: пріоритет Ліги Європи порівняно з Лігою конференцій ще ніхто не скасовував.

На рівні інтуїції (яка, втім, часто підводить автора) привертає увагу протистояння "Зорі" та "Вереса". В надії на те, що саме протилежного стояння на полі тут слід очікувати найменше – обидві команди з видовищної когорти.

Інші матчі для мене якось злилися в однакову масу. Що не означає їхньої обов'язкової нецікавості. Повторюся: є життя на Марсі! І візок з хворим таки повернувся у бік реанімації. Боюся наврочити – тим більше, попереду два тури протягом тижня. Зазвичай це, як правило, не на добро...