Віват, Пятов! Знакові матчі воротаря, що зробили його легендарним

Хто б що не казав, та Андрій Пятов є знаковою фігурою в українському футболі. Без перебільшення, легендарний кіпер, за плечима якого півтисячі матчів на клубному рівні, 102 - за збірну, а також 27 трофеїв. Проте все колись закінчується - виконавець допрацював контракт із "Шахтарем", найближчим часом проведе прощальний поєдинок проти "Тоттенгема" та вже зараз увійде до тренерського штабу "гірників". Погодьтеся, гідне завершення.

З цієї нагоди ми вирішили пригадати найкращі перформанси Пятова - їх було безліч, але зупинимося на ключових.

18 червня 2003 року, "Ворскла" - "Іллічівець" - 1:1

На початку нульових "Ворскла" стабільно змагалася за збереження прописки в еліті. У сезоні 2002/03 ситуація розвивалася незмінно - команда, очолювана покійним Андрієм Балем, вела напружену боротьбу та полегшено видихнула лише з наближенням фінішу. І от у 30 турі Вищої ліги прийшов час Андрія - його дебют припав на "Іллічівець".

Причому матч мав турнірне значення - у випадку перемоги та сприятливого сценарію паралельно "зелено-білі" могли із дванадцятої сходинки одразу перескочити на восьму. І суттєве підвищення сталося б, якби полтавці витримали усі 90 хвилин - Олександр Бессараб вивів господарів уперед, але й своє слово сказав Володимир Поліщук.

Пятова складно у чомусь винуватити - він зробив перший крок та загалом сподобався. Цеглинка закладена, у майбутньому вийде міцний карʼєрний фундамент.

11 березня 2006 року, "Динамо" - "Ворскла" - 0:0

У розіграші 2005/06 "Динамо" та "Шахтар" йшли пліч-о-пліч у чемпіонаті, тож цінувалося кожне очко (зрештою, доля лідерства вирішилася у золотому матчі). Суперники набрали по 75 балів, кияни поступилися донеччанам й десь пошкодували, що не дотиснули "Ворсклу" за підтримки рідних трибун у березні.

А все чому? Сергій Ребров, Клебер та Максим Шацьких не зуміли розчаклувати ворота Пятова - кіпер вчетверте зʼявився на полі, втім, не злякався й продемонстрував холоднокровну впевненість. Ця енергетика передалася власній обороні та дезорієнтувала "динамівців" - підступ так і не був знайдений.

Настільки гучний бенефіс юнака привернув увагу - за короткий термін він забетонував за собою місце у старті полтавців, був викликаний до молодіжки, з якою завоював срібло ЧЄ-2006 U-21 та потім відправився на Мундіаль в Німеччину, де сидів за спиною Олександра Шовковського, але накопичив цінний досвід. Не дивно, що такий стрімкий розвиток зацікавив "гірників".

22 серпня 2007 року, Україна - Узбекистан - 2:1

Як ми зауважили вище, Пятов побував на ЧС-2006, далі страхував Шовковського на старті кваліфікації Євро-2008, але все ще не використовувався Олегом Блохіним. "Товарняк" з Узбекистаном видався хорошим шансом, аби нарешті випробувати виконавця.

Андрій був не єдиним дебютантом - окрім нього Блохін кинув у бій Олександра Гладкого та Сергія Даниловського, для якого зустріч виявилася першою та останньою у жовто-синіх кольорах. Попри те, що Гладкий одразу відзначився результативним ударом з пасу Шевченка та перетягнув медійну ковдру на себе, Пятов також запамʼятався - кілька разів врятував становище від вірного пропущеного.

Правда, прикро, що "сухар" не відбувся - на 90+2 гравець втратив контроль над ситуацією й після навісного стандарту Олександра Гейнріха фактично самотужки заштовхнув мʼяч за лінію. Так, опісля залишився гіркуватий післясмак, але ЗМІ все одно похвалили Андрія та закликали Олега Володимира частіше проводити ротацію у "рамці".

20 травня 2009 року, "Шахтар" - "Вердер" - 2:1

Насамперед, похвалимо Андрія за пройдену дистанцію - в 9 зустрічах КУЄФА воротар пропустив 6 мʼячів та видав 3 "сухарі" (проти "Тоттенгема", ЦСКА та "Марселя" - всі у Донецьку). Якщо узагальнити, то "помаранчево-чорні" поступилися лише раз - Вагнер Лав у Москві реалізував одинадцятиметровий. Проте апогеєм слід назвати фінал - незважаючи на помилку у епізоді з Налдо, коли краще було б виставити кулаки, а не намагатися зафіксувати круглого, Пятов показав пристойний рівень.

Що важливо, й ментальний - у подібні моменти легко посипатися, однак футболіст не знітився та швидко мобілізувався. Прикметно, що він здійснив 4 сейви, один з яких становив неймовірну загрозу та цілком міг повернути бременців у гру за рахунку 2:1 - Клаудіо Пісарро завдав удар із вбивчої позиції, але Андрій склав іспит на "відмінно".

Цікаво, що сам герой завжди критично оцінює власний виступ та дякує Мірчі Луческу за правильні емоції у роздягальні по перерві. Дякуємо й ми за перший євротрофей, здобутий в умовах незалежності.

28 серпня 2009 року, "Барселона" - "Шахтар" - 1:0

Ще за одну міжнародну чашку донеччани зачепилися в умовах розіграшу Суперкубка УЄФА. Зрозуміло, що "Барселона" володіла статусом фаворита - команда не просто виграла Лігу чемпіонів, а впродовж кампанії 2008/09 оформила требл (якщо забігти наперед, то за підсумками календарного року каталонці здобули всі шість можливих кубків та у цьому аспекті стали першими у світі). Як впоратися з монстром, вирощеним Хосепом Ґвардіолою?

Заради справедливості зазначимо, що "Шахтар" не осоромився - мав свої шанси та програв з мінімальними 0:1. Причому гол стався на 115 хвилині - їх, до речі, могло бути значно більше, якби не останній рубіж у вигляді Пятова. "Синьо-гранатові" здійснили 23 постріли, 10 - у площину, а сам Андрій - 9 сейвів. Що вдієш, коли проти тебе Мессі, який одним точним пасом вивів віч-на-віч Педро? Отож бо.

8 березня 2011 року, "Шахтар" - "Рома" - 3:0

Ліга чемпіонів 2010/11 підсумувалася для "Шахтаря" чудово - "помаранчево-чорні" дісталися до історичного чвертьфіналу, де, на жаль, розгромно програли "Барселоні" (1:6). Звичайно, це не приємно, але ж до цього були суто позитивні емоції - у 1/8-й донеччани ефектно нокаутували італійську "Рому".

І якщо в Римі картина набрала невизначене забарвлення ("гірники" тріумфували 3:2, але все одно залишили простір для прогнозів), то на "Донбас-Арені" конкурент відверто "поплив" та був знищений під тиском Вілліана (дубль) та Едуардо. Це класно, але не забуваймо про подвиг Пʼятова - на 28 хвилині, коли "джалороссі" були близькими до відновлення паритету, Андрій кинувся у лівий кут та зреагував на пенальті Марко Борріело.

15 листопада 2013 року, Україна - Франція - 2:0

Легендарна битва за право участі на ЧС-2014. Переконані, що ви памʼятаєте перипетії - банда Михайла Фоменка стрибнула вище голови та на НСК "Олімпійський" у красивому стилі здолала Францію. Роман Зозуля, що відклеївся від Лорана Косельні та проштовхнув круглого повз Уґо Льоріса, Андрій Ярмоленко, який забив пенальті - це, безперечно, круто.

Але чи котувалися б ці досягнення так високо, якби не Пятов? "Гальські півні" сприймаються грізною силою, мають шалений потенціал, тому вистояти проти такої сили - серйозна заявка про наявність професійної готовності. Андрій зробив 6 сейвів та забезпечив комфортний виїзд на "Парк де Пренс" - печально, що безпосередньо у Франції ситуація повернулася іншим боком. Ми тричі дістали із сітки, але й тоді Пятов до останнього боровся за можливість потрапити до Бразилії.

19 жовтня 2018 року, "Шахтар" - "Десна" - 1:0

400-й матч за "Шахтар" - таке дається не кожному. Зрозуміло, що "Десна" не мала вагомих важелів, щоб зіпсувати свято Андрію, але мусимо виокремити памʼятну дату. Футболіст увійшов до символічного клубу "400", приєднався до компанії Сергія Ященка (444), Михайла Соколовського (485) та Даріо Срни (536) й зупинився на позначці "482".

9 жовтня 2021 року, Фінляндія - Україна - 1:2

Сотий поєдинок у футболці збірної - це завжди почесно. Втілення культової цифри припало на виїзний матч з Фінляндією у відбірковому циклі ЧС-2022. Перед Пятовим було поставлене відповідальне завдання - Україна все ще не перемогла, у 5 турах набрала таку ж кількість пунктів та розташувалася третьою, якраз після "пугачів". Очевидно, що в таких умовах не можна помилятися - будь-яка помилка може виявитися критичною.

Попри пропущений, до Андрія питань не виникло - капітан впорався з небезпечною спробою Йоела Погʼянпало, добре склався за незручної траєкторії мʼяча, тож йому банально не пощастило, коли на добивання вибіг Теему Пуккі. Ярмоленко заклав фундамент успіху, Яремчук розвинув перевагу, а Пятов зробив усе, щоб фінни не організували фінальний штурм.

Прикметно, що воротар вийшов на поле у віці 37 років та 103 днів, завдяки чому став найбільш віковим футболістом національної команди - досягнення Анатолія Тимощука залишилося у минулому.

11 червня 2022 року, Україна - Вірменія - 3:0

Україна стартувала у Лізі націй 2022/23 з вікторії над Ірландією (1:0) й для переконливості у таблиці була зобовʼязана брати три очка проти Вірменії. Напередодні кіпер повідомив, що поставить крапку у збірній, тож був зацікавлений, щоб піти на мажорній ноті. Наголосимо, що роботи у гравця було мало, хоча у декількох моментах його скіли дуже знадобилися.

Вкрай важливий той факт, що Андрій унеможливив гол опонента та таким чином зафіксував 47 "сухий" матч у власному виконанні. Це рекордний показник в історії нашої національної команди - так на прощання Пятов перевершив Олександра Шовковського, до рівня якого тягнувся усю карʼєру.