Невдалий експеримент Ахметова. Як Шахтар вже провалювався із легіонером на чолі

Звільнення Патріка ван Леувена давно напрошувалося, але все одно сколихнуло медіапростір. “Шахтар” здобув надважливу перемогу над “Антверпеном”, пережив емоційний підйом, до того ж керівництво схвально кивало у бік нідерландця — здавалося, що у його розпорядженні, як мінімум, ще один шанс.

Зовсім ні — під час міжнародної паузи керманичу вказали на двері, й тепер на чолі Даріо Срна — хорват отримав роль виконувача обовʼязків. Що стосується ван Леувена, то причин для звільнення вистачало — спірні результати, занадто обережний стиль, не притаманний “гірникам”, та млява інтеграція новачків.

Тож Патрік протримався на посаді рекордно малу кількість днів (105) й залишився ні з чим. Якщо розібратися, то майже усі іноземні попередники покинули “Шахтар” із трофеєм — навіть Роберто Де Дзербі, який за пробув недовго, встиг прихопити Суперкубок України.

Втім, історія знає ще одного горе-тренера “помаранчево-чорних” — він, як і ван Леувен, показав себе невиразно та пішов із порожніми руками. Пригадуємо період Бернда Шустера.

***

Не секрет, що Ринат Ахметов полював за Мірчею Луческу ще до Невіо Скали. Бажання підписати румунського спеціаліста не вщухло й з появою Шустера — німець не був першим номером, проте став ним після чергової відмови Містера. Який сенс прощатися із “Бешикташем”, якщо ти нещодавно виграв турецьку Суперлігу?

• Більше аналітики зі світу футболу читайте в режимі Live у Telegram UA-Football

Ставка, зроблена на користь Шустера, дещо дивувала — він не зумів підвищити у класі ні “Кельн”, ні “Херес”. Експерти чимало говорили про симпатичний, прищеплений коучем, але де реальні показники? Можливо, що Ахметов заплющив очі на цей аспект та вирішив ризикнути, причому свідомо:

“Крім Шустера ми розглядали ще дві кандидатури, добре відомі на заході. З етичних міркувань їхніх імен не називаю, однак зауважу, що йшлося про фахівців, які на тренерській ниві поки досягли більшого, ніж Шустер.

Шустер — представник “нової хвилі” у тренерському світі. Він зацікавлений якнайшвидше заявити про себе. Ми зі свого боку дуже зацікавлені у прогресі “Шахтаря” на європейській арені, й тут наші прагнення абсолютно збігаються. Крім того, Шустер, як тренер, поєднує у собі німецьку дисципліну з видовищністю іспанського футболу, в якому провів свої найкращі роки. Такою є логіка нашого вибору”.

Що ж, така думка має право на життя.

Сам Шустер заявив наступне: “Шахтар” шукав молодого тренера з Європи. Завдяки моїм контактам в Іспанії, де я тренував клуб другого дивізіону “Херес”, ми вийшли назустріч один одному”.

30 червня 2003-го Бернд постав перед журналістами та справив непогане враження. Його мотивація була розуміла — “Шахтар” сперечався за внутрішні нагороди, також мав стартувати у Лізі чемпіонів; грубо кажучи, заради такого досвіду не гріх було переїхати до настільки далекої України.

Що ще з цікавого — німець збирався виокремити основний кістяк, на який покладеться в подальшому, проте натякнув, що не втручатиметься у трансферну роботу Віктора Прокопенка.

“Віктор Прокопенко у клубі обіймає посаду спортивного директора. Ми часто з ним спілкуємося з робочих питань. Навіть знаючи, що він відмінний фахівець і працював тренером у “Шахтарі”, про конкуренцію не думав. Пан Прокопенко виступає своєрідним посередником між президентом клубу і мною”.

Виникло відчуття, що Шустер немогливий та лояльний, не налаштований на конфлікти і системний — насправді це зручно, щоб уникнути недомовок.

“Сам я пошуком гравців не займаюся, говорю президенту клубу про якості тих гравців, які мені потрібні, а той мені передвє моє прохання скаутам. Сучасний підхід”.

Саме тому донеччани легко та невимушено провели закупку — відповідно, прибули, Звонимир Вукич, Даріо Срна, Разван Рац, Стіпе Плетікоса, взимку — Чіпріан Маріка, Ігор Дуляй та інші. Частина з гравців зарекомендувала себе як слід, інша — не особливо, але Шустер, забігаючи наперед, не сильно вплинув на їхній розвиток.

***

Шустер підкуповував відкритістю та компанійськістю — цілком європейський стиль, який дещо збивав з пантелику. Донецьк вже бачив Невіо Скалу, втім, італієць — персона поважна, яка проводила чіткі кордони. Бернд же дозволяв собі жартувати: “Моя концепція гри не складна: потрібно забити три в першому таймі, щоб питання стосовно переможця навіть не піднімалося”.

Щодо тактики, то тут наставник здійснив перехід — якщо Скала тяжів до 4-4-2 з двома опорниками, то його наступник перемкнувся на 4-2-3-1 із залученням флангових захисників, що підключалися до атаки. Ще одна із родзинок — нападники опускалися нижче, щоб підтримувати півзахист для створення потенційно небезпечних епізодів, або ж взагалі долучалися до захисних дій.

Така гнучкість допомогла, на перший погляд, добре розпочати — наприклад, у десятьох турах Вищої ліги “гірники” оформили максимальну кількість очок, відзначилися 26 голами та пропустили тільки 7 (3 з яких у активі “Оболоні”). Інша справа, що впродовж цього відрізку стало зрозуміло, що Шустер хвилюється перед дійсно важливими поєдинками — у третьому кваліфай-раунді ЛЧ команда здолала вдома “Локомотив” 1:0, а потім посипалася у Москві та програла 1:3.

Так, трапився прикрий пенальті у самісінькій кінцівці, але хто мав нести відповідальність за втрачену концентрацію? Шустер визнав правоту арбітра, зауважив, що “залізничники” теж мали отримати одинадцятиметровий, сподобався виваженими відповідями на прес-конференції — журналісти навіть зааплодували. Але що з того? Ахметов багато міркував про ЛЧ, й ця сама ЛЧ дуже швидко випарувалася.

Мало того — фіаско відбулося й в Кубку УЄФА. Перший раунд турніру, бухарестське “Динамо” і черговий удар по амбіціям — суперник зафіксував 5:3 на власну користь. За суттю, вже в середині жовтня значущість Шустера різко впала — його запросили під одні завдання, на практиці ж залишилися чемпіонат України та національний кубок.

Бернд зіткнувся з помилками, типовими для молодого тренера — йому банально не вистачило витримки та холоднокровності, щоб повернути ситуацію в правильне русло. Тому, окрім поразки румунам “Шахтар” у цей проміжок втратив перемогу над київським “Динамо” (1:1), плюс, розписав 0:0 з “Кривбасом”, що йшов на дванадцятому рядку.

В листопаді ще один промах — 1:1 з “Дніпром”, де донеччанам довелося рятуватися (Звонимир Вукич зрівняв рахунок за двадцять хвилин до завершення). Але реальна криза настала у березні-квітні — Шустер не зумів плавно вийти із зимової паузи, колектив не виглядав збалансованим, тож одна біда послідувала за іншою.

“Дніпру” (0:1) послужив дзвіночком, “Кривбасу” (0:1) — добрим таким дзвоном; осічкою миттєво скористалися “біло-сині” та посунули вже колишніх лідерів на другу сходинку таблиці. Бернд все ще міг реанімувати становище (у наступному, 20-му турі банда Олексія Михайличенка мала завітати до Донецька), проте у найвідповідальніший момент сталася катастрофа — господарі хоч і не були безнадійними, але поступилися 2:4. На влучні постріли Маріуша Левандовського та Анатолія Тимощука відповіли Верпаковскіс, Рінкон, Леко та Чернат.

“За грою ми не заслужили поразку і могли розраховувати на нічию. Нам не вистачило удачі, тоді як чи не кожен гострий випад суперників закінчувався голом”, — пояснив німець.

Запахло смаженим. Нічия з “Арсеналом” (0:0) підтвердила, що “Шахтар” не здатен вибратися із функціональної та ментальної ями, а смачна крапка була поставлена 2 травня — “гірники” не впоралися з “Черноморцем” (0:2) та таким чином відстали від киян на цілих 9 залікових балів. Було очевидно, що гонитва закінчилася невдачею, й 5 травня, попри те, що клуб став фіналістом кубка України, Шустера виставили за поріг.

“З великим жалем я розстаюся з Берндом Шустером та його асистентами. У цього фахівця я вірив, більше того, я переконаний, що в нього прекрасне тренерське майбутнє. Упевнений, що Шустер проаналізує виступ команди у другому колі, зробить правильні висновки, які допоможуть йому у роботі. Ми будемо з інтересом стежити за тренерською карʼєрою Бернда, бажаємо йому великих успіхів”.

Бернду не пощастило збудувати велику карʼєру — це якраз той випадок, коли видатний футболіст не адаптувався до нового амплуа та не затьмарив спортивне минуле. Однак, визнаємо, що доля підкинула йому шанс усього життя — після доволі продуктивного відрізку в “Гетафе” (у розіграші 2006/07 “темно-сині” відібралися до Кубка УЄФА) спеціаліста покликав мадридський “Реал”.

Чи було це щось екстраординарне? Мабуть, ні. “Вершкові” попрощалися з Фабіо Капелло, втомилися від консерватизму, втіленого італійцем, та шукали заміну, що не задаватиме зайві питання.

Взимку 2008-го німця звільнили через серію поразок, допущених у листопаді-грудні, потім він трудився на чолі “Бешикташа”, пересікся з “Динамо” в 1/16-й Ліги Європи та був розгромлений киянами зі спільними 1:8. “Малага” та “Далянь” теж не принесли якихось помітних успіхів — з лютого 2019-го Шустер є безробітним.

А от “Шахтар” пережив найкращу епоху та втілив майже усе, про що міг мріяти — як не крути, Мірча Луческу попрацював на славу.

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine