Молодь Руху, реактивний Лучкевич, і знову Дібанго. Символічна збірна 11-го туру УПЛ

Одинадцятий тур вийшов напрочуд безкомпромісним — чотири великі перемоги та жодної нічиєї. Із загальної гольової феєрії виділяються лише дві мінімальні перемоги “Колоса” над “Олександрією” та “Дніпра-1” над “Динамо”. В інших матчах було забито три м’ячі й більше.

І наступні футболісти увійшли до нашої збірної туру:

Воротар: Кирило Фесюн (“Колос”)

Голкіпер ковалівців ловив усе, що міг. Завдяки його блискавичній реакції та надійності 6 ударів у площину воріт від “Олександрії” перетворилися на ніщо. Схоже, що “Колос” має гідну заміну незамінному Волинцю.

Лівий захисник: Іван Дібанго (“Кривбас”)

Важко виділити когось із лівих захисників, хто впорався зі своїм завдання в 11-му турі краще, ніж камерунець Дібанго. Він вкотре показав стабільну гру та тотальне закриття свого флангу. Окрім купи чорнової роботи, Іван також брав участь у найгостріших атаках криворіжців. Місце в збірній туру за працьовитість!

Центральний захисник: Едуард Сарапій (“Дніпро-1”)

На ньому трималася вся ланка оборони “спортклубівців”. У парі зі Сватком він нівелював зусилля київського “Динамо” із просування до воріт Волинця. Сам Едуард був максимально залученим до єдиноборств і за кількісними показниками в цьому плані є однозначно кращим центрбеком туру.

Центральний захисник: Ярослав Ракицький (“Шахтар”)

Попри купу питань до захисту “гірників” у матчі з ЛНЗ, все ж відзначимо старання досвідченого Ракицького. Чому? На те є три причини — він практично не допускав помилок, вдало грав у пас і неодноразово переривав простріли та передачі гравців черкаського клубу. Тож вдалий результат у першому матчі для Дарійо Срни — однозначна заслуга 44-го номера “Шахтаря”.

Правий захисник: Валерій Лучкевич (“Колос”)

Ще один якісний фулбек, проте вже на правому фланзі. Валерію вдалося забити переможний м’яч у виїзному поєдинку проти своєї колишньої команди, коли гравцям “Олександрії” здалося, що вони відбилися після подачі кутового. Особливо його робота мала значення після вилучення Попова, через що вдалося втримати переможний рахунок.

Центральний півзахисник: Євгеній Пастух (“Рух”)

Гравець команди U-19 лише в цьому сезоні почав долучатися до ігор в основі. І 19-річний хавбек віддячив Віталію Пономарьову за довіру: його дубль остаточно зняв питання про переможця поєдинку проти “Вереса”. У першому випадку він замкнув подачу зі стандарту, а в другому — розігнав і самостійно завершив контратаку. Сподіваємося, що Євгеній залишиться й надалі в основі після такого потужного перформансу.

Центральний півзахисник: Артем Бондаренко (“Шахтар”)

Матч проти ЛНЗ однозначно був матчем Артема Бондаренка. Саме він був основним постачальником креативу для “гірників”: розвивав атаки, не боявся пропускати м’ячі на хід партнерам (як це було з голом Сікана), та й сам створював загрози для воріт Пенькова. Заслужене місце в збірній туру.

Центральний півзахисник: Максим Задерака (“Кривбас”)

Найкращий гравець вересня в УПЛ вирішив зробити заявку на здобуття такого ж звання і в жовтні. Вже на 3-й хвилині він переправив м’яч у ворота “Металіста 1925” з передачі Татаркова. Потім він взяв участь у другому м’ячі, віддавши передгольовий пас, а згодом оформив дубль. Це зробило виїзд до Київської області вкрай вдалим для підопічних Едмара.

Форвард: Кевін Келсі (“Шахтар”)

А тепер починаємо говорити про джокерів 11-го туру, і Келсі — один із них. Венесуельський форвард вийшов лише на 15 хвилин, але цього було достатньо, аби розворушити гру та забити два м’ячі. Саме це й зробило хитку перевагу “Шахтаря” в матчі з ЛНЗ значно впевненішою та принесло Дарійо Срні першу перемогу на тренерському містку “гірників”.

Форвард: Едуардо Герреро (“Зоря”)

Після невдалого старту Едуардо Герреро нагадав уболівальникам, чим підкорив УПЛ минулого сезону. Гострота, продуктивність, результативність — саме ці якості панамця допомогли “Зорі” оформити перемогу над “Оболонню”. Саме він забив дебютний гол з передачі Мічіна, зрівняв рахунок до перерви після двох забитих киянами м’ячів, та ще й заробив пенальті для Антюха. Мабуть, найкращий матч у кар’єрі Герреро.

Форвард: Андрій Штогрін (“Чорноморець”)

Цей нападник став серйозним козирем Романа Григорчука. Штогрін забив елегантний гол на старті поєдинку проти “Миная”, класно переправив м’яч у ворота Бандури після пасу Бадібанга, а потім віддав божевільний асист на Кузика. При цьому Андрій постійно загострював і створював багато моментів для своєї команди. Це один із найсильніших виступів форварда “Чорноморця” в поточному сезоні.

Головний тренер: Юрій Максимов (“Дніпро-1”)

Його прихід до клубу з Дніпра однозначно став ковтком свіжого повітря. Малюнок гри оживився і став різноманітнішим, що й призвело до мінімальної перемоги над “Динамо” та повної тактичної поразки Мірчі Луческу. Цього достатньо, аби назвати Максимова тренером туру.

Запасні: Варакута (“Чорноморець”), Бурда (“Колос”), Кушніренко (“Полісся”), Кравченко (“Полісся”), Батагов (“Зоря”), Мічін (“Зоря”), Макуана (“Полісся”), Аріелсон (“Полісся”), Зубков (“Шахтар”), Невертон (“Шахтар”), Теслюк (“Рух”)