Морозюк: "Гірські люди", "західці", "колгоспники"... У мій час і таке було в Динамо

Ексзахисник "Динамо" Микола Морозюк розповів, як змінювалася ситуація із мовою під час його перебування у київській команді.

"Щодо мови. Мене часто це питали. Коли я переїхав до Києва, це був 2003-2004 рік. Я навчався в російській школі в Червонограді, з російським напрямком, у мене було дуже багато російськомовних друзів у Червонограді.

Коли я переїхав до Києва, я почав підлаштовуватися під пацанів. Ми, навіть україномовні пацани, що приїхали: я - звідси, Стас - з Моршина, там ще один пацан з Івано-Франківська. Я коли пробував розмовляти з ними українською між собою, вони розмовляли російською. Тобто ми навіть самі між собою російською.

Я цим не пишаюся, але коли минув час, я вже був гравцем першої команди, я почув від пацанів, коли U-19 проживали у нас на першій базі, я чую пацани говорять українською. Я так підходжу, кажу: "О, пацани, привіт, ви звідки?" А то був Русин. Я не пам'ятаю, який це був рік – може 2016-2017, десь так. І він каже, що звідти-звідти-звідти, а я говорю: "Супер, а я звідти". "А ми знаємо, Коль".

• Більше новин зі світу футболу читайте в режимі Live у Telegram UA-Football

І я почав помічати, наскільки змінилося це ставлення. Наприклад, ти з Києва, з Одеси, Харкова, Маріуполя, із цих регіонів, наскільки почало сприймати це нове покоління українську та російську мови. Тобто ти говорив українською, ти російською, але вони між собою один над одним не жартували.

За моїх часів ти не міг дозволити собі жартувати. Я просто говорю, як було. У мене навіть мама іноді дзвонила і говорила: "Синку, якщо тобі там незручно, то говори вже російською". Щоб ніхто не чув, бо жартували б з мене. І це було там: гірські люди, западенці, колгоспники тощо. Це було.

Я жив і в Донецьку, і в Києві, і я можу відстежити динаміку та сказати, наскільки з 2014 року сприйняття української мови підвищилося у нереальних разах”, – сказав Морозюк.