Герой футбольного дня. Андрій Шевченко

Є у Андрія Шевченка хороша звичка дарувати свято українського народу.

Це почалося ще в 90-ті з голів у ворота "Барселони", потім був незабутній прохід "Реала", той самий м'яч Філімонову, рекордний трансфер в "Мілан" і видатні роки на "Сан-Сіро", єдиний Золотий м'яч в еру незалежності .

Навіть постарівши Шева не заспокоївся - його дубль у грі зі Швецією зробив для всієї країни Євро-2012, який загалом для наших не склався.

Ну а ще пізніше легендарний гравець пішов в тренери, щоб продовжувати справу всього свого життя. Після видатної гри в Лізі Націй, геніального відбору на ЧЄ-2020, тріумфу з Португалією і розгрому сербів гордість за нашу країну зашкалювала. Шева робив неможливе - міняв одвічний стиль гри команди, влучно названої "лісорубами" на ЧС-2006, вчив молодих хлопців не боятися грандів і перемагати там, де раніше нам нічого не світило.

І ось вчора знову те ж саме. Другим складом ми всуху обіграли Іспанію - ви можете в це повірити?

Я - ні. Все моє дитинство пройшло під акомпанемент подвигів Рауля, Єрро і Валерона, а юність прикрасила "Барса" своєї тікі-такою. Куди там нам? Ми ж "лісоруби" ...

Це неймовірно, як Шевченко перебудував гру в перерві. На початку другого тайму ми буквально шокували іспанців, наш пресинг і контратаки їх придушили, переломили хід гри. Після "автобусного" першого тайму це був абсолютний сюрприз. Будь Зубков точнішим - і ми б повели вже до 50-ї хвилині, але добре те, що добре закінчується. Віктор Циганков вийшов і ділом довів, хто зараз головний талант українського футболу.

Шевченко привчив нас не боятися, тримати удар і бити у відповідь так, що навіть гранди вже побоюються виїздів до Києва. Чули, як говорив перед грою Луїс Енріке про "Феррарі"? Ось приблизно такої ж думки вся футбольна Європа.

І при цьому він все ще росте. Навіть за останній тиждень він зріс просто неймовірно. До Франції Україну готував ще романтик, цілком поглинений своїми тактичними експериментами. 1:7 позначили різницю між нашими можливостями і тренерськими бажаннями, і Шева прийняв це. З німцями ми зіграли вже набагато більш прагматично і ледь не зачепилися за результат. Ну а з третьої спроби все зрослося. Без романтизму, без фанатичної відданості своїм ідеям, зате з величезним бажанням взяти три очки.

Ще жодного разу Шева так не нервував на лавці, як вчора. На 90% "динамівський" склад зробив свою справу - ця команда просто не вміє перемагати без валідолу. Але всі тренерські ставки в підсумку зіграли. Макаренко відіграв майже безпомилково. Забарний і Миколенко досягли того рівня взаєморозуміння, на якому вже і ЛЧ не така страшна, як раніше. Обпльований усіма, кому не лінь Ярмоленко видав якийсь неймовірний обсяг роботи - 10 з 12 точних передач на загострення і 7 перехоплень. Ну і Бущан - як то кажуть, ви самі все бачили.

Що Шевченко їм такого говорить? Як їх готує? Це просто фантастика. Найкращий футболіст незалежної України, не дивлячись на весь скепсис, став її найкращим тренером. 1,89 очок зі збірною після 38 матчів - це показник майстра.

І, знову ж таки, є відчуття, що він може ще краще. Це тільки початок шляху. У збірній чи, може, в "Мілані" Шева ще прогримить на весь світ. Ось побачите.