Шевченко перевантажив команду, або Крок вперед, два назад... Тактика матчу Україна - Фінляндія

Якщо нічия у виїзному матчі з Францією була сприйнята громадськістю як перемога, то аналогічний результат в очному протистоянні з національною командою Фінляндії, безумовно, це поразка. Один матч дозволив нам трохи помріяти про вихід на чемпіонат світу з першого місця, другий - спустив з небес і змусив задуматися про непросту боротьбу за другу позицію в групі D. Взявши очко в Парижі ми, втратили два в Києві. З точки зору стратегії, умовно, можна оцінити старт збірної мінус одним очком.

Велика порція критики за негативний результат дісталася Віталію Миколенку, прикра індивідуальна помилка якого призвела до пенальті і відповідно голу в ворота Георгія Бущана. Але це всього лише епізод. Непорозуміння, яке може трапитися з ким завгодно, незалежно від рівня або досвіду.

збірна України зіграла значно нижче своїх реальних можливостей і не заслужила позитивного результату. Курйозна помилка Миколенка не повинна затьмарювати важливіших і глобальних питань. Постараємося розібратися з головною причиною непереконливої гри збірної України у протистоянні з Фінляндією. На мій погляд - це досить ризиковане, я б навіть сказав, авантюрне рішення тренерського складу зіграти в три центральні захисники. Справа не в тому, що система погана або не підходить. Навпаки, можливо, в майбутньому вона стане базовою для національної команди. На мій погляд, матч з одним з конкурентів за вихід на чемпіонат світу - не найкращий момент для подібного роду авантюр.

У порівнянні з грою в Парижі, в стартовому складі збірної України було проведено три заміни. У структурі 3-4-1-2 роль лівого латераля виконував Соболь. Миколенко був відряджений на позицію лівого центрального захисника в трійці. У центрі поля замість Сидорчука зіграв Макаренко, а замість Шапаренка трохи глибше звичайного діяв Зінченко. Маліновський, грав під парою нападників - Яремчук, Зубков. Разом з тим на лавці залишилися одні з головних героїв паризької пригоди - Кривцов, Сидорчук та Шапаренко.

Україна - Фінляндія 1:1
Голи: Мораес 80 - Пуккі 89 (пен.)
Україна: Бущан - Караваєв, Забарний, Матвієнко, Миколенко, Соболь - Зубков (Марлос 58), Маліновський, Макаренко (Коваленко 78), Зінченко - Яремчук (Мораес 67)
Фінляндія: Йоронен - Гранлунд (Алхо 17), Тойвіо, Араюурі, О'Шонессі, Райтала (Тейлор 76) - Кауко (Йоел Пог'янпало 68), Камара, Шуллер (Хямяляйнен 76) - Пуккі, Лод
Попередження: Матвієнко 56, Соболь 81, Бущан 87 - Камара 87
Вилучення: Миколенко 89

Найкращим відрізком збірної України була друга половина першого тайму. Ця була повна домінація господарів поля. Збірна України додала в командній швидкості і оборонні порядки "Суомі" тріщали по швах. Після перерви інтенсивність гри знизилася. Здавалося, гра так і завершиться нульовою нічиєю, але в одному епізоді недопрацював хавбек "Глазго Рейнджерс" Камара. Маліновський своєчасно кинув в прорив Караваєва, а на простріл Олександра в "мертву" зону пішов Мораес. Класична для форварда дія дозволила натуралізованому бразильцеві оформити свій перший гол в складі збірної України. Думаю, Мораеса потрібно було випускати раніше. Він швидко увійшов в гру і був ефективнішим за Яремчука.

Довгоочікуваний гол господарів розкрив ще одну проблему команди, яку потрібно терміново вирішити перед Євро-2020. Вже не вперше збірна випадає з гри після локального успіху. На останніх хвилинах матчу гості створили кілька гольових моментів і цілком могли вивезти з Києва перемогу.

На схемі вище - перебудова команди Шевченко в фазі гри без м'яча. В обороні України дотримувалася принципів зонної оборони, зустрічаючи суперника в середньому блоці. Латералі сідали в лінію до центрбеків, а нападники опускалися на рівень Маліновського, утворюючи структуру 5-2-3.

Основний акцент в позиційних атаках тренерський штаб збірної України робив на лівий фланг / напівфланг. Через цю вертикальну зону пройшло 46% конструктивних дій господарів поля.

Активність на лівому фланзі була важливою частиною плану на гру. У теорії ідея виглядає досить цікавою, але на практиці сира система гри не дозволяла підтримувати належну інтенсивність. М'яч просувався повільно, гравці не відрізнялися високою ментальною швидкістю.

Для системного виробництва фазового простору в щільній, ешелонованій обороні опонентів необхідно добре порозуміння і швидкі взаємодії. Вимагати це від команди, яка кілька днів працює над переходом на гру в три захисники і два форварди - важко. Думаю, саме об'єктивні проблеми з ментальною швидкістю були причиною низького темпу гри з боку збірної України.

При просуванні м'яча на половину поля суперника Миколенко часто підключався до фінальної третини поля, атакуючи напів простір. Ширину зліва підтримував Соболь. Миколенка страхував Зінченко. Його зміщення в лінію до центрбеків дозволяло зберігати базову структуру. На лівому фланзі / напівфланзі створювався ромб, взаємодії в якому повинні були приводити до створення фазового простору.

Після матчу головний тренер збірної України, як міг, намагався вселити громадськості, що команда провела відмінний матч. Андрій Шевченко залишився задоволений і рівнем взаємодії гравців в структурі 3-4-1-2:

"Думаю, що ми провели непоганий матч, але я дуже незадоволений останніми п'ятьма хвилинами. Був ряд помилок. Це не тільки вина Миколенка, а колективні помилки. Може, гравці не почули, що повинні були перебудуватися. П'ять хвилин ми не дограли і втратили перемогу. А так, команда грала добре, гравці виконали установку. Все йшло за нашим планом.

В цілому, ми зіграли відмінний матч, володіли ініціативою, не дали суперникові практично нічого зробити. Ми володіли м'ячем. У другому таймі у нас стали закінчуватися сили, ми випустили свіжих гравців, забили відмінний м'яч. У нас є ресурси грати і за сьогоднішньою схемою, і в 4-3-3. Сьогоднішній матч показав, що ця схема дозволяє добре зіграти в атаці ".

Якщо це той футбол, про який свого часу було так багато сказано, то, на мій погляд, перспективи національної команди не найоптимістичніші. Хочеться сподіватися, що Андрій Миколайович лукавить і це захоплення грою своєї команди не більше, ніж захисна реакція перед незадоволеною громадськістю.

Створюється враження, що італійські асистенти Шевченка - Тасотті і Малдера (або, як мінімум, один з них) вже давно планували прищепити збірній гру в три центрбека. Більше двох років тому вже був провалений експеримент зі словаками.

Ця система гри популярна в італійському футболі і, зрозуміло, в цьому немає нічого поганого. Штаб Шевченка виправдано ризикнув в матчі з чемпіонами світу, під яких просто необхідно було в терміновому порядку придумувати альтернативні методи ведення гри.

Тренерський склад блискуче впорався із завданням і за пару днів теорії і одне повноцінне практичне заняття зумів поставити команді нову систему в деструктивній фазі гри. Це важко, але цілком можливо, враховуючи, що тренерський штаб вже давно працює зі збірною і комунікація знаходиться на високому рівні.

Але одна справа налагодити гру в позиційній обороні і зовсім інша - "позиційка" в фазі гри з м'ячем. Це дуже складний аспект і освоїти нову систему протягом декількох днів дуже непросто. У клубах на це йдуть тривалі збори зі спарингами, і чи варто було так ризикувати в матчі з командою, яка роками відточувала мистецтво позиційної оборони і швидких атак?

Фото - УАФ, автор Павло Кубанов

З огляду на наявність хорошого вибору молодих і талановитих захисників з різними техніко-тактичними характеристиками, дана система цілком може прижитися в збірній, але для цього потрібен час. Зрозуміло, навіть в сирому вигляді, в протистоянні з Фінляндією вона мала і позитивні моменти. В теорії трійка центрбеків накривала пару форвардів "Суомі" Лода і Пуккі, а також гарантувала сприятливі умови для ефективного білд-апу. Але, що стосується атакуючих дій, то монолітна структура фінів 5-3-2 за винятком одного відрізку в матчі не відчувала ніякого тиску.

Судячи з усього, тренерський склад розраховує перейти до варіацій 3-X-X на постійній основі. Будемо сподіватися, що в матчі з Казахстаном збірна буде підтримувати більш високу інтенсивність дій. Поступово, з поліпшенням взаєморозуміння в новій структурі, взаємодії виходитимуть на більш якісний рівень, а разом з підвищенням ментальної швидкості набагато швидше буде рухатися і м'яч.

Група автора в Facebook "Тактика футболу з Сергієм Костенюком"