Непорозуміння, від якого буде користь на Євро-2020. Тактика в матчі Україна - Казахстан

Нічия в домашньому матчі зі збірною Казахстану занурила в пучину відчаю більшу частину футбольної громадськості України. Критика на збірну ллється зі всіх сторін, постараємося розібратися в ступені її об'єктивності.

Для цього необхідно абстрагуватися від негативних вражень старанно замаскованого головним тренером тактичного провалу в матчі з національною командою Фінляндії. На мій погляд, результати матчів з фінами і казахами мають різні причини. Якщо в поєдинку з Суомі ми не награли на перемогу і нічию можна цілком вважати об'єктивною, то в зустрічі з Казахстаном команда Андрія Шевченка протягом усього ігрового часу володіла явною перевагою.

Збірна України завдала по воротах аутсайдера відбіркової групи 28 ударів і награла на показник xG - 3,1 (Instat). Казахстан мав ще менший індекс очікуваних голів, ніж Україна в матчі з Францією - 0,2. Взагалі, цифри дуже добре характеризують цей конкретний матч. Володіння м'ячем (71%: 29%), показники ключових передач (21:2) або удари по воротах з меж штрафного - 15:1 не дають приводу оскаржити рівень гри команд.

На мій погляд, дискваліфікація Миколенка виявилася найважливішим фактором у виборі тактичної схеми на матч з казахами. Проте, "синьо-жовті" не повернулися до своєї класичної системи 4-3-3 (4-1-4-1). Судячи з усього, відсутність Ярмоленка, Циганкова і Коноплянки і не найкраща форма Марлоса змусили тренерський штаб розробити альтернативний варіант ведення гри з двома центрбеками.

Україна - Казахстан 1:1

Голи: Яремчук 20 - Мужиков 59

Україна: Трубін - Караваєв (Тимчик 87), Кривцов, Матвієнко, Михайліченко - Зінченко, Маліновський, Сидорчук (Марлос 67), Шапаренко (Довбик 81) - Мораес (Зубков 67), Яремчук

Казахстан: Покатілов - Марочкін, Малий, Аліп, Досмагамбетов (Бистров 46), Валіуллін - Мужиков - Абіков (Вороговський 46), Тагіберген (Оразов 46) - Аімбетов (Карімов 60), Нургалієв (Тургішваєв 88)

Попередження: Матвієнко 69, Марлос 90 - Аліп 6, Абіков 36, Мужиков 43, Вороговський 62, Карімов 69, Покатілов 90 + 1

Після матчу з Фінляндією Шевченко очікувано використовував ротацію. У стартовому складі з'явилося шість нових гравців. Дебютував Трубін, кандидатура якого розглядається на роль основного голкіпера збірної на Євро. Зліва зіграв Михайліченко. У центрі оборони в парі з Матвієнком зіграв Кривцов. Повернулися в старт Сидорчук та Шапаренко. А попереду зіграли два основних форварди Яремчук і Мораес.

Теплова карта демонструє значну територіальну перевагу господарів поля, яким зовсім небагато не вистачило до тисячі торкань м'яча. Як і в грі з Фінляндією атакуюча гра збірної в основному будувалася через лівий фланг / напівфланг, але все-ж гра була більш збалансованою.

У фазі гри без м'яча господарі в основному діяли середнім блоком і підтримували структуру 4-3-3, щільно перекриваючи центральну зону. Маліновський з форвардами становили першу лінію оборони, Зінченко, Сидорчук та Шапаренко - другу, фулбеки і центрбеки - третю.

У свою чергу суперник в цій фазі гри діяв досить агресивно. Гості намагалися високо пресингувати і робили все можливе, щоб змусити українців починати позиційні атаки з довгих передач і виносів. Не можна сказати, що команда Шевченка мала проблеми з розіграшем м'яча, але певний дискомфорт тиск казахів створював. Після чергової невдалої спроби пресингу гості сідали в низький блок, як і збірна Фінляндії, діяли за схемою 5-3-2.

У конструктивній фазі гри Україна перебудовувалася з 4-3-3 на гнучку і асиметричну структуру, яку можна ідентифікувати, як 4-2-2-2. Головною відмінністю цієї схеми від класичних 4-4-2 в зонах активності інсайдів. Маліновський і Зінченко не були фланговими півзахисниками, вони в основному діяли в півпросторі.

Однією з головних особливостей чергової нової системи гри нашої збірної можна назвати несинхронність дій флангових захисників в позиційних атаках. У переважній більшості випадків один фулбек йшов вперед, другий залишався в лінії оборони. Це була свого роду підстраховка і обережність перед наявністю у суперника пари форвардів.

У першому таймі часто атаки будувалися через звільнення вертикальної зони в лівому півпросторі і передач від захисників на Мораеса, який опускається по вільному вектору. При цьому, як в епізоді на скріншоті вище - активно використовувалися вільні зони між лініями оборони суперника. Було видно, що це награні комбінації, одна з яких і призвела до моменту з голом Яремчука.

Україна ефективно використовувала активні викидання футболістів збірної Казахстану на м'яч в своїй вертикальної зоні. Подібні комбінації систематично дозволяли створювати фазовий простір в спочатку надійних бастіонах зонної оборони опонента. В епізоді з голом ми мали чисельну перевагу у фінальній третині поля, розвернувши в динаміці всіх захисників обличчям до їхніх воріт.

Ще одним ефективним тактичним кроком були стрімкі підключення Шапаренка. Нападники зміщувалися, Мораес відкривався в глибині, після чого розігрувалася комбінація в півпросторі. Одним з найбільш прийнятних варіантів її завершення часто була гра на хід Шапаренку.

На цьому скріншоті чітко зображена структура 4-2-2-2, з Маліновським і Зінченком між нападниками і хавбеками. Варіант в деякій мірі вимушений, але, як на мене, досить цікавий. Думаю, якби не жахлива реалізація, зараз би всі ЗМІ захоплювалися креативними ідеями штабу Шевченка.

У цьому матчі ширину атак підтримували фулбеки, але вони не так активно, як зазвичай діяли у фінальній третині поля. Основний удар по обороні гостей наносився в півпросторі, де активно задіювалися діагональні вектори для передач.

У кінцівці, після замін, коли вже потрібно було йти ва-банк, Шевченко виправдано ризикував і кинув в бій практично всі атакуючі сили - Марлоса, дебютанта Довбика, Зубкова. У кожного були вигідні моменти, але всі вони дружно їх запороли. За великим рахунком, в кінці гри ми мали структуру 4-1-3-2. По черзі функції єдиного опорника виконували Шапаренко і Маліновський. Після матчу Руслан публічно висловив своє негативне ставлення до подібного рішення тренерського штабу.

У свою чергу, після матчу Андрій Шевченко розкритикував своїх гравців за відсутність концентрації, зазначив проблеми з ігровою дисципліною і при цьому, взяв провину за результат на себе:

"Я думаю, коли створюється стільки моментів, а потім їх тринькати ... так виходить, що суперник створює один момент і забиває, а ми продовжуємо не використовувати. Кінцівка мені не сподобалася. Повинна бути організація, а у нас гравці, які повинні були грати на своїх позиціях, втратили їх. Результат негативний, беру відповідальність на себе. Я попередив їх в перерві - не тринькайте моменти. Такі ігри потрібно закривати. Шкода, що я мав рацію.

Три матчі в тиждень - не причина. Я не помічав утоми. Були ті, хто підсів, але ми багатьом давали грати, була ротація. Не бачу проблем у втомі, а бачу проблему в концентрації. Це дзвіночок, дуже серйозний дзвіночок. Ми повинні стати командою. Ми повинні були закривати цю гру ще в першому таймі. Що стосується моментів з пенальті, то я не коментую. Зараз мені важко говорити про це. Якщо суддя не побачив пенальті, то так тому і бути".

За якістю гри і статистичними показниками збірна України провела найкращий матч свого березневого слоту. До негативного результату призвів не низький рівень організації гри, не функціональний стан команди, не тренерські рішення, а аномально низька реалізація гольових моментів. Головному тренеру необхідно було брати вину на себе після того, як його штаб тактично перевантажив команду в протистоянні з "Суомі". Замість цього Шевченко публічно видавав бажане за дійсне і вселяв уболівальникам, що збірна України провела якісний матч, зігравши на своєму рівні.

Цього разу, у нас не може бути претензій до плану, системи гри, самовіддачі гравців і рівню їх взаємодій на полі. Нічия в матчі з Казахстаном - це непорозуміння, яке чітко окреслило наші турнірні пріоритети і на корені знищило можливу переоцінку своїх сил перед Євро-2020. Так що в цій нічиїй є і свої позитивні моменти.